Décor as a form of social belonging in Ancient Rome

Мистецтвознавчі записки Випуск 40 УДК 7.03+79 Цитування: Чумаченко О. П. Décor як форма соціальної належності у Давньому Римі. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 40. С. 67-71. Chumachenko O. (2021). Décor as a form of social belonging in Ancient Rome. Mystetstvoznavchi zapysky: zb. nauk. pratsʹ, 40, 67-71 [in Ukrainian]. Чумаченко Олена Петрівна, кандидат культурології, Криворізький коледж Національного авіаційного університету https://orcid.org/0000-0001-7803-9181 © DÉCOR ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ НАЛЕЖНОСТІ У ДАВНЬОМУ РИМІ Мета роботи – дослідити категорію décor як форму соціальної належності у Давньому Римі. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного методу – для визначення теоретикометодологічних засад дослідження категорії décor у творах римських архітекторів і філософів: Вітрувія, Цицерона, Сенеки, Епікура; методу формалізації – для уточнення поняття «décor» в межах предметного поля мистецтвознавства; герменевтичний метод – для інтерпретації змістовного навантаження поняття «décor» в контексті культури Давнього Риму; метод компаративістики – для аналізу підходів до розуміння категорії décor як форми соціальної належності у Давньому Римі. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше проаналізовано і досліджено категорію décor як форму соціальної належності у Давньому Римі. Висновки. В Давньому Римі феномен «Entertainment» був важливою складовою соціокультурного життя цієї доби, не було жодної сфери, де б цей феномен не виступав головною окрасою, тріумфи імператорів, розкішне життя патриціїв, все це яскраво відобразилось в вислові Ювенала «Хліба і видовищ», який став визначним в культурі і мистецтві Давнього Риму. Décor, як невід’ємна частина цього феномену, поступово стає формою соціальної належності, відображаючи особливості відповідного стилю життя. Простежено трансформацію понять «décor» і «ornare», перше – в ідеологічному аспекті шанування імператорської влади, друге – в традиційному декоруванні римських обладунків для легіонерів, як засобу підкреслення їх належності до військових. Найяскравішим прикладом décor були триумфальні арки, побудовані на честь імператорів (Тріумфальна арка Тита, Траяна, Костянтина та ін). На прикладі творів Вітрувія, Цицерона, Сенеки уточнено значення категорії «décor» як «Decor ornamentorum», відповідність деталей по відношенню до цілого, індивідуальна, особлива краса, яка органічно поєднує пристосування окремих частин предмета до єдиного цілого, ситуації чи обстановки. Простежено «décor» як форму соціальної належності у контексті трансформації чотирьох помпейських стилів, на основі декорування інсулів і домусів для різних верств населення (Domus aurea, «Вілла містерій» в Помпеях, будинок Марка Лукреція Фронтіна в Помпеях, вілла в Оплонтісі, будинок Менандра в Помпеях, «Будинок з червоними стінами», «Будинок Сторіччя» і «Будинок Юлія Полібія»). Ключові слова: décor, інтерпретація, культура Давнього Риму, Вітрувій, «Entertainment», Сенека, мозаїка. Chumachenko Olena, Ph.D., Candidate of Cultural Studies, Kryvoy Rog College of National Aviation University Décor as a form of social belonging in Ancient Rome The purpose of the article consists of exploring the category of décor as a form of social belonging in ancient Rome. The methodology consists in the application of analytical method – to determine the theoretical and methodological foundations of the study of the décor in the works of Roman architects and philosophers: Vitruvius, Cicero, Seneca, Epicurus; formalization method – to clarify the concept of "décor" within the subject field of art history; the hermeneutic method – for interpreting the semantic load of the notion "décor" in the context of the culture of Ancient Rome; method of comparative studies – for analyzing approaches to understanding the category of décor as a form of social belonging in Ancient Rome. The scientific novelty of the work is that for the first time the essence of the décor as a form of social belonging in Ancient Rome. Conclusions. In Ancient Rome, the phenomenon of "Entertainment" was an important component of the socio-cultural life of this period, there was not a single sphere where this phenomenon did not act as the main decoration, the triumphs of emperors, the luxurious life of the patricians, all this was expressed in one definition of Juvenal – "Bread and circuses", Which became a defining marker in the culture and art of Ancient Rome. Décor, as an integral part of this phenomenon, becomes a form of social belonging, reflecting the characteristics of the corresponding lifestyle. The transformation of the concepts "décor" and "ornare" is considered, the first - in the ideological aspect of respect for the imperial power, the second - in the traditional decoration of Roman armor for legionnaires, as a means of emphasizing their belonging to the military. The most striking example of décor was the Arc de Triomphe, built in honor of the emperors (the Arc de Triomphe of Titus, Trajan, Constantine, etc.). On the example of the works of Vitruvius, Cicero, Seneca, the meaning of the category "décor" was considered as "Decor ornamentorum", the correspondence of details in relation to the whole, individual, ©Чумаченко О. П., 2021 67 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація Чумаченко О. П. special beauty that organically combines the combination of individual parts of an object into a single whole, situation or setting. Defined "décor" as a form of social belonging in the context of the transformation of the four Pompeian styles based on the decoration of insula and domus for different segments of the population (Domus aurea, "Villa of the Mysteries" in Pompeii, the house of Marcus Lucretius Frontinus in Pompeii, the villa in Oplontisi, the house of Menander in Pompeii, "House with Red Walls", "House of the Century" and "House of Julius Polybius"). Keywords: décor, interpretation, a culture of Ancient Rome, Vitruvius, Entertainment, Seneca, mosaic. Актуальність теми дослідження. Досліджуючи культуру Давнього Риму, треба звернути увагу на ту особливість, що феномен «Entertainment» був присутнім практично у всіх сферах життєдіяльності, у політиці де імператори під час тріумфу влаштовували видовища; у патриціанському житті, з його пристрастями і смаками до видовищ від оргій до містерій; у суспільному житті – де театр, як форма «Entertainment» відігравав особливу роль. Гладіаторські бої, змагання на колісницях, морські ігри, театральні вистави, відвідування терм, видовища, які влаштовувались на віллах багатих патриціїв, – це лише маленька частина того великого явища – культури Давнього Риму. Panem et circenses (лат) – хліба і видовищ, стає девізом політики римських імператорів, «Цей народ вже давно, відколи свої голоси продали, Про всю службу забув; і імперію, що колись Усе роздавала, легіони, і владу, і лікторів зв'язки, Заціпенілий тепер і про двоє речей лиш стурбовано мріє: Хліба та видовищ! …» – зазначає Ювенал у Х сатирі, написаній ним під ч (...truncated)