State Information Policy of the Countries of the Central and Eastern Europe in the process of Euro-Atlantic and European integration

Випуск 200. Том 212 УДК 32.019.5 Шатун В. Т. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ПРОЦЕСІ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Статтю присвячено дослідженню проблеми легітимації державної політики, аналізу та узагальненню досвіду інформаційної політики країн Центрально-Східної Європи у процесі євроатлантичної і європейської інтеграції та використання цього досвіду з метою забезпечення широкої і постійної громадської підтримки щодо поглиблення і розширення відносин України з ЄС та НАТО. Проаналізовано і узагальнено досвід розробки, планування та практичної реалізації інформаційних заходів у Республіці Польща, Чеській Республіці, Угорській Республіці, Болгарії, Словацькій Республіці, Словенії, Румунії, Латвійській Республіці, Литовській Республіці, Естонській Республіці. Ключові слова: громадська думка, державна інформаційна політика, євроатлантична і європейська інтеграція, Європейський Союз, країни Центрально-Східної Європи, легітимація, НАТО. Статья посвящена исследованию проблемы легитимации государственной политики, анализу и обобщению опыта информационной политика стран Центрально-Восточной Европы в процессе евроатлантической и европейской интеграции и использования этого опыта с целью обеспечения широкой и постоянной общественной поддержки углубления и расширения отношений Украины с ЕС и НАТО. Проанализировано и обобщенно опыт разработки, планирования и практической реализации информационных мероприятий в Республике Польша, Чешской Республике, Венгерской Республике, Болгарии, Словацкой Республике, Словении, Румынии, Латвийской Республике, Литовской Республике, Эстонской Республике. Ключевые слова: общественная мысль, государственная информационная политика, евроатлантическая и европейская интеграция, Европейский Союз, страны Центрально- Восточной Европы, легитимация, НАТО. The article is devoted to the research of problem of legitimating of state policy, analyzing and generalization of informational policy experience of Central and East Europe countries during the Euro-Atlantic and European integration and application of this experience in order to provide the wide and constant public support of deepening and widening of relations of Ukraine with EU and NATO. The experience of development, planning and practical realization of informational actions in The Republic of Poland, Czech Republic, The Republic of Hungary, Bulgaria, The Slovak Republic, Slovenia, Romania, The Republic of Latvia, The Republic of Lithuania, The Republic of Estonia has been analyzed and generalized. The indissoluble link of Euro-Atlantic and European integration has been proved, the conclusion about sequence of integrative processes: first exactly Euro-Atlantic one and after European one – has been drawn. It was indicated that sense of entry of Central and East Europe countries either to NATO or to EU included the solid transformations of the whole system of social, political and economic life. Experience of these countries testified that all of them used process of preparation to membership in NATO as a step to membership in EU. The conclusion about tasks for Ukraine about content of process of acquiring the membership either in NATO or in EU has been drawn, its point is adaptation to standards approved in EU and NATO. Key words: public opinion, state informational policy, Euro-Atlantic and European integration, European Union, Central and East Europe countries, legitimation, NATO. Постановка проблеми. Влада як право і можливість приймати управлінські рішення, визначати напрямки дії державних органів з метою досягнення поставлених цілей є найважливішим засобом реалізації державної політики. Влада організує суспільство на досягнення сформульованих цілей та завдань, використовуючи кадрові, фінансові, матеріальні, а також інформаційні ресурси. Сьогодні вкрай важливим постало питання легітимації політики як процесу політичного оцінювання 123 Наукові праці. Політологія прийнятності політики для громадськості і, відповідно, вимірювання підтримки за допомогою вивчення громадської думки. В такий спосіб виробники політики оцінюють легітимність політики і програм. Моніторинг громадської думки, аналіз її стану та динаміки дозволяють вчасно та адекватно формувати і здійснювати ефективну інформаційну політику, головна мета якої полягає в тому, щоб зрозуміло і переконливо роз’яснити громадянам проблеми, труднощі, існуючі виклики і ризики та оптимальні варіанти рішень. Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження наявних наукових розробок проблеми свідчить, що багатоаспектна проблематика ефективності інформаційної політики, дослідження громадської думки з актуальних проблем зовнішньої і внутрішньої політики держави привертають увагу багатьох іноземних та вітчизняних державних діячів, науковців і дипломатів, серед яких І. Арістова, В. Бебик, C. Блек, Т. Брежнєва, А. Вілцанс, Ю. Габермас, О. Гарань, Н. Генча, В. Горбач, В. Горбулін, Л. Губерський, С. Джердж, М. Дьордь, Дж. Клаппер, Я. Ключковські, Р. Ковальчук, Є. Козакевич, А. Кумжа, Т. Лауренціу-Христя, С. Малінов, О. Миколюк, М. Михальченко, М. Мікко, Е. Ноель-Нойман, Х. Ортега-і-Гассет, В. Оссовський, Н. Паніна, В. Парсонс, Г. Почепцов, Н. Прах,У. Руснак, О. Соскін, І. Тодоров, А. Фрейманіс, С. Фуле, В. Фурашев, Ю. Чіфу. Невирішені аспекти проблеми, яким присвячується стаття. Указом Президента Л.Кучми з метою реалізації стратегічних цілей державної політики щодо забезпечення входження України в європейський політичний, економічний, безпековий і правовий простір, створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору, підвищення ефективності координації і контролю за діяльністю органів влади у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції у 2002 році було утворено Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України [13]. З метою легітимації зазначеної державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції, широкої і постійної громадської підтримки цієї політики, створення передумов для поглиблення і розширення відносин України з ЄС та НАТО були затверджені Державні програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 і на 2008-2011 роки [12]. Наслідки виконання зазначених програм виявилися незадовільними: – рівень підтримки громадянами курсу на вступ України до НАТО становив у 2007 році 20 %, у 2010 році 16 %; – курс на вступ України до ЄС підтримували у 2007 році 54 %, у 2011 році 51 % громадян. Отже, ухвалення 1 липня 2010 року ЗаконуУкраїни «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» [11], ст. 11 якого визначає Україну як європейську позаблокову державу, було обумовлене не тільки антинатовською позицією парламентської більшості, воно спиралося також на стан громадської думки в нашій державі. Актуальність статті полягає в тому, що: – ст. 11 ЗаконуУкраїни «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основних засад зовнішньої пол (...truncated)