ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Науковий вісник Ужгородського університету 2018 DOI: https://doi.org/10.24144/2409-6857.2018.1(51).149-152 УДК 338.48 (477.87) Лендєл М.А., Морохович В.С. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ У статті проведено аналіз руху туристичних потоків Закарпатської області. Визначено основні макроекономічні показники, які впливають на розвиток туристичної сфери. За допомогою кореляційнорегресійного аналізу проведено оцінку впливу доходів населення, валового регіонального продукту, середньомісячної заробітної плати та рівня безробіття на величину обсягів надання туристичних послуг регіону. Запропоновано ряд економетричних моделей, що характеризують дані залежності, проведено їх аналіз. Ключові слова: туризм, туристичні потоки, макроекономічні показники, кореляційно-регресійний аналіз, коефіцієнт детермінації. Постановка проблеми. ©Туристична галузь відіграє важливу роль у соціально-економічному житті країни. Туризм є джерелом отримання доходів як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях. Його характерною рисою є спрямованість на задоволення потреб окремої людини, соціальних груп і суспільства у цілому. Сучасна індустрія туризму стає одним з основних чинників створення додаткових робочих місць, прискорення розвитку транспортної інфраструктури, дорожнього та готельного будівництва, стимулює зростання виробництва споживчих товарів, засобів зв'язку, сприяє збереженню народних промислів та національної культури регіонів. Розвиток рекреації та туризму як стратегічний напрям довгострокової регіональної політики держави зафіксовано у переліку пріоритетних напрямів розвитку регіонів України. Спільним для них є стимулювання розвитку підприємництва в туристичній сфері, сприяння розбудові та модернізації туристичної та рекреаційної інфраструктури із широким використанням рекреаційних та лікувальнооздоровчих ресурсів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у теорію та методологію вивчення проблем розвитку туристичної сфери зробили такі вітчизняні вчені, як М. Бойко, С. Мельниченко, Т. Ткаченко [6]; О. Кальченко © Лендєл Михайло Андрійович, д.е.н., професор, завідувач кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного бізнесу, Ужгородський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, тел.: 0951215192, e-mail: Морохович Василь Степанович, к.ф-м.н., доцент, доцент кафедри природничо-гуманітарних та інформаційних дисциплін, Ужгородський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, тел.: 0631447530, e-mail: [2], Г. Кармелюк [3]; М. Лендєл [4], В. Папп [5] та інші. Більшість наукових праць, присвячених дослідженню ринку туристичних послуг, містять аналітичний характер. Тому оцінка впливу соціально-економічних факторів на функціонування і розвиток туризму окремого регіону та побудова економетричних моделей, які характеризують дані залежності, є актуальними. Формулювання цілей статті. Метою є дослідження стану та особливостей розвитку туристичної галузі Закарпатської області, а також впливу основних макроекономічних показників на величину обсягів надання туристичних послуг регіону. Для досягнення мети визначені наступні завдання: - проаналізувати стан туристичної сфери Закарпаття і виявити основні закономірності її розвитку; - обґрунтувати вплив економічних факторів на розвиток туристичного сектору регіону; - застосувати кореляційно-регресійний аналіз для побудови економетричних моделей залежностей обсягів надання туристичних послуг від зміни основних макроекономічних показників. Опис основного матеріалу дослідження. Туристична галузь України набуває все більшого значення для економіки держави. Розвиток внутрішнього, виїзного та в’їзного туризму впливає на зростання ВВП та сальдо платіжного балансу, сприяє створенню додаткових робочих місць та розвитку таких секторів економіки, як транспорт, торгівля, будівництво, сфера послуг, являється додатковою статтею дохідної частини державного бюджету та джерелом поповнення валютних ресурсів. Слід також зазначити, що зі зростанням зайнятості населення у сфері туризму відбувається збільшення доходів населення та підвищується рівень добробуту нації. 149 Серія Економіка. Випуск 1 (51). Одним з найбільш перспективних регіонів України з точки зору розвитку туристичної індустрії є Закарпаття. Унікальне географічне розташування Закарпатської області, багатий природно-ресурсний та культурний потенціал забезпечили їй визнання найбільш перспективної рекреаційної зони з можливістю цілорічного обслуговування туристів. Регіон має географічні, економічні, рекреаційні, транспортні, історичні передумови для перетворення туризму в пріоритетну галузь розвитку економіки області. У свою чергу економічне реформування й значний рівень конкуренції у секторі туризму зумовили необхідність розробки економікоматематичних моделей, що враховують особливості туристичного ринку, процеси реінвестування і реконструкції об’єктів та інші чинники для збалансованого розвитку високоефективної і конкурентоспроможної туристичної індустрії. Серед усієї сукупності моделей найбільш доцільним є використання кореляційнорегресійних, які дозволять встановити та обґрунтувати характер взаємозв’язків у розвитку явищ на туристичному ринку. Оскільки обсяги надання туристичних послуг є синтетичним показником, що зумовлений дією багатьох факторів, то в аналізі доцільніше використовувати не прості двофакторні моделі, а багатофакторні кореляційно-регресійні моделі, які дають змогу вивчити вплив кількох чинників. Побудові багатофакторних кореляційнорегресійних моделей залежності показників туристичної діяльності від різних факторів повинен передувати теоретичний якісний аналіз, на основі якого, виходячи з цілей і завдань дослідження, відбираються для вивчення показники, що визначають обсяги наданих туристичних послуг. Аналіз динаміки туристичних потоків Закарпатської області за період 2001–2016 рр. (рис. 1) свідчить, що до світової кризи 2008 року потік туристів до краю стрімко зростав. У структурі туристичних потоків переважав внутрішній туризм, що є позитивним явищем з точки зору впливу на регіональний розвиток. За 2011–2016 роки кількість туристів значно зменшилась, а в 2014 році спостерігається найнижчий рівень відвідування туристами Закарпаття – 1804 осіб. Спад туристичного потоку пояснюється погіршенням становища економіки, політичною нестабільністю та бойовими діями на сході країни. Рис 1. Динаміка туристичних потоків Закарпатської області (2001-2016 рр.) [1] Характеризуючи потоки іноземних туристів у Закарпатській області, можна зазначити, що за аналізований період найвдалішим був 2005 р., оскільки в регіоні відпочивало 14728 іноземних туристів, що становить 23,1 % від загальної кількості туристів. Однак у подальші роки відмічена негативна тенденція щодо кількості іноземних туристів, які відвідали наш край. Позитивна динаміка виїзного туризму, що спостерігається в останні роки, обумовлена, передусім сервісом обслуговування туристів, а також зростанням платоспроможності населення краю. Так, за період 2004–2016 роки 150 середньомісяч (...truncated)