«Poltava myth» (up to the 310-th anniversary of the defense of the city of Poltava from the Swedish army)

GRANI 22(5) 2019 DOI: 10.15421/171948 УДК: 94 (485): 355.48 «1709/1714» «Полтавський міф» (до 310-ої річниці оборони міста Полтави від шведської армії) Олександр Слісаренко, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Статтю присвячено аналізу облоги міста Полтави в 1709 році об’єднаною українсько-шведською армією. До сьогоднішнього часу в науковій літературі зберігаються помилкові інтерпретації, а то й прямі фальсифікації джерел, що є наслідком політизованого підходу до викладення обставин оборони Полтави. У цій війні нарешті повинно було вирішитися питання регіональної гегемонії між двома основними геополітичними гравцями: Швецією та Річчю Посполитою. Фінал цієї війни, однак, був зовсім несподіваним: переможцем стала Московська держава, яка в перші роки цієї війни відігравала роль другорядного союзника Речі Посполитої. Головною метою статті було виявлення таких помилкових інтерпретацій та встановлення реальної картини облоги Полтави у 1709 р. З цією метою було здійснено новий аналіз уже відомих джерел за допомогою компаративних методів, а також введено в обіг деякі нові архівні джерела. Як встановив автор, кількість українського населення, залученого до оборони міста, в історіографії сильно завищено, а головну роль в захисті міста відіграв сильний московський гарнізон. Автор публікації стверджує, що головною метою облоги Полтави шведсько-українськими військами стало не захоплення міста, а втягування армії Петра І у генеральну битву. Ця обставина визначила доволі млявий хід облоги, а основними її учасниками були запорізькі контингенти. Автор заперечує факт великого штурму м. Полтави напередодні генеральної битви. Лише перемога в генеральній битві над московською армією давала шанс королю Карлу ХІІ та його союзнику гетьману І. Мазепі успішно завершити Північну війну. Ключові слова: облога, блокада, нове прочитання, гарнізон, генеральна битва «Poltava myth» (up to the 310-th anniversary of the defense of the city of Poltava from the Swedish army) Oleksandr Slesarenko, O. Honchar Dnipro national University The article is devoted to the analysis of the siege of Poltava in 1709 by the Ukrainian-Swedish army. To date, in the scientific literature remain incorrect interpretations, and the direct falsification of sources, which is a consequence of the politicized approach in the coverage of the circumstances of the defense of Poltava. However, the final of this war was quite unexpected: the Moscow state, which in the early years of this war, played the role of the secondary ally of the Commonwealth, was the winner. The main purpose of the article was to identify these misinterpretations and establish the real picture of the siege of Poltava. To this end, the author undertook a re-analysis of the sources on the basis of comparative methods and attracted new archival documents. The author of the publication found a significant overestimation of the number of local residents who took part in the defense of the city, where the main role belongs to a strong Moscow garrison. According to the author, the main purpose of the siege of Poltava was not the capture of the city, and the involvement of the army of Tsar Peter in the General battle. This circumstance determined the relatively cautious conduct of the siege of Poltava by the Ukrainian-Swedish army, where the main participants were contingents of Zaporizhzhya Cossacks. In fact, there was a blockade, not the siege of the city. The author claims that on the eve of the General battle there was no General assault of Poltava. Only the victory in the General battle gave a chance to king Charles XII and his ally Hetman I. Mazepa to successfully complete the Northern war. Keywords: siege, blockade, new reading, garrison, general battle www.grani.org.ua 5 ГРАНІ Том 22 № 5 2019 «Полтавский миф» (к 310-ой годовщине обороны города Полтава от шведской армии) Александр Слесаренко, Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара Статья посвящена анализу осады Полтавы в 1709 г. украинско-шведской армией. На сегодняшний момент в научной литературе сохраняются неверные интерпретации, а то и прямые фальсификации источников, что является следствием политизированного подхода в освещении обстоятельств обороны Полтавы. Финал этой войны, однако, был совершенно неожиданным: победителем стала Московская государство, в первые годы этой войны играла роль второстепенного союзника Речи Посполитой. Основной целью статьи стало выявление этих неверных интерпретаций и установления реальной картины осады Полтавы. С этой целью автор предпринял повторный анализ источников на основе компаративных методов и привлёк новые архивные документы. Автором публикации установлено значительное завышение количества местных жителей, принявших участие в обороне города, где основная роль принадлежит сильному московскому гарнизону. По мнению автора, основной целью осады Полтавы был не захват города, а втягивание армии царя Петра в генеральную битву. Это обстоятельство определило относительно осторожное ведение осады Полтавы украинско-шведской армией, где основными участниками стали контингенты запорожских козаков. Фактически происходила блокада, а не осада города. Автор утверждает, что накануне генерального сражения не было никакого общего штурма Полтавы. Только победа в генеральном сражении давала шанс королю Карлу ХII и его союзнику гетману И. Мазепе успешно завершить Северную войну. Ключевые слова: осада, блокада, новое прочтение, гарнизон, генеральная битва В Постановка проблеми. елика Північна війна 1700–1721 років (або Друга Північна війна) стала не лише найдовшою війною XVIII століття, але й найважливішою війною для основних держав Центрально-Східної Європи. У цій війні нарешті повинно було вирішитися питання регіональної гегемонії між двома основними геополітичними гравцями: Швецією та Річчю Посполитою. Фінал цієї війни, однак, був зовсім несподіваним: переможцем стала Московська держава, яка в перші роки цієї війни відігравала роль другорядного союзника Речі Посполитої. Головною битвою цієї війни всіма пізнішими дослідниками визнано Полтавський бій 27 червня (8 липня) 1709 р. Ця подія має на сьогоднішній день дуже об’ємну історіографію. Проте абсолютна більшість дослідників мало уваги приділяла вивченню подій, що передували цьому бойовиську. Донині описи облоги Полтави сповнені великої кількості штампів, створених двісті років тому, вона лишається міфологізованою, а реальна картина дуже повільно пробиває собі шлях на сторінки української наукової літератури. Найбільш вкоріненим постулатом є твердження про активну допомогу мешканців Полтави московському гарнізону, зокрема, було мобілізовано 2,6 тис. чоловіків. Ще одним загальним місцем є уявлення про героїчну оборону міста під час майже безперервних 6 штурмів шведської армії. У даній розвідці ми ставимо за мету з’ясувати реальний хід подій під Полтавою та встановити логічність та невідворотність битви, що завершила весняну кампанію 1709 року. Аналіз публікацій. Хоча буквально кожен вітчиз (...truncated)