ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНІ ПРОЯВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНІ ПРОЯВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ УДК 168.522:004.946 Трач Юлія Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Київський національний університет культури і мистецтв ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНІ ПРОЯВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ У статті з точки зору культурології розкрито прояви віртуалізації сучасної культури, зокрема зазначено, що вся світова культура певним чином пов’язана з твореними людиною віртуальними світами, на основі яких описується теоретикопізнавальний аспект людської діяльності. Звернено увагу, що віртуальну реальність можна розглядати як нову техніку репрезентації, яка в найближчому майбутньому багато в чому визначатиме естетичний досвід людства. Розглянуто питання комп’ютерних соціальних мереж як одного з найбільш поширених та істотних культурних артефактів сучасності. Наголошено на необхідності послідовного і систематичного культурологічного аналізу феномена віртуальності. Ключові слова: віртуальне, віртуальна реальність, віртуалізація, культура, комп’ютерні соціальні мережі. В статье с точки зрения культурологии раскрыто проявления виртуализации современной культуры, в частности указано, что вся мировая культура определенным образом связана с творимыми человеком виртуальными мирами, на основе которых описывается теоретико-познавательный аспект человеческой деятельности. Обращено внимание, что виртуальную реальность можно рассматривать как новую технику репрезентации, которая в ближайшем будущем во многом будет определять эстетический опыт человечества. Рассмотрены вопросы компьютерных социальных сетей как одного из наиболее распространенных и существенных культурных артефактов современности. Отмечена необходимость последовательного и систематического культурологического анализа феномена виртуальности. Ключевые слова: виртуальное, виртуальная реальность, виртуализация, культура, компьютерные социальные сети. This article from the perspective of cultural studies disclosed virtualization manifestations of contemporary culture, in particular, pointed out that the entire global culture in a certain way connected with man-soluble virtual worlds, on the basis of which is described epistemological aspect of human activity. The attention that virtual reality can be seen as a new representation technique that in the near future will largely determine the aesthetic experience of mankind. The problems of computer social networks as one of the most common and important cultural artifacts of our time. There was a need for a consistent and systematic cultural analysis of the phenomenon of virtuality. Key words: virtual, virtual reality, virtualization, culture, social computer network. 101 ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНІ ПРОЯВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ Суперечливість і багатоплановість різних соціальних і технічних процесів межі двох тисячоліть актуалізували теоретичне осмислення спрямованості змін, що відбуваються в сучасній цивілізації. Ці зміни, торкаючись країн, регіонів, всієї людської цивілізації, стимулюють інтерес дослідників до масштабного аналізу того, що відбувається. Зокрема, «вибух» інтересу до феномена віртуальності пов’язують із створенням сучасних комп’ютерних технологій, однак вони лише привернули до нього увагу. Сьогодні в результаті колективної діяльності учених, розробників, інженерів і програмістів створено цілий комп’ютерний віртуальний світ, «кіберпростір», який кардинально змінив життя людства і залучив у свою динаміку мільярди людей. Охоплюючи значний соціокультурний простір у сучасному світі, феномен віртуалізації став невід’ємним компонентом усіх сфер соціальної реальності і все частіше розглядається в якості специфічної характеристики постмодерністського світовідчуття. Як справедливо зазначає М. С. Уваров: «Показовий факт віртуалізації сьогоднішнього суспільства, в якому симулятивна діяльність набуває таких масштабів, що дає підстави говорити про втрату стійкості соціальних структур і про відчуття примарності і нестабільності соціального буття в ситуації постмодерну. <...> Причому віртуальні інформаційні технології – це лише одне з можливих втілень симуляції, прояви якої можна знайти і в сфері міжособистісних і сексуальних відносин, у мистецтві, в політиці тощо» [16, с. 70]. Як і будь-яке інтенсивно пізнаване явище, віртуальність, або віртуальна реальність, розглядається і вивчається з дуже різних, іноді протилежних позицій, тому це поняття вже стало багатозначним. У сучасній культурологічній думці домінуючими є уявлення про віртуальне як про створений людською діяльністю штучний феномен, який має специфічні властивості. Першими «культурний потенціал» віртуальних реальностей оцінили її розробники – Дж. Ланьє, М. Крюгер, У. Брік. На початку 1990-х рр. віртуальною реальністю зацікавилися філософи, соціологи, психологи, мистецтвознавці, культурологи. При цьому саме міждисциплінарний характер дискурсу і поліфункціональний характер явища ВР зробили його особливо привабливим для культурологічного аналізу. Ґрунтовними культурологічними працями з питань ВР, які дають змогу отримати уявлення про даний феномен, є дослідження М. Кагана, Л. Мосолової, А. Карміна, С. Іконнікової та ін. [8; 6]. Питання ВР у контексті проблем культури, духовності, моральності розглянуті в працях Р. Яновського [18]; питання кіберкультури – у працях Т. Лірі [12]; питання віртуальної реальності в сучасному мистецтві – О. Астаф’євої та ін. [2]; питання трансформацій в естетиці та культурі – Н. Маньковської, Ю. Легенького та ін. Проблеми комп’ютерної ВР вивчаються й у ряді філософських і природничонаукових досліджень. Зокрема, С. Капіца та ін. [9] розглядали у своїх працях технічні та програмні засоби систем віртуальної реальності; В. Шапіро – методологічні проблеми розробки систем комп’ютерної віртуальної реальності [17]; B. Стьопін – людиномашинні системи, складні інформаційні комплекси і системи штучного інтелекту [14]; B. Іноземцев, М. Кастельс, Г. Рейнгольд – проблеми віртуальної реальності в контексті становлення інформаційного суспільства [7; 10]. 102 ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНІ ПРОЯВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ Незважаючи на певні здобутки у вивченні проблеми комп’ютерної віртуальної реальності, донині бракує цілісного, узагальнюючого дослідження віртуальної реальності з культурологічної точки зору. Зокрема, потребують вивчення її прояви в сучасній культурі. Йдеться не лише про трансформацію видів мистецтва, а й виникнення нових, появу специфічних субкультур, застосування технологій ВР у різних сферах культури, і, врешті решт, появу віртуальної культури. Аналіз цих проявів й становить мету статті. Віртуальна реальність (ВР) – технологія, що зародилася в 60-х роках XX ст. на перетині досліджень у сфері тривимірної комп’ютерної графіки і людино-машинного інтерфейсу. Сплеск суспільного інтересу до ВР на початок 1990-х рр., час перших успіхів технології. XX ст. не лише повернуло до життя забуте поняття «віртуальний», але зробило його словом, яке у зв’язку з комп’ютерами, телебаченням та Інтернетом. З допомогою цього слова намагаються охопити « (...truncated)