Anthropological turn in the Music of the Twentieth Century

Мистецтвознавчі записки Випуск 40 УДК 78.01 Цитування: Степурко Віктор Іванович, Степурко В. І. Антропологічний поворот у композитор, заслужений діяч мистецтв України, музиці ХХ століття. Мистецтвознавчі лауреат Національної премії записки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 40. С. 139імені Тараса Шевченка, 144. кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри академічного і естрадного Stepurko V. (2021). Anthropological turn in the вокалу та звукорежисури Music of the Twentieth Century. Національної академії керівних кадрів Mystetstvoznavchi zapysky: zb. nauk. pratsʹ, 40, культури і мистецтв 139-144 [in Ukrainian]. https://orcid.org/0000-0002-2648-4766 © АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПОВОРОТ У МУЗИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ Мета статті – визначити культурно-історичні обумовленості антропологічного повороту в музиці ХХ століття, коли цивілізаційне бажання утворення штучного середовища призвело в музиці до винайдення новітніх форм композиційних стуктур (дванадцятитонової системи, алеаторики тощо). Методологію дослідження становлять теоретико-інтерпретаційні моделі аналізу механізмів культуротворення для визначення їх наративної спрямованості, системний та компаративний підходи щодо визначення специфіки музичної реальності сучасної культури для усвідомлення взаємопов’язаності зі світовими соціальними процесами. Наукова новизна полягає у розкритті особливостей процесів взаємодії соціального чуттєвого та художнього образу в музиці на межі ХІХ – ХХ століть як реалій музикологічної рефлексії, а також в характеристиці взаємодії глобалізаційних процесів та етнічного підгрунтя в музичній культурі кінця ХХ – початку ХХІ століть. Висновки. Музична культура України ХХ століття стає одним із пріоритетних чинників діалогу культур як пост-тоталітарного радянського простору, так і всесвітньої музичної культури, завдяки активізації пошуку нових шляхів розвитку людини. Розширення сфер взаємовпливу, інтегративні та глобалізаційні тенденції не фіксуються як відновлення культурно-історичного потенціалу, навпаки, полістилізм як загальна платформа формотворення презентується зверненнями до культури українського бароко, ренесансом сакральної музики, відродженням етнічної складової у мистецтві, пошуком новітніх регіональних мотивів тощо. Ключові слова: музична культура, антропорлогічний поворот, глобалізація, діалог культур. Stepurko Viktor, composer, Honored Artist of Ukraine, winner of the Taras Shevchenko National Prize, Ph.D. candidate, associate professor, Professor of Academic and Variety vocals and sound design National Academy of Leadership in Culture and Arts Anthropological turn in the Music of the Twentieth Century The purpose of the article is to determine the cultural and historical determinants of the anthropological turn in the music of the twentieth century when the civilizational desire to create an artificial environment led to the invention of new forms of compositional structures (twelve-tone system, aleatorics, etc.). The methodology consists of theoretical and interpretive models of analysis of mechanisms of cultural creation to determine their narrative orientation, systemic and comparative approaches to determine the specifics of the musical reality of modern culture to understand the interconnectedness with world social processes. The scientific novelty is to reveal the features of the interaction of social perceptual and artistic image in music at the turn of the XIX-XX centuries as a reality of musicological reflection, as well as to characterize the interaction of globalization processes and ethnic background in the music culture of late XX - early XXI centuries. Conclusions. The musical culture of Ukraine of the twentieth century is becoming one of the priority factors in the dialogue of cultures of both the post-totalitarian "Soviet" space and world music culture, due to the intensification of the search for new ways of human development. Expansion of spheres of interaction, integrative and globalization tendencies are not fixed as restoration of cultural-historical potential, on the contrary, polystylism as a general platform of formation is presented by appeals to Ukrainian baroque culture, the renaissance of sacred music, the revival of the ethnic component in art, search for new ones. Keywords: musical culture, anthropological turn, globalization, dialogue of cultures. ©Степурко В. І., 2021 139 Музичне мистецтво Степурко В. І. Актуальність теми дослідження. Кінець ХХ – початок ХХІ століть позначився актуалізацією музикологічної рефлексії, зокрема мова йде про визначення антропологічного (онтологічного), семіотичного (семіологічного, лінгвістичного), візуального поворотів як інтерпретативних систем музичного аналізу. В цій статті буде здійснена розвідка щодо інтерпретації тих онтологічних трансформацій, які відбулися в музиці ХХ століття, як наприклад, перехід від опори на етнічні й соціальні основи, характерної для творчості композиторів Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, С. Прокоф’єва й Д. Шостаковича, до вселенських нарацій «Космогонії» К. Пендерецького тощо. Антропологічний поворот визначився вже наприкінці ХІХ століття в теоріях марксизму, лібералізму, навіть в теоріях релігійних трансформацій, які так чи інакше пов’язуються з процесом змін у релігіях сектантського типу, тобто амбівалентних, синкретичних, протестантських по суті, що поєднують у собі можливість служіння Богу й бізнесу. Водночас формується великий поштовх революціонаризму, де людина-бунтар не співмірна зі світом іде на жертву у відстоюванні певних ідеалів. Соціологічні реалії мали підгрунтя релігійного та філософського модерну, що зародився у срібному віці російської класичної філософії та став універсалістською настановою культуротворення країн, що входили до складу імперії. Наприклад, можна констатувати вплив творчості російського символіста О. Скрябіна на молодих тоді українських композиторів Б. Лятошинського і Л. Ревуцького. Антропологічний поворот у певній мірі визначає метафорику всіх тих радикальних змін, які відбулися в філософському рефлективному просторі. Так, І. Прохорова пише: «Ми використовуємо цей термін швидше в якості позначення міцного інтелектуального тренду в гуманітарному світі ХХ століття, що визначає найбільш впливовим прямо пропорційно розпаду «великих наративів» і паралельно природньо-науковим відкриттям та засвоєнням космосу і природи людиною. Цей «антропологічний поворот» можна розглядати як частину загального процесу демократизації історичного знання, котре <…> перебудовується в своїх оповіданнях «про богів і героїв», від хронік царств та біографій тиранів до створення історії життя приватної людини» [12, 13]. Характерно, що в тоталітарних країнах кінетичної спрямованості («ведучої ролі» певних суспільних груп), завжди було ворожим ставлення до філософії екзистенціалізму, яка й уособлює в собі антропологічний поворот у напрямку дослідження людини як унікальної духовної істоти. Зважаючи на емоційний вплив музичного мистецтва, можна згадати, як нав’язувалися суспільству колишнього Радя (...truncated)