ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В АНСАМБЛЕВОМУ КЛАСІ

90 Збірник наукових праць. Випуск 26 (1–2019) Частина 2 УДК: 378.147.091.31-051:785.161 DOI: 10.32626/2309-9763.2019–26–2.90-94 1 Жанна Карташова Zhanna Kartashova ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В АНСАМБЛЕВОМУ КЛАСІ FORMATION OF PERFORMING MASTERY OF FUTURE MUSIC TEACHERS IN THE ENSEMBLE CLASS У статті окреслено деякі аспекти формування виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі ансамблевого музикування; обґрунтовано специфіку спільної музично-виконавської діяльності та визначено її суттєві особливості, які не лише вдосконалюють професійні навички майбутнього вчителя музичного мистецтва, але й формують гармонійну, духовно багату особистість. Автор вважає, що ансамблеве музикування в процесі інструментальної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва має стати одним із провідних засобів формування виконавської майстерності. Знання й практичні навички, що отримує студент у процесі роботи в класі інструментального ансамблю, збагачують кожного студента. Ключові слова: виконавська майстерність, ансамблеве музикування, педагогічні умови, методи навчання, інструментально-виконавська підготовка. Реформа системи вищої школи в Україні обумовлена сучасним рівнем розвитку суспільства, інтегративними процесами зі зближення з освітніми системами країн зарубіжжя. Це, в свою чергу, пов'язано з пошуком ефективних шляхів і методів модернізації змісту технології підготовки фахівців з вищою педагогічною освітою, педагогів нової формації – яскравих, творчих особистостей, здатних створювати сприятливі умови для повноцінного розвитку суб'єктів освітнього процесу. У цьому контексті особливого значення набуває теоретична й практична розробка питань інструментального виконавства майбутніх учителів музичного мистецтва. На сьогоднішній день інструментально-виконавська підготовка у професійному становленні та музично-педагогічній діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва займає ключове місце. В цей час відбувається накопичення спеціальних та загальноестетичних знань, формуються професійні уміння та навички, розвивається специфічне творче та методичне мислення, набувається художній та музично-виконавський досвід. Саме тому проблема інструментально-виконавської підготовки студентів закладів вищої освіти залишається актуальною. Актуальність проблеми знайшла відображення в багатьох дослідженнях, які розкривають її педагогічні й психологічні сторони. В основному це сфера вдосконалення спеціальної підготовки: розвиток музичних здібностей і формування музично-виконавських умінь студентів (О. Андрейко, Е. Курішев, В. Муцмахер, Г. Ципін, О. Шульпяков); удосконалення професійної готовності (О. Апраксіна, Л. Арчажнікова, Ф. Козир, Т. Корольова, Г. Падалка, Л. Рапацька та ін.); виховання творчих якостей музикантів і підготовки до творчої діяльності (Я. Бірзкопс, І. Одінокова, Т. Шевченко та ін.); організації педагогічної й виконавської практики (Н. Біла, Л. Пічугіна, К. Тюребаєва, Д. Юник). Однак, незважаючи на теоретичну та практичну важливість досліджень указаних вище авторів, проблема підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до виконавської діяльності в ансамблі залишається недостатньо розробленою, про що свідчить актуальність вибору теми цієї статті. © Жанна Карташова, 2019 Розділ 1. Методика навчання мистецьких дисциплін 91 Мета статті – обґрунтувати ефективні шляхи формування виконавської майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі ансамблевого музикування. Формування виконавської майстерності – складний багатоплощинний процес, розвиток якого висуває необхідність постановки в центр дослідницької уваги поняття “майстерність”, що складає ядро, систематизуючу основу інструментально-виконавської діяльності та виступає вихідною передумовою джерела формування виконавця. Виконавська майстерність базується на вихованні високопрофесійних технічних та художніх навичок та умінь музиканта-інструменталіста, що у свою чергу формують його виконавський апарат. Спираючись на наукові дослідження Л. Арчажнікової, О. Андрейко, В. Білоус, А. Козир, Н. Мозгальової, Г. Саїк, Т. Смирнової, В. Федоришина, Д. Юника, до змісту теоретичного компонента виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва слід включати широкий спектр теоретичних та практичних знань і умінь студентів: відомості про зміст та структуру виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва; класифікацію цінностей інструментально-виконавського мистецтва; музикознавчі (музичноісторичні та музично-теоретичні) знання. Не менш важливими є музично-педагогічні знання, які надають характеристику професійної діяльності вчителя музичного мистецтва в умовах загальноосвітньої школи, музично-психологічні знання, необхідні для успішної виконавської діяльності музиканта-педагога, розуміння ним емоційних станів під час виступів, вміння керувати ними. Теоретичний компонент інструментально-виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва в ансамблевому класі характеризується такими знаннями: –– системою теоретичних відомостей з інструментального виконавства, що включає в себе основні поняття, терміни, факти з теорії та історії ансамблевого виконавства; –– про шляхи, способи та методи формування, основні компоненти виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва (музичність, музичну пам'ять, музичне мислення, музичну увагу, музичну уяву, метроритмічну здібність, артистизм, надійність у концертному виступі, виконавську техніку, знання з музичної інтерпретації); –– про виконавську культуру, відомості про видатних діячів виконавського мистецтва; –– про естетичні норми виконавства та етичні норми спілкування в колективі; –– музично-педагогічні знання (про специфіку організації спільної музично-творчої діяльності учнів, засоби активізації музичного сприймання учнів); –– музично-психологічні знання (про психологічну підготовку до концертного виступу, керування власним психологічним станом у концертному виступі). Отже, очевидним є, що оволодіння виконавською майстерністю розпочинається з засвоєння теоретичних знань (опанування, по-перше, загальної музичної теорії, історії музичновиконавських стилів; по-друге, теорії інтерпретації; по-третє, законів формування виконавської майстерності тощо). Питанням формування та вдосконалення виконавської майстерності приділяється останнім часом надзвичайно велика увага в музичній педагогіці, естетиці виконавського мистецтва. У вітчизняній педагогіці одним з перших виконавську майстерність як теорію формування виокремив і конкретизував М. Давидов. На його думку, “виконавська майстерність є вільним володінням інструментом і собою, емоційно яскраве, артистичне, співтворче, технічно досконале втілення музичного твору в реальному звучанні” [1, с. 29]. Майстерність музичного виконавства трактується як досконале інтонаційно-технічне володіння усіма засобами вираження змісту музичного твору на рівні естетики емоційно-художнього мислення відповідної епохи [1, (...truncated)