РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ЯК ПРОВІДНА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

Проблеми підготовки сучасного вчителя № 13, 2016 ДИДАКТИКА ТА МЕТОДИКА УДК: 371.134 Тетяна Гожченко РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ЯК ПРОВІДНА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ Стаття присвячена розвитку творчого мислення майбутніх учителів музики, як провідної умови їх професійної підготовки. На основі наукових досліджень автор розглядає психологічні механізми виконавської творчості музиканта, механізми впливу художнього твору на публіку, визначає проблемне навчання, як провідний засіб забезпечення ефективності формування та розвитку в майбутніх учителів музики досліджуваного утворення, сприяє активізації розумової діяльності, розвитку творчого мислення. У статті висвітлюється специфіка художньої творчості музиканта-виконавця, яка на противагу від творчості наукової, допомагає не просто об’єктивно розкривати сутність явищ оточуючого світу, а торкатися всієї глибини душевного, емоційного відношення людини до життєвих реалій, відображати їх у виконуваних музичних творах. Ключові слова: творче мислення, композиторський задум, співтворчість, проблемне навчання, проблемна ситуація. Статья посвящена развитию творческого мышления будущих учителей музыки, как ведущего условия их профессиональной подготовки. На основе научных исследований автор рассматривает психологические механизмы исполнительского творчества музыканта, механизмы воздействия художественного произведения на публику, определяет проблемное обучение, как ведущее средство обеспечения эффективности формирования и развития у будущих учителей музыки исследуемого образования, способствует активизации умственной деятельности, развития творческого мышления. В статье освещается специфика художественного творчества музыканта-исполнителя, которая в противовес творчества научного, помогает не просто объективно раскрывать сущность явлений окружающего мира, а касаться всей глубины душевного, эмоционального отношения человека к жизненным реалиям, отражать их в выполняемых музыкальных произведениях. Ключевые слова: творческое мышление, композиторский замысел, сотворчество, проблемное обучение, проблемная ситуация. The article is devoted to the development of creative thinking of the future teachers of music, as the leading terms of their training. On the basis of research the author examines the psychological mechanisms of performing 7 Проблеми підготовки сучасного вчителя № 13, 2016 creative musician, mechanisms of action work of art to the public, determines the problem-based learning, as the leading means of ensuring the effectiveness of the formation and development of future teachers of music education under study. In this respect, the author explores the concept of «problem», «problematic situation» and its function in the development of creative thinking; techniques on which to create a problematic situation in the class of musical instrument, and conditions, including: a call to comparison; comparing and contrasting; prompting the preceding generalization of new facts; formulating hypotheses. Key words: creative thinking, composing plan, co-creation, problembased learning, problem situation. У сучасних умовах державного розвитку особливо гостро постає проблема реалізації інтелектуального потенціалу нації. Вища школа – одна з найважливіших ланок, здатних позитивно її розв’язувати. Тому необхідно вдосконалювати всю систему освіти, привести зміст і методи навчання у відповідність до принципів гуманізації та демократизації, спираючись на новітні досягнення психолого-педагогічної науки. Розбудова української національної школи вимагає від майбутнього вчителя високої педагогічної культури і методичної майстерності. Особливого значення це питання набуває при підготовці вчителів музики у зв’язку з багатогранністю його діяльності як педагога, вихователя і виконавця. Вчителеві музики необхідно вміти не тільки високохудожньо виконати твір, що вивчається в класі, а й глибоко, яскраво і дохідливо розкрити його зміст. У зв’язку з цим, перед музичними відділеннями педагогічних коледжів постають серйозні завдання: сформувати такі якості мислення студента, які дозволяють йому самостійно, творчо засвоювати і переробляти музичну інформацію, що постійно поповнюється; озброїти його загальним методом оволодіння новими знаннями. Дослідження творчого мислення – досить складна проблема, передбачає вирішення найважливіших методологічних питань природи творчості, джерел розвитку творчого мислення, співвідношення у цьому процесі біологічного і соціального, об’єктивного і суб’єктивного, індивідуального і суспільного і т.п. Проблема формування мислення знайшла широке відображення у психолого-педагогічній літературі. Серед досліджень цього напрямку необхідно виділити ті, що розкривають феномен творчого мислення музиканта-виконавця (Б. Асаф’єв, М. Берлянчик, Г. Нейгауз та ін.); його художнього мислення (О. Васильєва,С. Раппопорт та ін.). Деякі істотні аспекти творчого мислення студентів розробляються з позиції проблемного навчання (В. Загвязинський, Т. Кудрявцев, М. Левіна, А. Матюшкін та ін.) Мета статті – обґрунтувати специфіку та значення творчого мислення майбутніх учителів музики у процесі їхнього професійного становлення. 8 Проблеми підготовки сучасного вчителя № 13, 2016 У наш час спостерігається високий темп розвитку науки і техніки, створення думаючих машин, на які перекладаються все більш складні функції, що подаються формалізації. Це звільняє людину для творчої діяльності. Відповідно до цього різко зростають вимоги до творчого мислення, яке дозволяє людині ставити нові проблеми, нові рішення в умовах невизначеності, безлічі виборів, робити відкриття, що не випливають безпосередньо з уже наявних знань. Ця сторона розумової діяльності має свої специфічні особливості, без знання яких не можна підвищити її ефективність. До художньо-творчих видів діяльності належить виконавська діяльність музиканта. Діяльність виконавця спрямована на розкриття задуму композитора, створення художнього образу, а інтерпретація твору безпосередньо пов’язана з внутрішнім світом виконавця, його світоглядом, думками, почуттями. Кожний музичний твір можна інтерпретувати, підходячи до нього з різних позицій. Усі авторські вказівки переломлюються в індивідуальній свідомості виконавця та повинні відображати думки, почуття, інтелектуальний рівень самого музиканта. Таким чином, ступінь переконливості, «життєздатності» художньої інтерпретації музичного твору залежить, насамперед, від характеру взаємодії індивідуально-виконавських і композиторських художніх намірів, а отже, – від роботи творчого і репродуктивного мислення музиканта-виконавця, зрілості його професійних і особистісних якостей. У цьому сенсі вельми показові слова Г. Нейгауза [8], який закликає саме до творчого виконання. Блискучу оцінку різноманітним виконавським кредо дав М. Берлянчик. Він визначав чотири рівні якості виконавського інтонування на скрипці. Перший полягає у «відтворенні мелодії лише по нормам музичної та інструментально-технічної грамотності. На більш високому рівні з’явл (...truncated)