MODERN PARADIGM OF MANAGEMENT OF HEALTH CARE MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF MEDICAL REFORM

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 4 (20), 2019 ГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УДК 338.24:614.2 DOI: 10.25140/2411-5215-2019-4(20)-170-175 Світлана Назарко СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ Светлана Назарко СОВРЕМЕННАЯ ПАРАДИГМА УПРАВЛЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЕМ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ПРОВЕДЕНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ РЕФОРМЫ Svіtlana Nazarko MODERN PARADIGM OF MANAGEMENT OF HEALTH CARE MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF MEDICAL REFORM У статті розглянуто процес переходу від адміністративної до економічної моделі управління закладом охорони здоров’я. Визначено можливість і специфіку застосування соціально-економічного та системного підходів до економічного управління закладом охорони здоров’я з урахуванням форми власності та сфери діяльності. Розглянуто вимоги до кандидатів на зайняття керівних посад у медичних закладах та виокремлено нові знання та вимоги, якими повинні володіти в Україні керівники медичних закладів. З’ясовано, що основний критерій маркетингу медичного закладу в час ринкової економіки – конкуренція якістю. Ключові слова: заклади охорони здоров’я; економічне управління; механізм управління. Рис.: 1. Бібл.: 15. В статье рассматривается процесс перехода от административной к экономической модели управления учреждением здравоохранения. Определена возможность и специфику применения социально-экономического и системного подходов к экономическому управления учреждением здравоохранения с учетом формы собственности и сферы деятельности. Рассмотрены требования к кандидатам на занятие руководящих должностей в медицинских учреждениях и выделены новые знания и требования, которыми должны обладать в Украине руководители медицинских учреждений. Установлено, что основной критерий маркетинга медицинского учреждения, во время рыночной экономики - конкуренция качеством. Ключевые слова: учреждения здравоохранения; экономическое управление; механизм управления. Рис.: 1. Библ.: 15. The article discusses the process of moving from an administrative to an economic model of managing a healthcare facility. The possibility and specifics of the application of socio-economic and systematic approaches to the economic management of the health care institution with regard to the ownership and sphere of activity are determined. Requirements for candidates for management positions in medical institutions are considered, and new knowledge and requirements that heads of medical institutions in Ukraine must possess are highlighted. It has been found that the main criterion for marketing a health care institution in the market economy is quality competition. Keywords: health care institutions; economic management; management mechanism. Fig.: 1. References: 15. JEL Classіfіcatіon: I15 Постановка проблеми. Донедавна в медичній галузі панували методи адміністративного управління, які на тлі фінансування стали фундаментом екстенсивного розвитку закладів охорони здоров’я. Сьогодні в ринковому економічному середовищі цей шлях розвитку вичерпав свій потенціал, оскільки система не здатна використовувати економічні інструменти, важелі та стимули до пошуку нових типів закладів охорони здоров’я, а також підвищення якості спеціалізованих послуг, надання альтернативних форм методичної допомоги тощо, – це в сукупності створює основу для посилення дисбалансу та збільшення медичних, економічних та соціальних втрат. Відповідно, нові ринкові реалії вимагають переформатування медичної галузі із застосуванням нових підходів до управління закладом охорони здоров’я. Саме тому дослідження спрямоване на вирішення проблеми застосування системного підходу до управління медичним закладом у контексті медичної реформи. Аналіз досліджень і публікацій. Аналізу теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності управління медичними закладами та його значення для економічного зростання, присвячені праці багатьох дослідників, серед яких варто виділити роботи: В. А. Грабовського, О. В. Дмитрука, В. М. Лехан, О. А. Мартинюка, Л. А. Мельника, Г. О. Слабкого, С. О. Смирнова, Л. С. Стефанишина, Л. І. Федулової, З. В. Юринця, Т. М. Ямненка.  Назарко С. О., 2019 170 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 4 (20), 2019 ГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Однак, попри достатню кількість наукових публікацій, сьогодні окреслено коло проблем щодо ефективного управління медичними закладами на мікрорівні, які ґрунтуються на застосуванні економічних методів і потребують подальшого дослідження. Мета статті. Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів та обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо систематизації компонентів механізму ефективного управління медичними закладами в сучасних економічних умовах. Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання дослідження: проаналізувати кадрову політику в медичних установах; розглянути теоретичні аспекти підвищення якості медичного обслуговування із впровадженням сучасних науково обґрунтованих медичних стандартів; обґрунтувати ключові фактори конкурентоспроможності медичних закладів. Виклад основного матеріалу. Процес управлінських рішень у медичних установах стає складнішим, враховуючи дедалі більшу різноманітність аспектів, що визначають реалістичність та потенційну ефективність таких рішень у сучасному контексті. Зміни, що відбуваються в медичній галузі, лімітне фінансування закладів охорони здоров’я, зростаючі потреби пацієнтів у якісній медичній допомозі, поширення сучасних методів лікування та діагностики – це фактори, що формують зовсім інші вимоги до всіх учасників відносин у сфері медицини [12]. У межах вітчизняної медичної реформи пропонується перекласти функції замовника медичних послуг на заклад, який буде розподіляти фінансові ресурси за рахунок платних послуг пацієнтам. Таким чином, держава рухається від підтримки мережі закладів охорони здоров’я, які надають безкоштовні послуги, до придбання послуг у цій мережі. Постачальником послуг визначено медичні заклади, а споживачами медичних послуг – пацієнтів. Відповідно до реформи передбачено формування автономного замовника послуг, автономних постачальників, які продаватимуть замовнику послуг медичні послуги, ґрунтуючись на підписанні договорів. Як перспектива – створення контролюючого органу чи наглядової ради. Отже, метою всіх державних дій має стати єдиний ринок медичних послуг (медичний простір), який об’єднуватиме всіх постачальників (установи, заклади охорони здоров’я), зокрема приватні медичні центри, заклади, аптеки тощо [1]. Однак у моделі збалансованого трикутника дій «споживач – замовник – постачальник» (рис. 1) відсутній важливий елемент – інноваційна компонента. Існуюча національна модель таких відносин недосконала, оскільки в ній практично не бере участі національний виробник інновацій (нових лікарських засобів, медичної техніки й виробів медичного призначення), а замовника послуг практично не існує, оскільки він інтегрований із (...truncated)