МОТИВАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Розділ 1. Педагогіка 105 Оn the basis of technological approach the author has developed the program of the development of educational institutions principals' time competence. The program contained three parts: a) the contentmeaning “Psychological fundamentals of time management, self-activity and resource allocation”; b) diagnostic “Psychodiagnostics of the individual style of time management”; c) corrective and developmental: “Development of the educational institutions principals' time competence”, and was implemented in the process of professional development of educational institutions principals. Key words: time competence, professional competence, personal and professional development, the head principali of educational institution, system of advanced training. УДК 371.134 DOI: 10.32626/2309-9763.2019–27.105-110 1 Оксана Сагач Oksana Sahach МОТИВАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ MOTIVATION AS A COMPONENT OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF A FUTURE TEACHER У статті розглянуто теоретичні основи формування професійного зростання вчителів. Визначено поняття “навчальна мотивація”, “професійна мотивація”. Виокремлено та проаналізовано змістовну складову мотивації навчальної діяльності майбутніх педагогів, яка є основою вивчення мотивації до професійного зростання. Вказано, що пізнавальна мотивація багато у чому підпорядковується професійній. Ключові слова: мотивація, мотив, навчальна мотивація, професійна мотивація, професійний розвиток, майбутній учитель. Розповсюдження концепції неперервної освіти є невід'ємним атрибутом освіти сьогодення. Її зміст полягає у необхідності постійного оновлення, вдосконалення та розвитку особи впродовж усього життя у постійному професійному розвитку, а отже виникає необхідність розгляду такої складової професійного зростання педагогів як мотивація. Цікавість щодо проблеми мотивації до неперервної освіти обумовлюється тими соціальними та економічними перетвореннями, що відбуваються у нашій країні. Разом з тим, вона пов'язана з професійною підготовкою майбутніх учителів, рівнем тих професійних знань, умінь та здібностей, що необхідні для успішної педагогічної діяльності та з їх особистісними якостями. Як психологічну категорію проблему мотивації навчання досліджували С. Рубінштейн, О. Леонт'єв, П. Якобсон, В. Вілюнас. Проблеми навчальної мотивації студентів вищих навчальних закладів досліджували А. Бугрименко, Є. Ільїн, О. Кочарян, Н. Арістова, Р. Борківська, О. Гринчишин, І. Зайцева, Н. Клименко, Л. Міхеєва, Т. Чаусова, Ю. Чебакова. Проблематику професійного вибору та мотивації досліджували Є. Ільїн, Г. Крайг, І. Кон, Л. Божович, В. Мерлін, К. Платонов, Е. Клімов, Е. Зеєр. Метою статті є розгляд мотивації майбутнього вчителя як складової його професійного зростання. Наявність мотивації до професійного розвитку є однією з важливих якостей педагогічного працівника, але сформувати мотивацію щодо професійного зростання та розвитку у процесі неперервної освіти, за короткий час, неможливо. Мотивація будь-якої діяльності є сукупністю мотивів. Будь-яка діяльність, у тому числі і навчально-пізнавальна та професійна, спонукається одночасно низкою мотивів, що ієрархічно пов'язані один з одним. Сам термін “мотив”, у багатьох теоретичних підходах, трактується як: усвідомлення суб'єктом мети його дії; потяги, © Оксана Сагач, 2019 106 Збірник наукових праць. Випуск 27 (2–2019) що є неусвідомленими, ті якими зумовлюються зовнішні прояви поведінки; зовнішні щодо суб'єкта стимули. Отже, поняття “мотив” можна трактувати як стійку особистісну диспозицію, або як причину поведінки або окремих дій особи [8]. Загалом, усвідомлена причина поведінки та діяльності особи є мотивом. Поняття мотив, мотивація навчальна та професійна складаються з уявленнями про потреби, цілі, інтереси, стимули людини. На думку більшості дослідників, у першу чергу, вони пов'язані зі спонуканнями та стимуляцією щодо діяльності людини. Поняття мотивація є значно ширшим за поняття мотив [7, с. 90-98]. Мотивація це бажання, спонукання, стимули які призводять до активності людини та визначають її направленість. Мотивація внутрішньо спонукає до активності, поєднує у собі змістовну та динамічну сторони, як актуального так і потенційного змісту. Загалом мотивація визначається як процес, що починається з актуалізації мотиву, а завершується виникненням спонукань до будь-якої дії [6, с. 56-62]. Сукупність тих чинників, які визначають стійкий інтерес студента-педагога щодо майбутньої професії, цілеспрямовану активність поведінки в обраній професії, налаштування на професійний розвиток та планування його стратегії, складають професійну мотивацію майбутніх педагогів. Професійна мотивація визначається, у першу чергу, її змістовними характеристиками. Зміст полягає у здатності призводити до особистісної активності, яка спрямовується на освоєння обраної професії, досягнення відповідного рівня педагогічної майстерності та прагненні до професійного зростання у майбутньому. Формування та розвиток професійної мотивації у період навчання у ЗВО є системою усвідомлених ієрархічно розташованих внутрішніх спонукань до навчальної та навчально-професійної діяльності [16, с. 36-40]. Мотивація є спонукальною силою щодо процесу навчання. Вона складається з готовності до дії, спрямування, цілі, впевненості у правильності дій. Навчально-професійна мотивація трактується як система мотивів, спонукань, потреб, цілей які обумовлюють прояви навчальної активності та активних дій щодо оволодіння професією, у тому числі і професією вчителя [5; 9]. Процес навчання є основою щодо виховання та розвитку навчальної мотивації студентів. Формування професійності студента-педагога означає неперервне досягнення високого рівня педагогічної майстерності, прагнення до постійного професійного розвитку. Отже, мотивація у процесі оволодіння професією, пов'язана, перш за все, з цікавістю щодо неї, та є тією передумовою, яка необхідна для розвитку професіоналізму. Розгляд мотивації навчальної діяльності майбутніх педагогів є основою щодо вивчення мотивації до професійного зростання. Досліджуючи мотивацію навчальної діяльності ,необхідно відокремлювати мотиви отримання освіти і вибору спеціальності, які є мотивами вступу до ЗВО, від власне навчання. Єдиної класифікації мотивів щодо вибору професії не існує. Одні дослідники розглядають загальну мотивацію, науково-пізнавальні мотиви, мотиви романтизму професії або суспільної значимості. Інші виділяють мотиви усвідомлення перспективності щодо обраної професії, впливу родичів або близьких, бажання бути корисним, навчальних інтересів. Деякі вчені виділяють такі групи мотивів, як мотиви психологічного характеру, зовнішніх ознак професії, суспільної користі, мотиви наслідування, цікавість щодо самої професії. Професійний вибір, на думку А. Реана, є таким який перетворює мотиваційну сферу молодої людини, оскільки вимагає прийняття рішень, які вплинуть на подальший її життєвий шлях. Мотивація, на етапі професійного вибору, має визначальне значення щодо процесу професій (...truncated)