Historical context and peculiarities of foundation of the Armenian Culture Museum in Lviv

Культурологія 13. Schwartz S. H. Values: Cultural and individual. In S. M. Breugelmans, A. Chasiotis, F. J. R. van de Vijver (Eds.), Fundamental questions in cross-cultural psychology / Schwartz S. H. – Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2011. – P. 463-493. References 1. Berry, D. V. Purtinga A. H., Marshall H. S., Pierre R. D. (2007). Cross-Cultural Psychology: Research and Application. Kharkiv: Humanitarian Center [in Russian]. 2. Diethelm G. (2004) Project management: Vol. І. St. Petersburg: "Business Press" [in Russian]. 3. Shmelev N.P. (Eds.).(2002). Europe: yesterday, today, tomorrow. Moscow: Institute of Europe RAS [in Russian]. 4. Inglegart R. (1999). Cultural shift in a mature post-industrial society. A new post-industrial wave in the West. V.L.Inozemtseva (Ed.). Moscow: Academia [in Russian]. 5. Integral barometer of EDB-2015 (the fourth wave of measurements). (2015). retrieved from http://www.eabr.org/r/research/centre/projectsCII/integration_barometer [in Russian]. 6. Clackhon K.K.M. (1998). Mirror for man; Introduction to anthropology. St. Petersburg. Eurasia. [in Russian]. 7. Korotaev A.V., Khalturina D.A. (2010). Myths and genes: Deep historical reconstruction. Moscow. Librocom [in Russian]. 8. Cole M. (1997). Cultural-historical psychology: the science of the future. Moscow. "Cognite Center", Publishing House "Institute of Psychology of the RAS" [in Russian]. 9. Lawrence H., Samuel H. (2016). Culture matters: How do values contribute to social progress ? New York: Basic Books. retrieved from : msps.su/files/2010/12/Wer_culture-matters1a.pdf [in Russian]. 10. Pochebut L. G. (2007). Mutual understanding of cultures. Methodology and methods of ethnic and crosscultural psychology. Psychology of interethnic tolerance. St. Petersburg. St. Petersburg State University [in Russian]. 11. Kahn U. (1989). Crime and criminology in modern Japan. Moscow. Progress [in Russian]. 12. Prokopenya G.V. (2008). Genesis of the cross-cultural approach in the study of cultures. Extended abstract of candidate`s thesis. St. Petersburg: Saint-Petersburg State University [in Russian]. 13. Schwartz S. H. (2011). Values: Cultural and individual. S. M. Breugelmans, A. Chasiotis, F. J. R. van de Vijver (Eds.), Fundamental questions in cross-cultural psychology. Cambridge, UK: Cambridge University Press [in English]. Стаття надійшла до редакції 08.05.2017 р. УДК 94 (271.72-11+ 811.1) (008) Гаюк Ірина Яківна кандидат філософських наук, доцент Львівської національної академії мистецтв © ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МУЗЕЮ ВІРМЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ЛЬВОВІ Мета роботи – дослідити маловивчене питання організації та функціонування Музею вірменської культури у Львові. Початок діяльності музею поклала 1932 р. львівська виставка досягнень вірменської культури. Після анексії Західної України СРСР музей закрили, його колекцію розформували. Методологія дослідження включає використання методів історичного аналізу та синтезу, а також методу інтерпретації. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні історичного контексту створення Музею вірменської культури, виокремленні основних етапів його організації та життєдіяльності. Також у статті вперше представлені окремі експонати Вірменського музею, віднайдені у фондах та експозиціях львівських музеїв. Висновки. Створення у Львові Музею вірменської культури відіграло важливу роль у відродженні та збереженні культури вірменської діаспори у Західній Україні, а також показало вагомість етнонаціонального чинника в культурному житті регіону. Ключові слова: Музей вірменської культури, виставка, діаспора, культура, мистецтво, художник, експонат. Гаюк Ирина Яковлевна, кандидат философских наук, доцент кафедры менеджмента искусств Львовской национальной академии искусств Исторический контекст и особенности формирования Музея армянской культуры во Львове Цель работы – рассмотреть малоизученный вопрос организации и функционирования Музея армянской культуры во Львове. Начало музею положила 1932 г. львовская выставка достижений армянской культуры. После аннексии Западной Украины СССР музей закрыли, а его коллекцию расформировали. Методология исследования включает использование методов исторического анализа и синтеза, а также метода интерпретации. © Гаюк І. Я., 2017 14 Культура і сучасність № 1, 2017 Научная новизна состоит в раскрытии исторического контекста создания Музея армянской культуры, выделении основных этапов его организации и жизнедеятельности. Также в статье впервые представлены отдельные экспонаты Армянского музея, найденные в фондах и экспозициях львовских музеев. Выводы. Создание во Львове Музея армянской культуры сыграло существенную роль в сохранении и возрождении культуры армянской диаспоры в Западной Украине, а также показало важность этнонационального фактора в культурной жизни региона. Ключевые слова: Музей армянской культуры, выставка, диаспора, искусство, культура, художник, экспонат. Hayuk Iryna, PhD, assistant professor of art management department of Lviv National Academy of Arts Historical context and peculiarities of foundation of the Armenian Culture Museum in Lviv Purpose of the research. The main task of the article is to elucidate the question of organization and functioning of the Armenian Museum in Lviv. In 1932 exhibition of Armenian cultural achievements was opened in Lviv. It became the first step in foundation of the Museum. After the annexation of Western Ukraine by the USSR, museum was closed and its collection was disbanded. The methodology of research includes methods of historical analysis and synthesis as well as method of interpretation. Scientific novelty of the research consists in revealing of the historical context of the foundation of museum of Armenian culture and distinguishing the main stages of its organization and functioning. In addition, some of the items of the Armenian Museum found in the collections of Lviv museums are presented in the article. Conclusions. The foundation of the Armenian Culture Museum in Lviv played a significant role in preserving and reviving the culture of the Armenian diaspora in Western Ukraine, and showed the importance of the ethno-national factor in the cultural life of the region. Keywords: Armenian museum, exhibition, diaspora, art, culture, artist, item. Актуальность данного исследования состоит в том, что оно наглядно иллюстрирует роль музеев, представляющих культуры национальных меньшин, в национально-культурном возрождении страны и необходимость серьезного изучения деятельности музеев (особенно досоветских) прежде всего как крупных научных центров, выполняющих функции сохранения, исследования и передачи культурного наследия от поколения к поколению. Данная тема малоизучена как зарубежной, так и отечественной арменистикой. Тему истории Армянского музея во Львове затрагивали украинские исследователи Г. Глембоцкая [5, 22], И. Горбань [6], А. Крутоус [8], Ю. Смирнов [17] и польские Б. Мансфелд [13], Е. Петрус [14]. Очерк последнего дает наиболее (...truncated)