WORK OF THE SOVIET MILITARY IDEOLOGICAL STRUCTURES AMONG THE POPULATION OF THE WESTERN UKRAINE, BUKOVYNA AND BESSARABIA IN 1939–1940

УДК 355.48:[316.774:327] «1939-1940» Павловська С.В., кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник науководослідної лабораторії НУО України імені Івана Черняховського (м. Київ) ДІЯЛЬНІСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ ІДЕОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ, БУКОВИНИ ТА БЕССАРАБІЇ У 1939–1940 рр. У статті розглядаються аспекти політичної ідеології, пов’язані із насильницьким насадженням радянських соціально-політичних кліше населенню Західної України, Бессарабії, Північної Буковини на початку Другої світової війни. Авторкою з’ясовано яким чином ідеологічні структури Червоної Армії працювали з населенням країн Східної Європи з метою легітимізації приєднання цих територій до СРСР. Ці події стали визначними для формування політичного європейського конструкту на декілька десятиріч уперед. Ключові слова: Друга світова війна, країни Східної Європи, Червона армія, пакт Молотова-Ріббентропа, пропагандистська діяльність, ідеологічні органи РСЧА. Сучасні геополітичні процеси у Східній Європі певною мірою відображають той політичний ландшафт, що почав формуватися ще напередодні Другої світової війни. Причини багатьох сучасних міжнаціональних конфліктів та політичних перетворень варто шукати саме у міжнародній діяльності останніх мирних років. Мета статті – розглянути діяльність ідеологічних органів Червоної армії, що реалізовувала зовнішньополітичний курс радянського уряду і здійснювала заходи інформаційно-психологічного впливу на населення приєднаних територій з метою формування радянського світогляду. Воєнно-історичний вісник 1(31) / 2019 129 Операція РСЧА на території Західної України у вересні 1939 року потребувала легітимізації її дій. Нагальним завданням було встановлення радянської влади. Радянське воєнно-політичне керівництво розуміло необхідність проведення потужної ідеологічної роботи серед населення на приєднаних територіях. Виконання цього завдання було покладено на військові ідеологічні органи. Підготовка до акції “визволення” Західної України розпочалася у день підписання пакту Молотова-Ріббентропа. 23 серпня 1939 року Політичне бюро Центрального комітету Всеросійської комуністичної партії прийняло постанову “Про відбір 4000 комуністів для політроботи в РСЧА”. Постанова дозволяла Політуправлінню РСЧА призивати в армію політпрацівників запасу. Відбір кадрів здійснювався на найвищому рівні – на рівні політуправлінь, обласних, крайових та центральних комітетів партій республік [9, с. 146–148]. У жовтні 1939 року Військова рада Українського фронту утворила структуру “Комітет з організації та проведення виборів до Українських Народних Зборів” [2, с. 200]. Почалася активна робота серед населення Західної України щодо пропаганди комуністичної ідеології. Радянські ідеологи проаналізували соціальні та політичні аспекти існування українського населення на території Польщі. Було з’ясовано, що населення західноукраїнських земель зазнавало економічних, політичних та культурних утисків. На початку війни почалися відкриті репресії з боку польської влади. Радянська пропаганда реалізовувалася на сприятливому підґрунті народного невдоволення. В архіві виявлено німецький документ – звіт німецького офіцера, який займався політичною пропагандою. Він звітував про зміст бесіди із польським священиком, який, за його словами, повідомив наступне: “У польський період, особливо під час уряду маршала Пілсудського, меншість раділа визволенню, яке наближалося. У цей період створювалися українські об’єднання, які без перешкод могли опікуватися за свій народ. Як результат, упродовж року виросло почуття власної гідності та бажання створити власну 130 Воєнно-історичний вісник 1(31) / 2019 національну українську державу. Після смерті Пілсудського до початку війни польські кола дедалі частіше втручалися у справи українців” [15]. Визначення юридичного статусу західноукраїнських земель, відторгнутих від Польщі, мало відбутися на Народних Зборах уже в жовтні 1939 року. Для підготовки та проведення виборів армійські політоргани РСЧА виділили 7200 агітаторів і голів комісій різного рівня. Саме вони здійснювали тотальний контроль над усією передвиборчою кампанією [7, с. 70]. Під час вторгнення РСЧА до Польщі з боку армійських ідеологічних структур було розпочато широкомасштабну пропагандистську кампанію серед населення Західної України. Політвідділи Українського фронту розповсюдили більше 10 мільйонів листівок, що скидалися літаками над місцями проживання мешканців Західної України. Керівництво армійських політичних структур затвердило 11 тем для листівок, зміст яких був спрямований на дискредитацію польської влади: п’ять тем присвячувалися начебто втечі польського уряду за кордон, дві теми – фактам викрадення польським урядом золотого запасу, одна тема – розкішному життю представників польського уряду [11, с. 263]. У листівках розміщувалися заклики до дій проти поміщиків, заклики брати владу у свої руки та захоплювати панську землю [7, с. 70]. Комітет з організації та проведення виборів до Українських Народних Зборів розпочав широкомасштабну роз’яснювальну кампанію серед населення. Головним засобом завоювання уваги населення, яке щойно позбулося влади польських можновладців, були численні збори та мітинги селянства. За кожним населеним пунктом було закріплено уповноваженого, який щоразу зустрічався із селянами, інформуючи і пояснюючи переваги комуністичного устрою [7, с. 70]. З метою поширення радянських ідеалів військові широко використовували можливості кінематографу. Для сільських мешканців це було новинкою. У розпорядженні політвідділу Українського фронту Воєнно-історичний вісник 1(31) / 2019 131 знаходилося 250 копій фільму “Щорс”, а загалом у кінотеці нараховувалось 80 назв популярних радянських фільмів [7, с. 70]. Не можна говорити про те, що соціальні та політичні нововведення були сприйняті усім населенням позитивно. Акції протесту мали місце, але вони не були поширеними і носили локальний характер. Результатами проведеної ідеологічної роботи, про що свідчить радянська статистика, стали наступні показники: майже 93% населення взяли участь у виборах, за пропонованих кандидатів проголосувало більше 90% виборців. Скликані більшовиками Народні Збори 26–28 жовтня 1939 року ухвалили рішення про возз’єднання Західної України з УРСР [18, с. 94]. Вибори проводилися під цілковитим контролем НКВС і тиском радянської пропаганди. 1 листопада 1939 року відбулася п’ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР, на якій було ухвалено рішення про прийняття цих земель до складу УРСР. А у грудні 1939 року Політичне бюро Центрального комітету комуністичної партії України затвердило склад партійно-радянської номенклатури новостворених областей у кількості 120 осіб. У подальшому було встановлено рознарядку по областях відносно відрядження до господарчих та партійних органів приєднаних земель комуністів та комсомольців із інших областей УРСР. Для забезпечення діяльності партійного та державного апарату зі східних областей України було відряджено (...truncated)