Стаття присвячена ювілейній даті кафедри музичного виховання Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Висвітлюються сторінки історії кафедри за 75 років. Виокремлені постаті завідуючих кафедри на різних етапах її існування. Розглядаються здобутки на творчо-педагогічній ниві викладачів сценічного співу, їх гідних партнерів...
У статті здійснено спробу охарактеризувати цифрову культуру з позиції її темпоральності. «Ритм життя» культури характеризується через швидкість та фрагментацію інформаційних потоків, які обумовлені новими медіа. Деякі аспекти цифрової культури проаналізовано через порівняння із аналоговим темпоральним режимом медіа минулого покоління.
У статті аналізується теоретичний досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ ст. Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу, і наголошується, що, на відміну від концепцій їхніх колег — Р. Інгардена, В. Татаркевича, Б. Дземідока, які завжди були у полі української естетики, — ідеї Ельзенберга і Валліса...
Стаття презентує погляд з XXI століття на творчі, технологічні та інструментальні прийоми, що їх застосовував видатний український режисер науково-популярного кіно Фелікс Михайлович Соболєв. Систематизація кінематографічних складових мистецького успіху творів Соболєва дає змогу зробити впевнений висновок про іноваційний характер діяльності режисера та його безумовний вплив не...
У статті здійснено спробу залучення кінематографа до герменевтичного дискурсу. Використано феноменологічний і постфеноменологічний підходи. Постульовано, що кінопогляд має відношення до герменевтики, оскільки інтерпретує світ з позиції альтернативних часово-просторових відношень.
Мета дослідження — виявити концептуальну основу взаємодії синтезу звуку і кінематографа з позиції семіотики і теорії медіа. Методологію дослідження становить семіологічний підхід (оцінка інтермодальної взаємодії з точки зору знакової системи) і застосування окремих положень медіа-теорії Бориса Ґройса (феноменологія субмедіального простору і «медіального одкровення»). Здійснено...
Стаття присвячена творчості однієї з найбільш знакових постатей радянської драматургії — Олександрові Вампілову
Ця стаття ставить питання ролі та значення в історії українського кіно оператора-постановника Бориса Завелєва. У тексті наводиться докладний аналіз двох операторських робіт автора: «Дитя великого міста» (1914) та «Тарас Трясило» (1926), проводиться паралель між картинами «Тарас Трясило» та «Облога Запорожжя» (1911) піонера українського кіно Данила Сахненка.
У статті розглянуті національні особливості фільму нуар у французькому кінематографі. Його екранна стилістика, коло фільмів, створених не лише знаними режисерами, а й найбільш характерних для цього напряму. Аналізуються інтертекстуальні зв’язки як з німецьким експресіоністським кінематографом, так і з американським фільмом нуар.
Наприкінці 20-х років ХХ століття відбувалось становлення українського національного кінематографа з його самобутніми ознаками. Зважаючи на це, потрібно встановити сутність терміна «поетичного» у контексті його застосування до українського кінематографа зазначеного періоду. У статті розглянуто ритм як один з найважливіших елементів, організаційних художніх засобів фільму.
Словесна дія — це найактивніша форма життя людської свідомості. Природа зародження слова, кожен звук мови потрібно розглядати як мовний вчинок, як дію. Звідси випливає основний принцип роботи над зовнішньою технікою мовлення: всі її елементи (дикція, дихання, голос) повинні підпорядковуватися сценічній дії. Якщо буде правильно потрактована внутрішня лінія, думки й почуття...
У статті акцентовано місце і значення сценічного руху у професійній підготовці акторів. Досліджується поєднання фізичного і психічного в сценічному русі. Розглядається також педагогічний аспект фахової підготовки акторів і з’ясовується специфіка формування творчого потенціалу студентів-акторів.
У статті розглянуто специфіку роботи актора зі словом у радіопросторі. Зокрема авторка зосереджує свою увагу на відмінностях усного слова як виражального засобу у радіоефірі та на театральній сцені, слухоряду і відеоряду, майстерності оповідача на сцені й оповідача перед мікрофоном у професійній студії звукозапису.
