STRATEGIES OF POVERTY OVERCOMING IN UKRAINE

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 3 (7), 2016 ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УДК 331.215.4(477) Світлана Задорожна СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ Светлана Задорожная СТРАТЕГИИ ПРЕОДОЛЕНИЯ БЕДНОСТИ В УКРАИНЕ Svitlana Zadorozhna STRATEGIES OF POVERTY OVERCOMING IN UKRAINE Досліджено теоретичні питання сутності бідності, механізми її формування та подолання, стан рівня життя в Україні та тенденції його падіння, визначено критерії оцінювання та чинники поглиблення бідності в Україні, розкрито зміст державних Стратегій подолання бідності та розроблено пропозиції щодо зниження темпів падіння життєвого рівня українців. Ключові слова: рівень життя, якість життя, бідність, критерії бідності, злиденність, соціальне відчуження, стратегії. Рис.: 2. Табл.: 4. Бібл.: 9. Исследованы теоретические вопросы сущности бедности, механизмы ее формирования и преодоления, состояние уровня жизни населения в Украине и тенденции его снижения, определены критерии оценки и факторы углубления бедности в Украине, раскрыто содержание государственных стратегий по преодолению бедности, разработаны предложения по снижению темпов падения жизненного уровня украинцев. Ключевые слова: уровень жизни, качество жизни, бедность, критерии бедности, нищета, социальное отторжение, стратегии. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 9. The theoretical issues of poverty essence, mechanisms of its forming and overcoming, state of standard of living of population in Ukraine and tendencies of its decline, the criteria of estimation and factors of poverty deepening in Ukraine, maintenance of state strategies on poverty overcoming is exposed, ideas on improving of standard of living of the Ukrainians are suggested. Key words: standard of living, quality of life, poverty, criteria of poverty, misery, social rejection, strategies. Fig.: 2. Tabl.: 4. Bibl.: 9. JEL Classification: І32 Постановка проблеми. Однією із найважливіших функцій будь-якої держави є забезпечення високої якості життя її населення та справедливий розподіл доходів, що обумовлюються значними складнощами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Тому бідність населення є глобальним суспільним явищем, яке супроводжує людську цивілізацію протягом всього існування. Але масштаби, форми, структура та тенденції бідності різняться в кожній країні і залежать від її ресурсного забезпечення, географічного положення, природно-кліматичних умов, політичної стабільності, наявності прогресивної еліти, але найбільше – від обраної економічної моделі економічного розвитку та ефективності механізмів державного регулювання. Проблема нерівності між бідними і багатими залишається актуальною і на сучасному етапі цивілізаційного розвитку, оскільки багатовимірна бідність, зниження рівня добробуту і можливостей вибору негативно впливають на людське існування. Так, сьогодні приблизно 80 % населення світу має в розпорядженні лише 6 % світового багатства, а один відсоток найзаможніших володіє більш ніж половиною світового багатства. Середній дохід у 20 найбільш багатих країнах у 37 разів перевищує середні доходи в 20 найбідніших і за останні 40 років цей розрив подвоївся [3, с. 5]. Усвідомлення глобальності цієї проблеми обумовили спільні дії міжнародних інституцій та національних урядів для її вирішення або зменшення. Це має позитивні наслідки, оскільки призвело до зменшення бідності на 1,7 % кожного року з 1990 р. до 1998 р., але глибоку бідність побороти не вдається. За даними Світового банку в 2000 р. на планеті 2,8 млрд населення планети живе менше, ніж на 2,0 $ на день та 1,2 млрд – на 1,0 $ в день, 44 % з яких проживає у південній Азії. Якщо у багатих країнах недоїдають 5 % дітей до 5 років, то у бідних – 50 % [4, с. 3]. На сьогодні у світі за межею бідності (мають менше 1,25 $ на день) продовжує жити 1,1 млрд осіб, що продовжує турбувати прогресивну світову спільноту, яка об’єдну Задорожна С. М., 2016 20 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 3 (7), 2016 ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ється для вирішення цієї болючої глобальної проблеми, а підвищення цього порогу до 1,9 $ США збільшить їх чисельність ще на декілька мільйонів осіб. Тільки в Україні прогнозується їх зростання до семи мільйонів осіб. Тому однією із цілей третього тисячоліття визначено зменшення частки людей, що живе в умовах крайньої бідності через низькі доходи, а саме – менше ніж 1,0 $ на день. Перед світовими лідерами та міжнародними інституціями поставлене реальне завдання щодо зменшення частки бідного населення з 16 до 3% (на один мільярд в абсолютному значенні) до 2030 року [4]. Згідно з прогнозами Світового банку чисельність осіб, що знаходяться за межею бідності, зменшиться у 2016 р. до 702 млн осіб (9,6 % населення світу), більшість з яких проживає в азіатських регіонах та країнах Африки на південь від Сахари. Це ґрунтується на позитивній тенденції зменшення бідності – від 29 % населення світу у 1999 р. до 13% у 2012 р. [4]. Позитивний прогноз ґрунтується на активному економічному зростанні країн, що розвиваються, та інвестиції в людський розвиток у країнах світу. Наприклад, Китай з 2013 р. інвестував у країни Екваторіальної Африки більше 10 трлн доларів, що значно перевищує вкладення міжнародних донорів, а багато азіатських країн суттєво наростили свій економічний потенціал. Спостерігається і певний прогрес у зменшенні бідності за останні 25 років у країнах, що розвиваються, – бідність у них знизилася більше ніж на дві третини, а чисельність злиденних скоротилася із 1,9 млрд до 836 млн. Наприклад, у Китаї завдяки ефективній політиці економічного розвитку за період 1981–2010 рр. зменшилась чисельність злиденних на 680 млн осіб, а частка найбідніших – з 84 до 10 %. Але проблема бідності у світі залишається актуальною для вирішення і сьогодні, оскільки більше 70 % людей живуть менше ніж на 10 дол. США на добу, що свідчить про глобальний характер цього явища. Навіть розвинуті країни світу не здатні подолати бідність тільки економічними заходами, що обумовлює розроблення і застосування ними нових та більш ефективних загальнодержавних інструментів для подолання бідності [3, с. 7]. Проблеми бідності та шляхи її подолання гостро стоять на питанні денному і в Україні протягом останніх 25 років. Причиною бідності та значного майнового розшарування українців стали несистемні реформи суспільного життя при переході на засади ринкової економіки та демократизації як суспільно-політичних, так і економічних інститутів. Ці процеси радикально змінили складові якості життя населення, а саме: структуру і джерела доходів, майнові характеристики домогосподарств, споживчу поведінку, мобільність населення, умови проживання та призвели до зубожіння і значного майнового розшарування населення. На сьогодні в Україні за даними Світового банку за межею бідності знаходиться близько 80 % населення і процес зубожіння продовжується у зв’язку із військовою агресією Росії, політичною нестабільністю, різким падінням економіки, підвищенням тарифів на ЖКП, спекулюв (...truncated)