Changes understanding life success Personality during the adjustment period

УДК 130.2 О. О. Маркозова, кандидат соціологічних наук, доцент ЗМІНИ У РОЗУМІННІ ЖИТТЄВОГО УСПІХУ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД ПЕРЕБУДОВИ Здійснюється аналіз механізму формування успіху особистості в період перебудови. Показано, що в цей час відбувається злам усіх попередніх цінностей, фреймів життєдіяльності та повсякденних практик людей. В умовах відсутності єдиного суб’єкта фреймування хаотично функціонують біполярні, незрозумілі фрейми соціальної взаємодії. Фрейм успіху стає нечітким, «розмитим», однак все ще залишається колективістським. Доведено, що за даних умов фреймування відбувається по Гофману: старі радянські фрейми і алгоритми соціальних практик люди «підганяють» під нові соціальні ситуації, щоб пояснити самим собі, «що тут відбувається». Ключові слова: суспільство, культура, цінності, фрейми, успіх. Постановка проблеми. Історичному періоду з другої половини 80‑х до початку 90‑х рр. минулого століття, коли в СРСР відбувалася так звана «пе‑ ребудова» та пов’язані з нею масштабні соціальні перетворення, присвяче‑ но багато наукових досліджень. Однак цей нетривалий час, надзвичайно насичений подіями, наслідки яких ми відчуваємо ще сьогодні, вимагає до‑ даткових і всебічних наукових досліджень. Особливо це стосується аналізу повсякденних практик громадян, зміни їх ціннісних пріоритетів та фреймів життєвого успіху. Проведення такого аналізу допоможе не тільки краще зрозуміти сутність попередніх реформ, а й знайти ті соціальні та особистіс‑ ні механізми, що будуть сприяти становленню самостійності й спрямова‑ ності людини на досягнення життєвого успіху в умовах сучасних соціальних трансформацій в Україні. Аналіз наукових джерел і публікацій. В умовах глобалізованого, інфор‑ маційного суспільства, коли динамічний розвиток країни значною мірою залежить від досягнень кожної людини, науковці приділяють значну увагу розгляду такого соціального феномену, як життєвий успіх особистості [1–6]. У той же час, на наш погляд, недостатньо вивченим залишається питання становлення нових повсякденних практик людини в період перебудови. Так, досить детально обговорюючи політичні та економічні аспекти проведених реформ, вчені значно менше уваги приділяють трансформації ціннісних пріоритетів особистості в процесі досягнення життєвого успіху. У зв’язку із цим метою даної статті є аналіз змін у розумінні життєвого успіху осо‑ © Маркозова О. О., 2016 69 Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 1 (28) 2016 бистості в період перебудови, а також механізмів фреймування свідомості громадян. Виклад основного матеріалу. Починаючи з 80‑х рр. ХХ ст. громадяни СРСР вже чекали змін, бо зневірилися у перемозі комунізму не тільки у всесвітньому масштабі, а й в окремо взятій країні. У квітні 1985 р. від‑ бувся Пленум ЦК КПРС, на якому Михайло Горбачов оголосив план реформ, спрямованих на прискорення соціально-економічного розвитку країни, і на якому вперше прозвучало слово «перебудова». Новий курс партії передбачав значні економічні та соціально-політичні перетворення. Планувалося по‑ будувати «демократичний соціалізм», в якому мали поєднатися ринок із централізованим плануванням, а політична толерантність — із керівною роллю КПРС [7]. Вважали, що всі ці зміни приведуть до формування ново‑ го, ефективного стану соціалістичної держави. Що стосується проведених у цей період політичних реформ, то вони здивували всіх без винятку — як громадян СРСР, так і світову спільноту. Зовнішня політика країни тепер базувалася на концепції «нового мислення», згідно з якою визнавалася необхідність деідеологізації міжнародних від‑ носин та відмови від нарощування військово-промислового комплексу як засобу вирішення існуючих суперечностей. У середині країни перебудова забезпечила вихід суспільства з тоталітаризму, покінчивши з монополією однієї партії та ідеології. Проголошуються такі невластиві для СРСР полі‑ тичні права і свободи, як свобода зібрань, мітингів і демонстрацій, свобода совісті, плюралізм у політиці. Втім існували і негативні моменти політичних змін у суспільстві, що відо‑ бразилися на свідомості та повсякденних практиках людей. Реформування держави проходило під гаслами: «Гласність», «Прискорення», «Перебудова», «Нове мислення», що являли собою не дуже зрозумілі для пересічних грома‑ дян фрейми. Крім того, складність у реалізації проголошених програм, на‑ приклад «гласності», мали й інші, глибинні ментальні особливості радянсько‑ го народу. В умовах традиційного суспільства та царизму люди взагалі не знали такої категорії, як гласність. Потім інституційна і культурна система радянського суспільства формується під патронатом Сталіна та ЦК КПРС. У свою чергу, Хрущов робить спробу дистанціюватися від сталінізму, однак це не привело до відкритої і широкої дискусії про недоліки в розвитку держави. Проблеми попередньої епохи були зведені тільки до звинувачення Сталіна та його найближчого оточення у скоєних злодіяннях, а на обговорення реальних недоліків у розвитку промисловості, сільського господарства та соціальної сфери, як і раніше, було накладене табу. Горбачовська ж перебудова проголо‑ шувала докорінні зміни в історії Радянського Союзу: введення гласності озна‑ чало, що стало можливим обговорювати будь-які політичні та соціальні про‑ 70 Філософія блеми. Марку Ківінен доходить висновку, що «коли Горбачов заявив про те, що ми до себе ставимося більш критично, ніж будь-які зовнішні критики, він тим самим унеможливив традиційну політику демонізації. Вперше стало можливим відкрите обговорення хаосу і застою, що панували в радянському суспільстві» [8, р. 18]. Але в реальності вся гласність знову зводилася до критики Сталінських репресій, а як людям жити далі і як буде розвиватися суспільство, ніхто не пояснював. Крім того, значна кількість табу та десяти‑ літтями вихований страх виявилися настільки сильними і глибоко вкорінени‑ ми фреймами суспільної свідомості, що відкрито критикувати своє начальство, а тим більше представників партії чи уряду, звичайним людям було вкрай важко. Тому в умовах різкої відмови від ідеології комунізму та відсутності єдиного суб’єкта фреймування, який зміг би чітко пояснити людям, «що тут відбувається» (Гофман), а також непідготовленості самих еліт до проголо‑ шених змін, розпочаті реформи принесли неочікувані результати. Наприклад, гласність призвела до підриву довіри до комуністичної партії та ідеології в умовах, коли нові соціально-політичні ідеї, зрозумілі для широкого загалу, сформовані не були. Тому в політичній культурі громадян у цей час хаотично поєднуються як фрейми, сформовані за часів СРСР, такі, як підданські від‑ носини до будь-якого центру реальної влади, схильність більше розраховува‑ ти на зовнішню допомогу, ніж на власні сили, так і ідеї про свободу та демо‑ кратію. Це надавало політичній свідомості людей певної біполярності: вони одночасно вимагали розширення всіх політичних прав і свобод, але й не за‑ перечували проти відновлення жорсткої влади, яка зможе навести лад у кра‑ їні. Крім того, процеси, що відбувалися (...truncated)