У статті розглянуто моновистави — як актуальний напрям сучасного театрального процесу України. Увагу зосереджено на моновиставах, як засобах розкриття творчої індивідуальності актора. Матеріалом дослідження є постановки Академічної Майстерні Театрального Мистецтва «Сузір’я».
У статті досліджено творчість режисера Алли Бабенко: простежується її театральна діяльність від 1958 року, становлення як режисера, розглянуто роботу в різних театральних колективах, а також 40-річний стаж у Театрі ім. Марії Заньковецької. Увагу зосереджено на напрямках художнього пошуку, виокремлено важливі вистави для кожного з них, проведено аналіз творчого почерку...
Дослідження присвяченe вивченню та систематизації джерел становлення в Україні архітектурно-дизайнерських принципів організації протосценічних форм простору. Авторка, аналізуючи архітектурно-просторову концепцію розміщення та побудови святилищ у городищах давніх слов’ян та основні засоби їхнього дизайну, визначає типологічні риси локацій як формотворчої складової творів...
У статті проаналізовано хід роботи Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка в 1936 р. над втіленням п’єси «Король Лір» режисером Олексієм Поповим. Завдяки збереженим стенограмам обговорень колективом майбутньої вистави та спогадам учасників вдається розкрити концепцію постановника, особливості трактування ним центральних образів. У статті наголошено значення роботи театру над...
У статті розглянуто різноманітні модифікації сценічної маски, котрі були яскраво репрезентовані у практиці акторів-березільців. Робота з маскою у створенні багатьох сценічних образів відбивала не лише мистецькі погляди й режисерські принципи Леся Курбаса, а й вказувала на тенденційність формотворчих шукань театру першої третини ХХ століття.
У статті, на основі матеріалів преси досліджуваного періоду, хронологізовано фактографію гастролей труп наїзників та інших артистів «циркових» жанрів у Львові в період 1850-х рр. Визначено і проаналізовано основні тенденції розвитку «циркового мистецтва», сприйняття у суспільстві циркових і акробатичних вистав та їх місця у театрально-видовищній культурі того часу.
У статті зроблено спробу вперше в українському театрознавстві розглянути поставу драми «Оборона Буші» М. Старицького, забороненої до сценічного втілення російською цензурою включно до революційних подій 1917 року. Лише з початком революційно-національної боротьби в Україні було утворено перший державний український театр (Український Національний театр), у якому...
На підставі джерельних документів, публікацій у пресі ХІХ ст. та сучасних театрознавчих праць реконструйовано хронологію та географію поширення вистав за першою в історії східноєвропейського театру ХІХ ст. драмою-переробкою на тему Гайдамаччини (1819). Коротко розкрито основні ідейно-естетичні параметри драматургічного тексту, відтак простежено гастрольні маршрути...
The mastery of the peculiarities and patterns of dialogic communication on the stage is given considerable attention in the preparation of future actors of dramatic theatre and cinema in higher educational establishments during the study of the professional subject "Fundamentals of the skill of the actor of theatre and cinema". It is extremely important that his key...
The article discusses the techniques of commedia dell'arte in the practice of the acting duet of Yosyp Hirniak and Marian Krushelnytskyi. The introduction emphasizes that the “Mikado” operetta, staged by director Valery Inkizhinov in 1927, has not been comprehensively considered and historically reconstructed. This performance is interesting because it embodied the scenic...
The article analyzes the preconditions and construction of the Kiev film factory VUFKU. Archival documents on a specified issue are introduced for scientific circulation
The article examines the issue of necessity of providing students with special needs, in particular with the Down syndrome, a higher education in the specialty “Actor of the Drama Theater”. Also, the article examines the experience of this kond of professional training in Ukraine on the example of the Kiev National University of Culture and Arts. The scientific novelty of the...