FUNCTIONING AND TRANSFORMATION OF EMOT IONAL LEXEME FEAR IN THE MODERN UKRAINIAN LANGUAGE

І. Засади і проблеми етнологічних студій сучасного мовознавства УДК 811.161.2′ 366 DOI 10.24919/2411-4758.2017.110607 Тамара ШЕВЧУК, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та методик початкового навчання, Рівненський державний гуманітарний університет (Україна, Рівне) 3638004 @ gmail.com orcid.org/ 0000-0003-4094-7744 ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСЕМИ СТРАХ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ У статті шляхом аналізу дефініцій лексеми страх в академічному Словнику української мови, Етимологічному, Словнику синонімів подано опис поняттєвих ознак цієї лексеми, визначено її граматичні особливості, досліджено функціонування та транспозицію емотивної лексеми страх у сучасній українській мові, розкрито її семантику як лінгвокультурного поняття, визначено особливості мовного вираження. Автор наголошує, що граматична трансформація аналізованого слова вплинула не тільки на втрату первинного значення, але й на його сполучуваність з іншими словами. Ключові слова: лексема; емотивна лексема; транспозиція; семантика; лексико-граматичні ознаки; внутрішня форма слова. Літ. 10. Тамара ШЕВЧУК, кандидат филологических наук, доцент кафедры теории и методик начального обучения, Ровенский государственный гуманитарный университет (Украина, Ровно) 3638004 @ gmail.com ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ И ТРАНСФОРМАЦИЯ ЭМОТИВНОЙ ЛЕКСЕМЫ СТРАХ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ В статье путем анализа дефиниций лексемы страх в академическом Словаре украинского языка, Этимологическом, Словаре синонимов дано описание понятийных признаков этой лексемы, определены грамматические особенности, исследовано функционирование и транспозиция эмотивной лексемы страх в современном украинском языке, раскрыто ее семантику как лингвокультурного понятия, определены особенности речевого выражения. Автор отмечает, что грамматическая трансформация рассматриваемого слова повлияла не только на потерю первоначального значения, но и на его сочетаемость с другими словами. Ключевые слова: лексема; эмотивная лексема; транспозиция; семантика; лексико-грамматические признаки; внутренняя форма слова. Лит. 10. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2017 268 Шевчук Т. Функціонування та трансформація емотивної лексеми ... Постановка проблеми. Дослідження мови та емоцій – це один із основних напрямків сучасного вітчизняного мовознавства. Емоції та мова – нероздільні поняття, оскільки мова має психічну складову: емоції вербалізуються у мові та описуються нею. Методологічний аспект категорії емотивності полягає в тому, що вона може бути основою аналізу внутрішньої форми слова [9, 9 – 10]. Вивчення різних аспектів емоційної лінгвістичної картини світу є актуальним, тому що дає змогу розуміти універсальність і специфічність мови. Ми розглядаємо страх як одне з основних емоційних понять. Уже існує достатня кількість наукових праць, присвячених дослідженню лексико-граматичних особливостей цього поняття, але на сьогодні в повній мірі не вивчено питання функціонування та транспозиції емотивної лексеми страх у сучасній українській мові, не розкрита її семантика як лінгвокультурного поняття, не визначено особливостей мовного вираження. Аналіз досліджень. Лінгвісти, як і психологи, досліджують емотивні категорії. Мовний аналіз емоцій здійснили Н. Д. Арутюнова, А. Вежбицька, С. Г. Воркачов, А. Залізняк, Л. Іорданська, М. О. Красовський, В. І. Шаховський; описали лексико-семантичні поля емоцій С. В. Валіуліна, А. Міколайчук; розкрили мовне вираження певних категорій емоцій на матеріалі різних мов Л. І. Ніколаєнко, Ю. С. Скворцов. Як лінгвокультурний концепт емоційну категорію страх (на матеріалі російської та англійської мов) ґрунтовно дослідила С. В. Зайкіна. Вона описала страх як багатоаспектне явище, що має стосунок до психології, соціології та лінгвістики. Мета статті – проаналізувати функціонування та транспозицію емотивної лексеми страх у сучасній українській мові, розкрити її семантику як лінгвокультурного поняття, визначити особливості мовного вираження. Виклад основного матеріалу. Страх – це емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному чи соціальному існуванню індивідуума і спрямована на джерело дійсної чи уявної небезпеки [2, 543]. Лексема страх – загальнослов’янського походження. Вона має відповідники у німецькій та балтійських мовах (середньо-литовське stregti – клякнути, кам’яніти і німецьке strecken витягати), тобто слово страх, за визначенням Етимологічного словника української мови [4, Том 5, 589], означає заціпеніння, остовпіння. Тепер звернемося до визначення лексеми страх у Словнику української мови: страх – це стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного [7, Том 9, 754]. ISSN 2411-4758 269 І. Засади і проблеми етнологічних студій сучасного мовознавства Якщо порівняти вказані вище визначення, то можна помітити, що слово страх з часом зазнало зміни в лексичному значенні: в сучасній українській мові страх позначає меншу ступінь остраху (хвилювання, тривога, неспокій), ніж позначав раніше (заціпеніння, остовпіння – дуже сильний переляк). У сучасній мові дуже сильний переляк позначається словом жах. Значення слова страх, вказані в Академічному словнику української мови та Етимологічному словнику, поєднуються як синоніми у Словнику синонімів [6]: страх – боязкість, побоювання, острах, тривога, моторошність, боязнь, переляк, кошмар, паніка, (сильний) жах (прикметник сильний вказує на інтенсивність прояву емоції). Це семантичні синоніми, що мають відмінності в лексичному значенні, а саме: жах – почуття сильного страху, що доходить до пригніченості, заціпеніння; переляк – раптове почуття страху; кошмар – щось тяжке, неприємне, огидне; паніка – крайній, нестримний страх, відразу охоплює людину чи багатьох людей; боязнь – почуття страху, побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь; острах – стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. Усі вказані значення лексеми страх – абстрактні, тому природно, що це слово чоловічого роду вживається у формі однини. У художній літературі абстрактний іменник страх трапляється й у множині. Наприклад: Вона нагадала йому всi їхнi дитячi забави, холоднi купелi у потоках, жарти i спiванки, страхи i втiхи, гарячi обійми (М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»). У Марка Вовчка в оповіданні «Від себе не втечеш» читаємо: “Не нагадуй про страхи – поминули вони”. Люко Дашвар у романі «Мати все» часто вживає цю лексему: Ліда забула про все: про страхи, Аську Авдєєву, сльози… На мить лише випустила найманку з поля зору, а та вже від страхів аж прилипла до спинки крісла. У душі свої страхи… На душі – хура страхів і сподівань, в очах – повезе ту хуру, не зупиниться. Іноді лексема страх може позначати конкретну істоту – фантастичну, незвичайного, страшного вигляду. У цьому значенні іменник страх може вживатися у множині. Наприклад: – А що, якби тепер вийти на ниву? Е, ні! страшно, вовк вибіжить з лісу, русалки залоскочуть, страхи повилазять із пшениці... (М. Коцюбинський «Харитя»); Упирі та василіски, Змії, страхи, ящурки, Всі дива страшної казки – О (...truncated)