ВПЛИВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ

Збірник наукових праць. Частина 1, 2014 УДК 378:001.89:656.61.052 Олена Дягилева, викладач вищої категорії, заступник начальника Морського коледжу Херсонської державної морської академії з навчально-методичної роботи ВПЛИВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ Стаття присвячена проблемі удосконалення професійної підготовки у вищих навчальних закладах як однієї з умов конкурентоспроможності майбутніх фахівців морської галузі, обґрунтовано формування науководослідницького середовища. Зосереджуючись на питаннях професійної адаптації, автор наголошує також на важливості підготовленості майбутнього фахівця морської галузі до активної творчої діяльності. Ключові слова: науково-дослідницьке середовище, професійна підготовка, професійне самовизначення, професійна адаптація, творча діяльність. Статья посвящена проблеме совершенствования профессиональной подготовки в высших учебных заведениях как одного из условий конкурентоспособности будущих специалистов морской отрасли, обосновано формирование научно-исследовательского среды. Сосредоточиваясь на вопросах профессиональной адаптации, автор подчеркивает также важность подготовленности будущего специалиста к активной творческой деятельности. Ключевые слова: научно-исследовательская среда, профессиональная подготовка, профессиональное самоопределение, готовность, профессиональная адаптация, творческая деятельность. The article is dedicated to the problem of improvement of vocational training of youth in higher educational institutions, as a basic training condition for the competitiveness of the future maritime specialists. Focusing on professional availability and formation issues, the author also stresses the importance ofefficiency of future specialist for active creative activity. Key words: scientific-research environment, vocational training, professional self-determination, efficiency, professional adaptation, creative activities. 105 Збірник наукових праць. Частина 1, 2014 Процеси, які відбуваються в нашій державі, ініціюють зміни в усіх соціально-економічних галузях суспільства, суттєво змінюють взаємовідносини на ринку праці, що здійснює вплив на удосконалення підготовки фахівців, зокрема і морської галузі. У зв’язку з цим сучасна освітня підготовка має забезпечити прискорену адаптацію молоді до нових суспільних відносин, що в свою чергу сприятиме їх високій конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки. Тому сьогодення ставить до особистості підвищені вимоги щодо фахового рівня і психофізіологічних якостей майбутніх спеціалістів, зростає інтенсивність професійної мотивації, її емоційно-моральна привабливість для студентів, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на їх професійне становлення. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що проблема професійної підготовки майбутніх фахівців досить ґрунтовно досліджена у працях вітчизняних і зарубіжних вчених (О. Дубасенюк, І. Зязюн, Г. Кремень, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, В. Сєріков, С. Сисоєва, В. Сластенін, Г. Чобітько та ін.). Багатоаспектно проблеми професійної підготовки у вищих навчальних закладах морського профілю розкривалися у дослідженнях О. Гуренкової, В. Захарченко, С. Козак, М. Кулакової, І. Сокол, В. Тітяєва та ін. Однак, проблема взаємодії освітнього та науково-дослідного середовищ у процесі професійної підготовки студентів морських вищих навчальних закладів вивчена недостатньо, тому мета нашого дослідження полягає у з’ясуванні впливу науково-дослідницького середовища на професійну підготовку майбутніх фахівців морської галузі. Педагогічна наука виділяє два головні підходи до проблеми вибору професії: функціональний, коли готовність людини до професійної діяльності розглядається у зв’язку з психічними функціями, формування яких вважається необхідним для досягнення високих результатів діяльності, і особистісний, де розглядаються особистісні передумови успішної діяльності, до яких відносять удосконалення психічних процесів, станів і якостей особистості, необхідних для ефективної професійної діяльності. Ми вважаємо, що професійне самовизначення молоді – системне особистісне утворення, що має власну динамічну структуру, компоненти якої взаємодіють, розвиваються і піддаються цілеспрямованому формуванню та у своїй сукупності забезпечують самостійний вибір майбутньої професії. З огляду на зазначене, можна стверджувати, що структура професійної адаптації в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів морського профілю охоплює не тільки засвоєння студентами певної професійної діяльності, а всі сфери їх життєдіяльності, що пов’язані з виробництвом і соціальними умовами існування. Адаптаційні зв’язки та відносини майбутніх фахівців цієї галузі виявляються в кількох сферах: професійній, організаційній, міжнародній, полікультурній, матеріально106 Збірник наукових праць. Частина 1, 2014 побутовій, соціально-психологічній і сфері дозвілля. Така диференціація відображає специфіку процесу професійної адаптації в кожній сфері, формує уявлення про основні компоненти, а також умови ефективної реалізації. Професійна підготовка фахівця, яка здійснюється у вищих навчальних закладах морського профілю, є багатофакторним явищем. Одним з її компонентів є «професійна адаптація», успішне протікання якої дає майбутнім фахівцям шанс набути рівня професіоналізму і бути конкурентоспроможними на ринку праці не тільки нашої країни, а й в інших країнах світу. Професіоналізм – це певна перспектива, яка в деякій мірі доступна кожному фахівцю з огляду на вплив об’єктивних чинників та індивідуальних можливостей. Традиційно вважається, що окрім професійних знань і практичних умінь, професіоналізм фахівця, наприклад, морської галузі, об’єднує комплекс практичних умінь і навичок. Критерієм розвитку професіоналізму є вміння творчо використовувати набуті знання, здатність удосконалювати свою майстерність. Підкреслимо, що такі знання необхідні студентам для узгодження власних можливостей (суб’єктивні фактори) та вимог певної професійної діяльності (об’єктивні умови). Саме механізм узгодження і лежить в основі цієї діяльності. На це при визначенні завдань вибору професії звертав увагу Є. Климов. Він стверджував, що такий вибір повинен бути урівноваженим з великою кількістю об’єктивних і суб’єктивних умов та суб’єктивних факторів [2]. Тому в дослідженні психолого-педагогічних умов професійного самовизначення та професійної адаптації студентів враховуються зміни масштабів цілісності навчально-виховного процесу, оскільки сфери духовної та професійної культури, професійної освіти та виховання все більше інтегруються з природним та соціальним середовищем. На думку В. Комарова, професійна адаптація розглядається як активний процес пристосування молодого працівника до конкретного виду діяльності, до нового соціального оточення, умов праці й особливостей конкретного фаху [3, с. 57], що ж стосується предмету нашого наукового пошуку, то особливістю професійної адаптації є те, що вона відбувається в специфічн (...truncated)