ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

СОЦІОЛОГІЯ УДК 316-047.44.347.962 DOI: 10.21564/2075-7190.39.151136 Герасіна Л ю дм ила М иколаївна, доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології та політології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків, Україна e-mail: ORCID ID: 0000-0002-3299-5255 ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ У статті в соціолого-правовій парадигмі досліджується судова влада як невід’ємна складова сучасної держави та як соціально-правовий інститут (його елементи, риси, функції). Узагальнені проблеми судової соціології, що потребують наукового аналізу; соціологічно доведено, що суспільна роль та ефективність суду полягає не тільки в здійсненні функцій правосуддя, а й у подоланні правового нігіліз му, корумпованості та відновленні соціальної справедливості. Ключові слова: судова влада, соціально-правовий інститут, ефективність судочинства, проблеми судової соціології, довіра до суду. П ост ановка проблеми. У ХХІ ст. формування правового суспільства стало провідною метою демократичних країн. Правосуддя є атрибутом демо кратичної влади в правовій державі, її необхідною функцією і грає суттєву роль у відтворенні реального права. Сучасна правозастосовча діяльність, особливо судочинство, визнається ефективною, якщо характеризується не тільки реалізацією безпосередньо юридичних завдань, але й досягненням соціальних цілей; не руйнує ідеалів суспільства щодо правової моралі, спра ведливості, добра і людських цінностей. Як зазначив Рудольф фон Ієрінг: 8 © Герасіна Л. М., 2018 Соціологія «Кожен, хто користується благодіяннями права, має у свою чергу також під тримувати в міру сил могутність й авторитет закону..» [1, с. 37]. В цьому по лягає актуальність визначеної у даній статті проблеми дослідження; бо тільки ефективна судова влада спроможна здійснювати виняткову «соціальну роль» - фахового і неупередженого арбітра у спорах стосовно права. Соціаль не призначення судової влади, особливо в Україні, яка прагне ввійти до «пулу» демократичних європейських країн, потребує постійних доказів стосовно її здатності втілювати ідеї справедливості, принципи права і законності у жит тя та суспільну свідомість. А н аліз ост анніх дослідж ень і публікацій. Комплекс даних проблем був започаткований класиками соціології права Р. Паундом, О. Холмсом, Ж. Карбоньє, К. Ллевеллином, Н. Луманом, Дж. Френком, М. Фуко, Б. Кістяківським, М. Коркуновим, П. Новгородцевим, Л. Петражицьким, Б. Чичеріним, П. Сорокіним [2-11]; і пізніше розвинутий сучасними вченими В. Казимірчуком, В. Кудрявцевим, В. Лапаєвою, І. Марочкіним, І. Рущенко та ін. [12-17]. Пе редусім, Р. Паунд і О. Холмс розвинули ідеї щодо вирішального значення т.зв. практичної доцільності у судових справах: звідси істиним і коректним вважа лось лише те право, яке міститься у судових рішеннях; а правосвідомість судді має грунтуватися не стільки на суворому дотриманні закону, скільки на з ’ясуванні його доцільності. Представники «італійської школи» соціології права (А. Пагані, Г. Мартінотті, Є. Моріондо), зокрема, акцентували увагу на вивченні соціального походження суддів, адміністрацій правосуддя, а також на аналізі громадської думки стосовно діяльності та ефективності судів. Проте, теоретизування щодо питань соціальної ролі судової влади і досі лишаються здебільш абстрактними, та потребують свого розкриття у контек сті сучасного соціолого-правового дискурсу. Звідси, метою даної статті є до слідження судової влади не тільки як невід’ємної частини державної системи, але й як соціально-правового інституту (з його елементами, рисами, функці ями), суспільним призначенням котрого є ефективне здійснення правосуддя та відновлення соціальної справедливості. В иклад основного матеріалу. Проблеми судової влади досліджуються не тільки в юридичному, а й у соціологічному та політологічному аспектах. Ви значаючи актуальні предмети наукового дискурсу в юридичній соціології, доречно згадати Жана Карбоньє, який зазначав, що право, як будь-яка наука, завжди відчуває потребу у «віддзеркаленні», щоб уникнути самозамилування, догматизму і знати реальний стан речей. Соціологічний аналіз правосуддя на рівні методологічних підходів дозволяє поєднати здобутки доктрини соціо логічної юриспруденції, школи «правового реалізму», концепції «вільного права», а також дослідити сучасний стан (ефективність) українського право суддя за допомогою методів конкретно-соціологічного аналізу. Системний 9 Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 4 (39) 2018 аналіз застосовується для оцінки соціальних зв’язків суду з іншими гілками влади та громадянським суспільством, а інституційний підхід пропонує дискурс-аналіз функціонування судової влади, як соціального інституту. Досить затребуваними є сьогодні проблеми, по-перше, виявлення рівня правосвідомості суддівського корпусу та міри впливу політичних еліт, право вої комунікації, експертів на реальне функціонування судової влади в Україні; по-друге, з ’ясування найважливіших соціально-правових тенденцій в рефор муванні судової влади на грунті суспільної довіри; по-третє, використання методів соціального моделювання у конструюванні правових технологій з метою підвищення ефективності судочинства тощо. Слід врахувати, що хоча довіра громадян України до судової влади трохи виросла з 2015 по 2017 рік з 5% до 12%, але це найменший показник серед інших гілок влади (довіра до прокуратури виросла з 8 до 13%, а до поліції знизилася з 21 до 20%). Про це свідчать надані Укрінформу результати Всеукраїнських опитувань громадян, суддів і законодавців щодо судової реформи і сприйняття корупції, яке про вела за підсумками 2017 року Программа USAID з реформування сектора юстиції «Нове правосуддя» [18]. У зву’язку з цим вважаємо доречним про вести порівняльний дискурс-аналіз теоретичних уявлень та інтерпретацій сутності судової влади, що склалися в юридичній та соціологічній науках. Традиційним юридичним визначенням судової влади є її розуміння, як особливої форми діяльності держави, котра через спеціально створені органи правосуддя здійснює захист прав і свобод людини та основ конституційного ладу. Водночас, на грунті соціологічних інтенцій можна запропонувати таку дефініцію «судової влади»: автономна гілка держ авної влади, компетенція та зміст дій якої проявляється у можливості судових рішень впливати на правову поведінку людей та соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві [19, с. 439]. Отже, соціологічна парадигма дозволяє перебороти певну обме женість трактувань, що розглядають судову владу лише як систему органів управління (наприклад, як сукупність службовців, формально поєднаних встановленими цілями і функціями у межах визначеного типу адміністратив ної організації). На наш погляд, правосуддя, передусім, сприяє соціальному розкріпаченню особистості, що проявляється в її можливості відстоювати свої права в суді. Функціонально, як відомо, правосуддя в Україні здійснює судова гілка влади, що має захищати законні права, свободи та інтереси людини і грома дя (...truncated)