THE ESSENCE OF THE CONCEPT “RESEARCH COMPETENCE” IN NATIONAL AND FOREIGN LITERATURE

Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи Вип. 2(6), 2021 УДК 001.891:005.336.2 DOI: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ДОСЛІДНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ Щербань Ірина, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. ORCID: 0000-0001-9140-1683 E-mail: Савченко Віталій, cтарший викладач кафедри технологічної освіти, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. ORCID: 0000-0002-9918-7711 E-mail: У статті представлено результати дослідження сутності трактування поняття «дослідницька компетентність» у вітчизняній та зарубіжній літературі. Встановлено, що вітчизняні дослідники визначають дослідницьку компетентність як інтегральну особистісну якість, складне особистісне утворення, що поєднує в собі знання, уміння, навички та досвід діяльності дослідника і характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням до дослідницької діяльності. З’ясовано, що закордонні дослідники розглядають дослідницьку компетентність як поєднання навичок, знань і ставлень з моделями особистих компетенцій, як спосіб їхньої взаємодії для досягнення результату та як здатність успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби. Виявлено, що вчені одноголосно відносять дослідницьку компетентність до однієї з ключових та називають її основою формування професійної компетентності. Ключові слова: компетентність; дослідницька компетентність; дослідницька діяльність; знання, уміння та навички; індивідуальні та соціальні потреби; професійне навчання; наукова грамотність; готовність до наукової діяльності. THE ESSENCE OF THE CONCEPT “RESEARCH COMPETENCE” IN NATIONAL AND FOREIGN LITERATURE Shcherban Iryna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Pavlо Tychyna Uman State Pedagogical University. ORCID: 0000-0001-9140-1683 E-mail: Savchenko Vitalii, Senior Lecturer at Technology Education Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. ORCID: 0000-0001-9140-1683 E-mail: ISSN 2706-6258 240 Вип. 2(6), 2021 Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи The article deals with the results of research on the essence of the interpretation of the concept “research competence” in national and foreign literature. The analysis allows to state that national researchers define research competence as an integral personal quality that combines knowledge, skills, abilities and experience of the researcher; it is characterized by motivation and values of research activities. National educators distinguish cognitive, praxeological, axiological and sociobehavioural components; they consider the formation of this competence in the implementation and organization of research activities, a positive attitude towards it and awareness of its importance, regardless of whether it is performed individually or collectively. It is established that foreign researchers have a similar view on the essence of the concept “research competence”. They interpret it as a combination of skills, knowledge and attitudes with models of personal competencies, as a way to interact to achieve results and as the ability to successfully meet individual and social needs; they consider research skills fundamental to creating an evidence base of professional practice, the basis for lifelong learning and the key to innovation and knowledge transfer. The analysis of scientific literature has shown that scientists unanimously declare research competence as one of the most important; they use the concept “ability (readiness) for scientific activity” to emphasize its activity essence. It has been stated that research competence is regarded as the basis for the formation of professional competence, an important educational goal for graduates and the most important qualification of students wishing to continue their studies in a postgraduate training program. Keywords: competence; research competence; research activities; knowledge, skills and abilities; individual and social needs; professional education; scientific literacy; readiness for scientific activity. Суспільство сьогодні потребує компетентних фахівців, які вміють мислити креативно, знаходити оригінальні рішення та готові до наукової та інноваційної діяльності. Надзвичайно актуально постає питання щодо розвитку дослідницької компетентності студентів у закладах вищої освіти, а одним із головних завдань професійної підготовки майбутнього фахівця є розвиток готовності до наукових досліджень, формування дослідницької поведінки, опанування практичних методів і технологій у конкретній сфері, вміння працювати в професійних ситуаціях невизначеності. Входження України до загальноєвропейського освітнього простору, кардинальні зміни на ринку праці висувають потребу у моніторингу ефективності здійснюваних заходів та перегляду традиційних підходів до підготовки фахівців у вищій школі. Мета статті полягає у розкритті сутності поняття «дослідницька компетентність» у вітчизняній та зарубіжній літературі. Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, ми виявили інтерес вітчизняних та закордонних дослідників до поставленої проблеми. У значній кількості досліджень і публікацій увага науковців зосереджується на вивченні теоретичних засад організації науково-дослідницької діяльності студентів (Б. Андрієвський, Є. Барбіна, О. Крушельницька, В. Сластьонін, Р. Шишка, С. Вінтон (S. Winton), К. Уайт (К. White)), організації науково-дослідницької діяльності (О. Дзезинський, О. Микитюк, Н. Пузирьова); формуванні готовності до науково-дослідницької діяльності (П. Горкуненко, Л. Султанова, М. Еванс (М. Evans), М. Тайт (М. Tight); чинниках успішності науководослідницької роботи студентів (Л. Авдєєва, В. Труш). Водночас проведений аналіз дає підстави стверджувати, що поняття «дослідницька компетентність» залишається дискусійним. Публікаціями ЮНЕСКО поняття «компетентність» трактується як поєднання знань, умінь, цінностей і ставлень, що застосовуються у повсякденному житті. Щодо Галузевих стандартів вищої освіти, то відповідно до Методичних рекомендацій з ISSN 2706-6258 241 Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи Вип. 2(6), 2021 розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти компетентнісний підхід «включає знання й розуміння, знання як діяти, знання як бути. Це предметна сфера, в якій індивід добре обізнаний і в якій він проявляє готовність до виконання діяльності» [3]. Зважаючи на той факт, що головною метою навчального дослідження є розвиток особистості, набуття студентами функціональних навичок дослідження як універсального способу засвоєння дійсності, розвитку здатності дослідника, активізація особистісної позиції щодо участі в навчальному-виховному процесі на основі самостійно набутих і значущих нових знань [4], то формування науково-дослідницьких субкомпетенцій, що реалізуються на кожному з етапів науково-дослідницької діяльності і в сукупності (...truncated)