СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Потапчук Тетяна кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана з виховної роботи музично-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У статті подані основні теоретичні аспекти становлення національної ідентичності з різних наукових підходів. Проблема національної ідентичності є досить популярною серед української наукової спільноти. Це обумовлено, з одного боку, тим, що визначення української ідентичності може бути певним теоретичним засобом створення національної держави, ще одним ідеологічним кліше, за допомогою якого ті чи інші політичні сили вибудовують нові аргументи у боротьбі за владу. Проте, з іншого боку, теоретичне вирішення цієї проблеми допомагає висвітлити справжній національний інтерес, усвідомлення якого є необхідним компонентом розвитку українського суспільства, спроможного обумовити його життєздатність. Сама ця проблема не є специфічною для України. Проблема національного взагалі й національної ідентичності зокрема була досить сталою у ХХ столітті, а в нинішні часи вона тільки загострилася. Ключові слова: національна ідентичність, ідентифікація, національна самосвідомість, культура. В статье поданы основные теоретические аспекты становления национальной идентичности с разных научных подходов. Проблема национальной идентичности есть популярной среди украинских научных сообществ. Это обусловлено, с одной стороны, тем, что определение украинской идентичности может быть некоторым средством создания национального государства, другое идеологическое клише, которым те, или другие политические силы выстраивают новые аргументы в борьбе за власть. Однако, с другой стороны, теоретическое решение этой проблемы помогает освещать реальный национальный интерес, осознание, которого, есть необходимым компонентом развития украинского общества, способным обусловить его жизнеспособность. Эта проблема не специфическая для Украины. Проблема национального и национальная идентичность в частности была постоянной в ХХ веке, а в наше время она только обострилась. Ключевые слова: национальная национальная самосознание, культура. идентичность, идентификация, In the articleit is given basic theoretical aspects of becoming the national identity of the different scientific approaches. Problem of national identity is enough popular among the Ukrainian scientific associations. It is conditioned, from one side, that determination of the Ukrainian identity can be the certain theoretical mean of creation of the national state, another ideological cliche by which those or other political forces line up new arguments in a race for power. However, from other side, the theoretical decision of this problem helps to light up the real national interest, an awareness of which is necessary komponentoy development of Ukrainian society, able to stipulate his viability. This problem is not specific for Ukraine. Problem national in general and national identity in particular was permanent enough in ХХ age, and it was only sharpened in present times. Key words: national identity, identification, national consciousness, culture. Процес усвідомлення людиною себе як представника певної національної спільноти, поступове набуття національної ідентичності особистістю розпочинається з раннього дитинства та здійснюється протягом певного періоду етнізації дитини в специфічному етнонаціональному середовищі. Значні зрушення в формуванні національної ідентичності як компоненту «Я-образу» особистості відбуваються в підлітковому віці, що пов’язано з оволодінням різноманітними суспільно-цінними знаннями, уміннями та навичками, формуванням системи знань про етнонаціональні феномени, а також із розвитком пізнавальних здібностей і розширенням сфери діяльності та спілкування. Однак вирішальним етапом становлення національної ідентичності особистості – періодом її зміцнення та закріплення – є юнацький вік, коли її розвиток сягає найвищого, інтелектуальнотеоретичного рівня. Подальші зміни національної ідентичності є вже не стільки її формуванням, скільки трансформацією, яка залежить від соціально- політичних, економічних та інших умов життєдіяльності людини. Основне дослідницьке завдання статті полягає в теоретичному осмисленні різних наукових підходів, щодо тенденцій становлення та розвитку громадянського суспільства. Це зумовлює потребу вироблення теоретико-методологічних підходів до комплексного системного вивчення соціально-психологічних характеристик цього феномену, аналіз змісту, форм та механізмів формування національної ідентичності. Теоретико-методологічною основою дослідження є: особливості формування «Я-образу» особистості, становлення її ідентичності (Р. Бернс, М. Й. Боришевський, Е. Еріксон, І. С. Кон, Г. С. Костюк, В. В. Столін, П. Р. Чамата, І. І. Чеснокова), соціально-психологічні концепції та положення про сутність етнічної, національної самосвідомості та свідомості (М. І. Алексєєва, М. Й. Боришевський, І. С. Кон, В. П. Левкович, Н. Г. Панкова, Е. Д. Сміт, Г. У. Солдатова, Т. Г. Стефаненко, В. Ю. Хотинець, М. А. Чепа, В. О. Ядов), етнографічні та соціологічні теорії, що розкривають сутність та структуру етнічної свідомості та самосвідомості людини (Ю. В. Арутюнян, Ю. В. Бромлей, А. Ф. Дашдаміров, Л. М. Дробіжева, А. А. Кожанов, В. І. Козлов, П. І. Кушнер, В. В. Піменов, М. І. Пірен, К. В. Чистов), етнічну та національну ідентичність (Г. О. Балл, П. І. Гнатенко, Н. М. Лебедєва, В. М. Павленко, С. О. Таглін, М. О. Шульга, М. Барретт, M. Barret, H. Tajfel, J. C. Turner та ін.). Становлення національної ідентичності та утвердження власної державності українського народу відбувається упродовж багатьох століть. Цей процес не тільки конфліктний та суперечливий, але й очікувано еволюційний та тривалий. Водночас процес державотворення триває багато років, наповнюючись новим змістом, супроводжуючись боротьбою багатьох поколінь за національні цінності та їх упровадження в суспільну практику. З іншого боку, подальший суспільно-політичний розвиток держави стримується чинниками, які мають прояв не лише за відсутності сформованої демократичної політичної системи, її неадекватності вимогам сьогодення, але й суперечливості соціально-економічного перебігу процесів, деградації системи освіти й науки, що призводить до зниження загальнокультурного рівня населення, втрати духовних цінностей. На жаль, усе це супроводжується неспроможністю й неадекватністю суспільства відповідати на більшість викликів сьогодення. Національна ідентичність, за визначенням Е. Д. Сміта, – це «підтримання та відтворення певного складу цінностей, символів, спогадів, міфів і традицій, які складають відмінну культурну спадщину нації, а також ідентифікація окремих індивідів з цією спадщиною, складом цінностей, символів, спогадів, міфів та традицій» [11, с. 30]. У монографії професора Оксфордського університету Е. Д. Сміта детально аналізується поняття національної ідентичності. Автор виділяє два її аспекти: колективний та індивідуальний. Колективна ідентичність буває (...truncated)