Eco- logycal and cenotic features «Ulianykivski dzherela (wellsprings)» designed landscape reserve

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТОВАНОГО ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА «УЛЯНИКІВСЬКІ ДЖЕРЕЛА» vidnovlennia bioriznomanittia v Ukraini [Problems of conservation and restoration of biodiversity in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian]. 8. Domaranskyi, A.O. (2006). Landshaftne riznomanittia: sutnist, znachennia, metryzatsiia, zberezhennia [Landscape diversity: essence, meaning, metrization, conservation]. Kirovograd [in Ukrainian]. 9. Tkach, Ye., Shavrina, V., Starodub, V. (2016). Taxonomic structure of agricultural landscapes of connected areas in Vinnytsia region econetwork. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 4, 127–132 [in English]. 10. Mosyakin, S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv [in English]. 11. The International Plant Names Index. Published on the Internet (IPNI). www.ipni.org. Retrieved from http://www.ipni.org [in English]. 12. Yurcev, B.A. (1997) Monitoring bioraznoobrazyia na urovne lokalnych flor [Local biodiversity monitoring]. Botanichnyy zhurnal — Botanical zhurnal, 82, 6, 60–69 [in Russian]. Стаття надійшла до редакції журналу 30.07.2019 УДК 574.2:581.5(477.41) DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183466 ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТОВАНОГО ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА «УЛЯНИКІВСЬКІ ДЖЕРЕЛА» В.Л. Шевчик1, І.В. Соломаха2, В.А. Соломаха2 1 ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка 2 Інститут агроекології і природокористування НААН Наведено фізико-географічну характеристику полого-горбистої рівнини з яскраво вираженими долинно-балковими зниженнями. Типові для цієї території елементи розлогого балкового рельєфу, вкриті зовні вилугуваними чорноземами та сірими лісовими ґрунтами, є поверхнею стоку, що дренується системою балок, безіменні водотоки яких впадають у мало проточне озеро, розташоване в північній частині с. Уляники. Біля підніжжя схилів балок дренуються ефективні підземні водоносні горизонти і джерела. Встановлено 12 Смарагдових оселищ та наведено їхню характеристику. Здійснено загальну оцінку ботанічної складової різноманіття типів рослинності та наведено перелік рідкісних рослин цієї території. На основі проведених досліджень виявлено два види орхідей, занесених до Червоної книги України (Epipactis palustris (L.) Crantz, Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) та встановлено еколого-ценотичні особливості їхнього зростання. Ключові слова: ландшафтний заказник, долинно-балкові зниження, Правобережне Придніпров’я, оселища, рідкісні рослини. Головною ідеєю формування і розширення мережі природоохоронних територій є збереження залишків природних комплексів, у яких зафіксовано як рідкісні, так і характерні для регіону види біоти та біотопи [1, 2]. Важливим завданням є своєчасне визначення тих територіальних об’єктів, що мають слугувати «опорними та комунікаційними» елементами майбутньої © В.Л. Шевчик, І.В. Соломаха, В.А. Соломаха, 2019 2019 • № 3 • АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ екологічної мережі. Такими у досліджуваному регіоні, насамперед, є яружно-балкові системи та долини малих річок, що тривалий час не розорювались через небезпеку активної ерозії ґрунтів. Відповідно до схеми землевпорядкування, ці різноманітні щодо попереднього господарського використання ділянки відносяться до землеволодінь Балико-Щучинської та частково Піївської сільських рад (відповідно Кагарлицький та Миро- 27 В.Л. ШЕВЧИК, І.В. СОЛОМАХА, В.А. СОЛОМАХА нівський р-ни Київської обл.). Землекористувачами у межах цієї ділянки є приватні особи та ДП «Ржищівський лісгосп» (60 та 61 квартали Ржищівського лісництва). Контури ділянки, оточеної масивами орних земель, мають форму багатокутника неправильної форми із координатами крайніх точок за Googlе maps: крайня пн.-сх. точка — 49.924842/31.134246; пн.-зах. — 49.919123/31.119501; пд.-зах. — 49.908455/31.141002; пд.-сх. — 49.916134/31.155035. Загальна площа ділянки — близько 150 га, за винятком ділянок земель приватної форми власності. МАТЕРІЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Перспективна територія для створення ландшафтного заказника місцевого значення розкинулася на південно-східній околиці с. Уляники Кагарлицького р-ну Київської обл. Рекогносціювальні дослідження проводили маршрутним методом. Назви таксонів наведено згідно із чеклистом [3]. Збір гербарію та його опрацювання здійснювали за стандартною методикою. Описи ділянок рослинності, до складу якої входять рідкісні види, здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками. Пробні площі закладали в природних межах фітоценозів. Для лісових угруповань вибирали ділянки площею 25×25 м, для лучно-степових, лучних та болотних — 5×5 м. Типи біотопів визначали за відповідними сучасними літературними джерелами [4, 5]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Згідно із фізико-географічним районуванням України досліджувана територія розміщується у межах Київської височинної області Подільсько-Придніпровського лісостепового краю лісостепової зони Східноєвропейської рівнини [6]. Щодо геоботанічного районування — у межах Північного Правобережнопридніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів, остепнених лук та лучних степів Української лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів Лісостепової 28 підобласті (зони) Євразійської степової області [7]. У геоморфологічному відношенні територія є полого-горбистою рівниною з яскраво вираженими долинно-балковими зниженнями; репрезентує типові для вказаної частини фізико-географічного району елементи розлогого балкового рельєфу, вкриті з поверхні вилугуваними чорноземами та сірими лісовими ґрунтами. Вся територія є поверхнею стоку, що дренується системою балок, безіменні водотоки яких впадають у мало проточне озеро, розташоване в північній частині с. Уляники. Зауважимо, що вздовж усього підніжжя схилів балок дренуються підземні водоносні горизонти й джерела, які впродовж останніх десятиліть не пересихають та мають високий дебіт водотоку. Крайні східні відроги цих балок доходять до вододільного плато на межі Кагарлицького і Миронівського р-нів Київської обл. Абсолютні висоти поверхні сягають рівнів ізогіпсів 124–195 м над рівнем моря (рис.). Поверхню крутосхилів формують відклади пролювію та делювію, що утворилися внаслідок змиву й перевідкладення палеоген-неогенових глин та лесовидних суглинків антропогенового періоду. Кути нахилу поверхні схилів та їхні форми на значних площах обумовлено впливом штучного терасування. Ґрунтовий покрив у найнижчих (тальвегових) ділянках балок представлено переважно мулисто-болотними, зрідка торф’янистими ґрунтами. Дещо вище вздовж профілю формуються смуги із переважанням гігроморфних відмінностей дернових ґрунтів. Найвищі ділянки поверхні профілю схилів, де відсутні впливи надмірного зволоження, вкриваються дерновими, а також значною мірою змитими та окультуреними чорноземними та сірими лісовими ґрунтами. Завдяки залісенню та задернованості території формування молодих ярів не спостерігається, що сприяє збереженню унікальних ландшафтно-рослинних комплексів. Нижче наводимо перелік (...truncated)