The pedagogical conditions of the emotional intelligence development in primary school pupils (linguomethodical aspect)

КАЛЕЙДОСКОП МОВ КАЛЕЙДОСКОП МОВ УДК 373.3.016:37.015.311 DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-6(189)-29-33  Підлужна Галина  Худякова Ірина ORCID iD http://orcid.org/0000-0002-6853-3204 ORCID iD http://orcid.org/0000-0002-5757-7404 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (лінгвометодичний аспект) А На основі застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження авторами статті охарактеризовано окремі педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту молодших школярів. Звернуто увагу на важливість розуміння дітьми змісту поняття «емоційний інтелект», на формування в них уміння усвідомлювати власний емоційний стан і стан інших людей у процесі спілкування. Відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (2018 р.) розглянуто окремі лінгвометодичні аспекти вирішення проблеми й запропоновано конкретні засоби розвитку емоційного інтелекту дітей для впровадження в освітній процес Нової української школи, зокрема під час проведення ранкових зустрічей. Ключові слова: емоційний інтелект; молодші школярі; педагогічні умови; засоби розвитку; ранкові зустрічі Актуальність проблеми. В останні десятиріччя все більше простежується тенденція, коли високі розумові здібності та хороші показники навчальної діяльності випускників шкіл не є гарантією їхньої успішності в житті. Дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних учених і життєва практика доводять, що успішними стають люди, які здатні контролювати свій емоційний стан, ураховувати особливості його впливу на емоції інших людей і на цій основі будувати позитивні стосунки з іншими. Відповідно до Концепції Нової української школи, що проголосила перехід від школи знань до школи компетентностей XXI століття, школа має готувати випускників, які зможуть швидко орієнтуватися в життєвих ситуаціях і професійних проблемах, будуть здатні проявляти активність та ініціативність, сміливо й виважено підходити до планування й виконання поставлених завдань тощо [5]. Вирішення цих завдань неможливе без наявності у випускників належного рівня емоційного інтелекту. Важливу роль у процесі формування емоційної сфери здобувачів освіти покликана виконувати сучасна початкова школа. Таким чином, актуальність теми нашого дослідження зумовлена освітньою та соціальною значущістю окресленої проблеми. Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Поняття «емоційний інтелект» з’явилось у психологічній літературі з виходом у світ відомої монографії Г. Гарднера «Frames of mind», у якій уперше було обґрунтовано необхідність № 6 (189) 2019 ISSN 2522-9729 (online) переглянути тлумачення поняття «інтелект» і спосіб його вимірювання за допомогою коефіцієнта інтелектуального розвитку «IQ» [13]. Пізніше емоційний інтелект став предметом досліджень зарубіжних учених Р. Бар-Она, Д. Гоулмана, М. Зайднера, Д. Карузо, Дж. Майера, Дж. Меттьюса, Г. Орме, П. Саловея, Д. Слайтера, Р. Робертса та ін. [1]. У вітчизняній психології теоретико-методологічний підхід до вивчення емоційного інтелекту розроблено Е. Носенко й Н. Ковригою [6]. Предметом досліджень М. Шпак став емоційний інтелект як особистісний ресурс забезпечення психологічного благополуччя молодших школярів [12]. Емоційно-ціннісний складник у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу розглянуто в працях О. Вашуленко, Т. Дорошенко, Г. Підлужної та ін. [3; 4; 7]. У названих дослідженнях загальною є думка науковців про те, що розвиток емоційного інтелекту молодших школярів є актуальним завданням у світлі вирішення проблеми емоційного здоров’я дітей та соціалізації їх у суспільстві. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) серед умінь, спільних для всіх компетентностей, названі вміння конструктивно керувати емоціями [9, с. 5]. Разом із тим під час аналізу наукової літератури було з’ясовано, що проблема розвитку емоційного інтелекту C Підлужна Г. В., Худякова І. В. 29 КАЛЕЙДОСКОП МОВ молодших школярів (зокрема її лінгвометодичний аспект) досліджена ще не повною мірою. Мета статті – розглянути окремі педагогічні умови й засоби розвитку емоційного інтелекту здобувачів початкової освіти; на прикладі передового педагогічного досвіду розкрити лінгвометодичні аспекти розвитку емоційного інтелекту школярів під час проведення ранкових зустрічей. Викладення основного матеріалу. Перший етап нашого дослідження передбачав вивчення психолого-педагогічної літератури з метою з’ясування сутності ключових понять: «педагогічні умови« та «емоційний інтелект». Аналіз наукових джерел дав нам можливість виокремити основні положення й зробити наступні узагальнення: 1) педагогічні умови є якісною характеристикою основних факторів, процесів і явищ освітнього середовища; 2) такі умови створюються цілеспрямовано й реалізуються в освітньому середовищі; вони забезпечують вирішення поставленого педагогічного завдання й позитивно впливають на ефективність і результативність освітнього процесу; 3) компоненти педагогічних умов наступні: нормативна база, зміст освіти, матеріально-технічна база, технології навчання, навчально-методичне забезпечення, міжособистісна взаємодія учасників освітнього процесу, психологічний мікроклімат [10, с. 90-92]. Відповідно до теми нашого дослідження, визначаємо педагогічні умови як особливості організації освітнього процесу в Новій українській школі, що детермінують позитивні результати розвитку емоційного інтелекту здобувачів початкової освіти, забезпечують можливість їхнього досягнення. У вітчизняній педагогіці виділено два рівні педагогічних умов. Перший рівень – це особистісні характеристики школярів, що обумовлюють успішність протікання освітнього процесу. Другий – безпосередні обставини його реалізації: адаптація дітей до нового освітнього середовища, зміст та організація діяльності школярів, їхні міжособистісні відносини, спосіб взаємодії педагога з дітьми тощо [там само]. З огляду на тему й мету нашого дослідження, акцентуємо особливу увагу на другому рівні педагогічних умов. Зокрема, нами розглянуто такі компоненти: методичне забезпечення освітнього процесу, міжособистісна взаємодія його учасників і психологічний мікроклімат. Стосовно визначення поняття «емоційний інтелект» аналіз наукової літератури засвідчив, що вчені пропонують значну кількість його тлумачень [1; 2; 6; 8; 13]. Узагальнивши визначення, приходимо до висновку, що емоційний інтелект (EI) (англ. еmotional intelligence) – це група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій та емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелек- 30 C Підлужна Г. В., Худякова І. В. ту добре розуміють свої емоції й почуття інших, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка адаптивніша, вони легше досягають своїх цілей у взаємодії із соціумом. За визначенням науковців, емоційний інтелект має наступну структуру: 1) усвідомлення власних емоцій; 2) управління своїми емоціями; 3) самомотивація; 4) уміння розпізнавати емоції інших людей; 5) уміння (...truncated)