Motivation for Self-learning as a Condition for the Professional Competencies Formation

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 УДК 374:378:001.891 DOI: 10.31866/2617-796X.5.1.2022.261283 Байда Ігор, асистент, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9667-3610 Міронов Володимир, асистент, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2155-9386 Мятенко Наталія, викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7144-7710 МОТИВАЦІЯ ДО САМОНАВЧАННЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ Мета статті – розглянути основні складові мотивації в навчанні та визначити шляхи підвищення пізнавальної мотивації студентів до самоосвіти; схарактеризувати процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти та концепції формування мотивації студентів до самоосвіти. Методологію становлять принципи науково-педагогічного дослідження і педагогічного спостереження, системний підхід, а також методи систематизації та узагальнення (для розуміння сукупності чинників, механізмів і процесів, що охоплює поняття мотивації; аналізу основних концепцій формування мотивації студентів до самоосвіти). Наукова новизна полягає у визначенні шляхів формування мотивації пізнавальної самостійності як динамічного процесу, що визначає людську поведінку. Висновки. Поняття мотивації охоплює сукупність чинників, механізмів, процесів, які стимулюють виникнення реальної або потенційно направленої активності, зокрема формування мотивації до самонавчання. Наголошено, що науково-пізнавальний мотив сприяє високому рівню самостійності особи, яка не потребує зовнішніх стимулів. Водночас варто враховувати методологію підвищення пізнавальної мотивації студентів до само освіти, розглядаючи мотивацію як процес спонукання до дії для досягнення певної мети. © Байда І. В. © Міронов В. В. © Мятенко Н. А. 17 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 Доведено, що шляхами формування пізнавальної самостійності можуть бути способи засвоєння навчального матеріалу, порядок комплектування студентів у групи, відношення між мотивом і метою, наявність і доступність навчально-методичного забезпечення, застосування інтерактивних технологій, створення викладачем проблемної ситуації та винайдення шляхів її розв’язання, процесуальна теорія очікування, організація мотиваційного ефекту, а також методи інтроспекції, ігрові технології, психолого-педагогічні тренінги, методичні засоби комунікативної атаки, доведення та переконання, сугестія, долання перешкод, делегування, закріплення позитивного враження, розв’язання проблемних завдань за допомогою діалогічної розмови, застосування інтерактивних технологій. Ключові слова: мотивація; професійні компетенції; педагогічна практика; самоосвіта; студенти; пізнавальна діяльність; активність. Вступ. Формування успішної особистості в сучасному суспільстві можливе лише за умови соціальної активності, професіоналізму, творчого підходу до виконання поставлених завдань, мобільності, швидкої орієнтації в поточній ситуації, відповідальності та можливості ухвалювати самостійні рішення. Такий підхід вимагає постійного оновлення знань, самовдосконалення та культури міжособистісного спілкування. Тож перед вищою освітою постають завдання, пов’язані з новими вимогами щодо виховання компетентної особистості. Це стимулює заклади вищої освіти до пошуку найбільш прийнятної освітньої моделі, яка сприяла б навчанню майбутніх фахівців для всіх галузей економіки та суспільного життя, а також комплексно поєднувала б інтелект, знання, технології, традиційні й інноваційні компоненти, ураховуючи національні та світові тенденції (Bondar et al., 2021, p.1-10). Важливу роль у цьому процесі відіграє мотивація студентів до навчання. Однак процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти досить складний та обумовлений адекватністю мотивації навчальної діяльності студентів, цілями та завданнями освітньої системи в закладах вищої освіти. Формування мотивації є однією з найбільш важливих складових у системі сучасної освіти, оскільки процес засвоєння знань значною мірою залежить від зацікавленості студентів до навчання. Відомо, що саме негативне або байдуже ставлення до навчання може бути причиною низької успішності студента. І це не випадково, адже питання про мотиви – це по суті питання про якість навчальної діяльності, оскільки формальний характер навчання може призвести до переваги зовнішніх, утилітарних мотивів і до непрофесіоналізму майбутнього фахівця. Спостерігаємо тенденцію до того, що студенти поступово втрачають стимул до навчальної діяльності та прагнуть отримати диплом престижного закладу вищої освіти, а вже потім набути знання зі спеціальності й бути професіоналами. Тому завдання вищої школи – сформувати мотивацію студента під час навчання, що має стати стрижнем особистості майбутнього фахівця та розвинути позитивні навчальні навички, як невід’ємну складову процесу формування студента як особистості, коли мотивація стає усвідомленою потребою, що викликає активність людини й визначає її спрямованість на досягнення необхідних результатів. Пізнавальній діяльності присвячено чимало досліджень науковців з педагогіки та психології, в яких висловлено певні теорії та розроблено концепції мотивації навчальної діяльності. Зокрема, О. Лучанінова та І. Сталь (2013) вивчали про18 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 блему мотивації студентів технічних закладів вищої освіти й експериментально перевірили окремі педагогічні умови, що сприяють мотивації творчої активності студентів. І. Машкова, О. Бєлякова, Т. Іщенко (2021, с.201-209) розглянули основні складові елементи мотивації в навчанні іноземної мови, а також її особливості в умовах змішаного навчання. О. Васюк, С. Виговська, Ґ. Бжузе (2017, с.105-111), вивчаючи теоретичні та методичні аспекти проблеми мотивації навчання студентів, запропонували залучати студентів 1 та 2 курсів до спільної виховної роботи (конкурси, дискотеки, дискусії, тренінги тощо), а 3 та 4 курсів заохочувати до участі в наукових конкурсних проєктах, студентських наукових конференціях, наукових гуртках. Мотиваційну сферу студентів досліджували Н. Коваленко, Н. Боброва, О. Ганчо, С. Зачепило, наголосивши, що навчання ефективніше діє, коли воно збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами студентів (Коваленко та ін., 2020, с.43-48). Т. Биркович, А. Варивончик, Б. Мазур (2021) досліджували особливості навчання студентів професійної майстерності в закладах вищої освіти мистецького профілю в умовах реформування й визначили, що «запорукою успішного та професійного фахівця після закінчення навчального закладу є не лише особисте прагнення студента до творчої спеціальності та мотивація з боку закладу вищої освіти, а й важливість участі викладача в розвитку особистості студента, що супроводжується індивідуальним підходом». Систему онлайн-курсів і в (...truncated)