Technologies of Formation and Development of Sociocultural Environment Professionals’ Emotional Competence

THEORY AND METHODOLOGY OF TOURISM 2021 • 4(2) • 125-137 Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism ISSN 2616-7603 (Print) ISSN 2618-1460 (Online) DOI: 10.31866/2616-7603.4.2.2021.249690 УДК 316.613.4:005.336.2]:316.7-057.86 ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Христина Плецан Доцент, кандидат наук з державного управління; e-mail: ; ORCID: 0000-0002-8179-7896 Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна Анотація У статті проаналізовано теоретичні основи та особливості формування емоційної компетентності; осмислено і розкрито поняття емоційного інтелекту та емоційної компетентності в ретроспективі наукових досліджень; схарактеризовано структуру, складові, компоненти, чинники та функціональну роль емоційної компетентності фахівців; виокремлено методологічний підхід формування емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні та специфіку розвитку на сучасному етапі. Доведено, що емоційна компетентність фахівців соціокультурного середовища передбачає володіння чотирма видами навичок: керування своїми емоціями, керування емоціями інших людей, усвідомлення емоцій інших людей, усвідомлення своїх емоцій. Представлено та аргументовано технології формування і розвитку емоційної компетентності менеджерів соціокультурного середовища в Україні відповідно до викликів часу. Наголошено, що емоційна компетентність фахівців є необхідною умовою для здійснення успішної професійної діяльності в соціокультурному середовищі України; обґрунтовано висновок про те, що емоційно компетентний менеджер соціокультурного середовища – це фахівець, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок, що дозволяють ухвалювати адекватні рішення в процесі професійної діяльності й діяти на основі результатів інтелектуальної обробки зовнішньої та внутрішньої емоційної інформації в соціокультурному середовищі України. Ключові слова: туризм; культура; соціокультурне середовище; емоційна компетентність; інновації; професійне середовище; конкурентоздатний фахівець; ефективне управління; людські ресурси Вступ Інтенсифікація розвитку соціокультурного середовища, культурно-креативні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в суспільстві, висувають до фахівців нові, складні вимоги. Це безумовно впливає на професійну компетент© Христина Плецан, 2021 tourism.knukim.edu.ua Надійшла 29.11.2021 125 ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ТУРИЗМУ ISSN 2616-7603 (Print) ISSN 2618-1460 (Online) Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм 2021 • 4(2) • 125-137 ність, психологічний стан, провокує виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів. Саме тому останнім часом спостерігається зростання наукового інтересу до досліджень з питань становлення та розвитку емоційної компетентності фахівців. Сучасний фахівець соціокультурного середовища не зможе досягти особистісного і професійного зростання без самопізнання, самоконтролю і мотивації, які є внутрішніми складовими емоційного інтелекту. Він повинен вміти створювати позитивну емоційну атмосферу в професійному середовищі протягом всього робочого дня, володіти засобами управління, проявляти соціальну чуйність до клієнтів, демонструючи високий рівень емоційної культури. У цьому контексті виникають питання моделювання компетентнісно-зорієнтованого фахівця соціокультурного середовища та його професійного розвитку в процесі освіти протягом життя. Загальною метою професійної діяльності якого є досягнення конкурентоздатності як відповідного показника реалізованості конкретних цілей, планів, стратегій поведінки. Водночас важливо у фахівців соціокультурного середовища формувати цінності самовираження, критичного мислення, високого рівня професійної та емоційної компетентності. Постановка проблеми 126 Систематизація теоретико-практичних досліджень емоційного інтелекту та розробка алгоритму технологій формування і розвитку емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища є вкрай актуальними та вимагають детального вивчення. Невирішеними частинами загальної проблеми є з’ясування стану, викликів та тенденцій розвитку емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні. Метою дослідження є теоретикометодологічне осмислення й обґрунтування особливостей формування та розвитку емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці таких науковців, як М. Амстронг (2014), Р. Бар-Он (Bar-On, 2004), Е. Бикбаєва (Бикбаева, 2017), Д. Гоулман (2008, 2021), К. Слоун (2009), Е. Лей (Лэй, 2010), Д. Люсін (Люсин, 2004), Дж. Майєр, П. Саловей (Mayer & Salovey, 1993), Л. Мітіна (Митина, 2002), Е. Носенко, Н. Коврига (2013), М. Портер (2020), М. Сосновська, І. Пєтухова (2021), Л. Якокка (2017) та ін. Аналіз праць дає змогу здійснити системний розгляд переважної більшості питань щодо методології моделі процесу формування емоційного інтелекту, виокремлення структурних компонентів, складових, чинників та функцій емоційної компетентності фахівців. Проте залишається недостатньо дослідженим питання розробки алгоритму технологій розвитку емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища в Україні, що є універсальним для ефективного управління людськими ресурсами. Плецан, Х. Технології формування і розвитку емоційної компетентності фахівців соціокультурного середовища THEORY AND METHODOLOGY OF TOURISM 2021 • 4(2) • 125-137 Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism ISSN 2616-7603 (Print) ISSN 2618-1460 (Online) Виклад основного матеріалу Тенденції розвитку та парадигмальні зміни соціокультурного середовища є потужним двигуном розвитку, що забезпечує інноваційний рух суспільства, формуючи фахівця нового типу, запотребованого на ринку праці. Нині правила професійної діяльності змінюються. Фахівця оцінюють за новим критерієм: важить не лише те, які ми тямущі, навчені та досвідчені, а й те, як ми даємо собі раду та одне з одним. Нові правила дають змогу передбачити, можливість примножити колективний розум, де найяскравіші таланти кожного взаємодіятимуть у синергії. Новим критерієм успішності фахівців є емоційний інтелект як основа емоційної компетентності (Гоулман, 2021, с. 13–15). Так, культивування цінності людських ресурсів у професійному середовищі вимагає формування у особистості розвитку логічного, критичного і творчого мислення, здатності чітко й аргументовано формулювати та висловлювати свої міркування, судження, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, вміти виокремлювати головне, аналізувати, узагальнювати й робити висновки, компетентно керувати своїми емоціями та правильно використовувати їх у процесі професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання на практиці, генерувати творчі ідеї, нові концепції, аргументи й гіпотези. Загалом формування професійно компетентних фахівців соціокультурного сере (...truncated)