Role of the Ecological Factor in the capitaliration of Enterprises

17 ЕКОНОМІКА УДК 658.14+330.15 РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА В КАПІТАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВОЛОДИМИР ГОРШКОВ, кандидат технічних наук, професор Донецького університету економіки та права ВАЛЕРІЙ КОВАЛЬОВ, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств і менеджменту Української інженерно-педагогічної академії, м. Харків У статті розглянуто роль екологічного фактора при оцінці капіталізації та ринкової вартості підприємств. Показано, що екологічна складова в сучасній схемі класичного товарного виробництва виражається параметром "екологоємність". Значення екологоємності досягається при різних співвідношеннях параметрів "енергоємність" і "матеріаломісткість" та незмінній кількості інших виробничих ресурсів. Розроблено адитивну модель екологоємності та виведено формулу для розрахунку коефіцієнтів екологоємності. Ключові слова: капіталізація підприємств, екологічні фактори, виробничі ресурси, екологоємність. Постановка проблеми. Вироблена тисячоліттями ідеологія розвитку людства направлена на створення умов для його виживання, задоволення зростаючих матеріальних та духовних потреб на базі використання природних ресурсів та ефективності виробництва. Цій ідеології підпорядковані практично всі форми діяльності людини, у тому числі наука, економіка, культура, розподіл ресурсів і благ, а також мораль та інші прояви людської діяльності. Проте безупинний людський прогрес разом із благотворними впливами спричинив багато негативів, які виражаються у війнах за перерозподіл багатств, деградації суспільства (насильство, тероризм, бандитизм, алкоголізм, наркоманія) та безвідповідальному ставленні до майбутніх поколінь, що поставило людство на грань його існування. Найгостріше стоїть проблема марнотратного використання невідновлюваних природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. На тлі цих та інших проблем здійснюється процес капіталізації підприємств, що є формою прояву суспільних відносин в умовах існуючої економічної формації. Проте в економічній науці процес капіталізації іноді описується в спотвореному вигляді, коли він розглядається не комплексно, а по окремих елементах. Наприклад, у роботі [1, c. 35] капіталізація підприємств розглядається як критерій оцінки ефективності ринкової вартості підприємства та як процес перетворення ресурсів, залучених в обіг (матеріальних, грошових, фінансових, інтелектуальних, людських, інформаційних, земельних та ін.). Проте, розглядаючи окремі аспекти, учені не враховують два важливі питання: що і скільки в процесі виробництва підприємство повертає природі, окрім шкідливих викидів і відходів, та який, з погляду безпеки, виробляється товар. Аналіз попередніх досліджень. Різним аспектам проблеми капіталізації підприємств присвятили свої праці багато вчених-економістів у колективній монографії [1], зокрема О. Амоша, І. Булєєв, Н. Брюховецька, О. Пономаренко, О. Мартякова та ін. Значний внесок у розвиток питання щодо уточнення змісту об'єкта дослідження та виділення його структурних елементів було зроблено зарубіжними вченими й практиками. Серед них Т. Шульц, Г. Бакер, А. Маршалл, М. Мельун, Л. Едвінсон, А. Рілик та інші. Проте проблема безгосподарного використання невідновлюваних природних ресурсів усе загострюється, що вимагає постійної уваги до цієї проблематики. Метою роботи є виявлення місця й ролі екології в оцінці ринкової вартості й капіталізації підприємств та методів кількісного визначення екологічних витрат. Виклад основного матеріалу. Відомо, що в теорії трудової вартості капіталу, створеній К. Марксом, не враховувалася екологічна складова, оскільки на той час природні ресурси вважалися "дарами природи", що не мають вартісної оцінки, бо не створювалися людською працею. Наслідком такої теорії стало бездумне знищення природного середовища. Ця теоретична установка зберігається й дотепер. В основу оцінки цінності товару покладена вартість, породжена працею. Звідси, у роботах [2, 3] капіталізація трактується як перетворення додаткової вартості на капітал. Поняття "вартість" уведене в науковий обіг завдяки "Капіталу" К. Маркса. Слід зауважити, що використаний у ньому німецький термін "wert" перекладений як "вартість" і "цінність". У розвинених країнах в основу товарного виробництва покладений "закон цінності", а не "закон вартості". У цьому сенсі поняття "цінність" включає й екологічну складову. Відомий економіст, лауреат Нобелівської премії І. Леонтьєв щодо теорії трудової вартості капіталу К. Маркса вважав, що ця теорія в сучасних умовах виявилася усіченою, оскільки безкоштовних дарів природи не існує, тому необхідно враховувати витрати, пов'язані з екологією (сьогодні № 2 (122) березень-квітень 2013 р. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com ЕКОНОМІКА 18 вони вже враховуються при визначенні собівартості продукції в багатьох галузях). Цей вислів ученого можна розглядати як екологічну поправку до трудо- вої теорії вартості капіталу, а класичну модель товарного виробництва - представити у вигляді, наведеному на рис. 1. Скільки та що потрапляє до атмосфери Г Ресурси Т В Г' ЗЗ Скільки природної сировини забирається з ринку природи Вплив на здоров'я людини та навколишнє середовище Рис. 1. Сучасне представлення класичної схеми товарного виробництва. Г - гроші; В - виробництво; Т - виробничий продукт; ЗЗ - зворотний зв'язок; Г' = Г + r; r - додаткові гроші. Характерною рисою цієї схеми є урахування в оцінці вартості підприємства екологічної складової, тобто в цінності товару, оскільки і в оцінку капіталізації включається екологічний смисл: цінним є той товар, який разом із високими споживчими властивостями максимально безпечний для здоров'я людини й природного середовища. При цьому стверджується основний принцип діяльності людини: економічним є те, що екологічно. Ефективність товарного виробництва в господарській практиці оцінюється за трьома основними параметрами - трудомісткістю (зворотна величина її - продуктивність праці), енергоємністю й матеріаломісткістю продукції та послуг. Без управління цими параметрами немислимий госпрозрахунок і ресурсозберігання. Як четвертий параметр ми пропонуємо екологоємність виробництва, що включає в себе киснеємність, водоємність, землеємність, деревоємність та інші ємності, пов'язані з використанням природних речовин. На рис. 2 у координатах матеріаломісткість (M ) й енергоємність (Е ) - параметрах, що найбільш впливають на навколишнє середовище, умовно поЕ казаний товар T1 (точка T1 ), тобто на виготовлення якого витрачається x1 - матеріалу й y1 - енергії. Вектор с1 трактуватимемо як екологоємність товару T1 , відповідно с 2 - екологоємність товару T2 . Залишається визначити, який товар T1 або T2 має меншу екологоємність. Якщо уявити, що площина МЕ - комплексна, то різниця ( x1 + iy1 ) - ( x2 + iy2 ) = ( x1 - x2 ) + i( y1 - y2 ) (1) представлятиме комплексне число, графічно представлене як вектор, що виходить із початку координат і закінчується в точці з координатами, визначуваними дійсною й уявною частинами цієї рівності. Цю відст (...truncated)