Analysis of existing and prospective technical control systems of numeric codes automatic blocking

ISSN 2307–3489 (Print), ІSSN 2307–6666 (Online) Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, 2013, вип. 5 (47) АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ТРАНСПОРТІ АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ТРАНСПОРТІ УДК 656.259.12 : 656.256.3 А. М. БЕЗНАРИТНИЙ1*, В. І. ГАВРИЛЮК1 1* Каф. «Автоматика, телемеханіка та зв’язок», Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дніпропетровськ, Україна, 49010, тел. +38 (056) 373 15 04, факс +38 (0562) 471 866, ел. пошта 1 Каф. «Автоматика, телемеханіка та зв’язок», Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка. В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дніпропетровськ, Україна, 49010, тел. +38 (056) 373 15 04, АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ СИСТЕМ ЧИСЛОВОГО КОДОВОГО АВТОБЛОКУВАННЯ Мета. Виявлення характерних особливостей роботи засобів технічного контролю системи числового кодового автоблокування, їх переваг та недоліків, аналіз можливості їх використання для діагностування стану пристроїв автоблокування та постановка завдань для розробки нових діагностичних комплексів. Методика. Для досягнення поставленої мети було використано теоретико-аналітичний метод та метод функціонального аналізу. Результати. Аналіз існуючих та перспективних засобів віддаленого контролю та технічного діагностування пристроїв автоблокування показав, що існуючі системи мають недостатню інформативність, спрямовані здебільшого на контроль дискретних параметрів, що у свою чергу не дозволяє побудувати на їх основі підсистеми підтримки прийняття рішень. Запропоновано під час розробки нових систем технічного діагностування використовувати централізовано-розподілений принцип обробки діагностичних даних, включити до їх складу підсистему підтримки прийняття рішень, що дозволить зменшити кількість працевтрат на обслуговування пристроїв автоблокування та скоротити час на відновлення після виникнення пошкодження. Наукова новизна. У результаті досліджень виявлено, що існуючі засоби технічного контролю автоблокування не можуть надати повну оцінку стану перегінних пристроїв сигналізації та блокування, запропоновано критерії для розробки нових систем технічного діагностування зі збільшеною кількістю діагностичної інформації та її автоматичним аналізом. Практична значимість. Результати аналізу можуть бути використані на практиці для вибору засобу технічного контролю пристроїв автоблокування, а також для подальшої розробки систем діагностування автоблокування, що дозволяє здійснити поступовий перехід від планово-профілактичної моделі обслуговування до обслуговування за фактичним станом контрольованих пристроїв. Ключові слова: автоблокування; системи диспетчерського контролю; діагностування; моніторинг; апаратно-програмні засоби; передвідмовний стан; об’єкти діагностування Вступ У сучасних умовах роботи залізничного транспорту України, для яких характерна його конкуренція з іншими видами транспорту, очевидною є необхідність підвищення конкуренто- спроможності та ефективності роботи залізниць, розвитку їх транзитного та експортного потенціалу, пропускної спроможності, збільшення швидкості руху, покращення якості обслуговування тощо. Ефективність перевізного процесу напряму пов’язана з надійністю при© А. М. Безнаритний, В. І. Гаврилюк, 2013 7 ISSN 2307–3489 (Print), ІSSN 2307–6666 (Online) Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, 2013, вип. 5 (47) АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ТРАНСПОРТІ строїв керування рухом поїздів та організацією їх технічного обслуговування. Основним напрямком підвищення ефективності обслуговування систем сигналізації та блокування є розробка автоматичних і автоматизованих систем контролю та керування [1, 7]. Значна кількість відмов систем сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) припадає на рейкові кола та систему числового кодового автоблокування, якою обладнано більше половини магістральних колій в Україні. Складність розробки пристроїв контролю та діагностування системи числового кодового автоблокування (ЧК АБ) пов’язана з їх автономністю та розміщенням апаратури на значних відстанях вздовж перегону. Мета Метою роботи є визначення основних напрямків розробки сучасної автоматизованої системи діагностування пристроїв ЧК АБ на основі аналітичного огляду існуючих та перспективних засобів технічного контролю систем, а також ефективності впровадження неперервного діагностування технічного стану пристроїв на перегоні. Методика Для досягнення поставленої мети було використано теоретико-аналітичний метод та метод функціонального аналізу об’єкта досліджень. Аналіз роботи системи частотного диспетчерського контролю. Система частотного диспетчерського контролю (ЧДК) використовується на залізницях України з 1966 року та набула виликого поширення. Система дозволила поїзному диспетчеру візуально контролювати показання станційних світлофорів і рух поїздів на ділянці, а черговим по станції – рух поїздів на перегонах. Одночасно з її допомогою забезпечується дистанційне диспетчерське керування другорядними транспортними об’єктами, такими як прилади зв’язку та освітлення посадкових платформ, роз’єднувачі високовольтних ліній і т.д., а також автоматичний контроль стану найбільш відповідальних елементів перегінних пристроїв АБ і переїзної сигналізації [2]. У системі ЧДК передбачена трирівнева система контролю. Інформація від сигнальних і переїзних установок автоблокування й автоматичної переїзної сигналізації (нижній рівень) безперервно надходить на проміжні станції (середній рівень). Після обробки вона передається на центральний пост поїзному диспетчеру й диспетчеру ШЧ (верхній рівень). Як датчик зайнятості блок-дільниць і станційних колій у системі ЧДК використовуються контакти колійних реле. При числовому кодовому автоблокуванні колійне реле працює в імпульсному режимі, тому в систему диспетчерського контролю включаються контакти сигнального реле Ж, яке залежить від колійного реле і перебуває під струмом, якщо блокдільниця вільна й у знеструмленому – якщо зайнята. Коли блок-дільниця вільна, у лінію посилається сигнал тональної частоти, який сприймається відповідним приймачем на станції. Спрацьовує реле на його виході, контакти якого включають індикацію на табло в чергового по проміжній станції. Інформація про стан поїздів передається з перегонів на прилеглі станції по лінії подвійного зниження напруги від камертонних генераторів (ГК), що розміщуються в шафах автоблокування, і вузькосмугових приймачів, встановлених на станціях. Частотні сигнали на проміжних станціях після ввідного щитка посилаються широкосмуговим підсилювачем УПДК-2 і надходять на входи восьми приймачів – ПК5-1…ПК5-8. Кожен приймач має два вузькосмугових підсилювачі із швидкодіючими реєструвальними реле, контакти яких керують режимами увімкнення ламп табло чергового по станції (ДСП) і підключені до входів розподільника РДК-2. Кожен вузьк (...truncated)