Expressiveness as a Category of Piano-Performance Musicology

179 „ https://doi.org/10.31516/2410-5325.061.018 УДК 781.68:780.616.432. 091](045) А. Ю. Рум’янцева, кандидат мистецтвознавства, доцент, Харківська державна академія культури, м. Харків https://orcid.org//0000-0002-9627-1926 ВИРАЗНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ФОРТЕПІАННОВИКОНАВСЬКОГО МУЗИКОЗНАВСТВА На основі системного аналізу феномену «виразність» у музичному і, зокрема фортепіанному, виконавстві виявлено сутність та структуру зазначеного явища. Визначено його компоненти, розкрито їх специфіку. Надано авторське визначення поняття «виразність» у контексті фортепіанного виконавства. Зазначено, що його основу становлять взаємодоповнюючі та взаємовпливаючі компоненти системи виразних засобів: темпометроритм, мелодико-інтонаційні засоби, туше та педалізація, тембродинаміка. Доведено, що лише використання всіх компонентів системи виконавської виразності вможливлює втілення емоційної програми та розкриття художнього змісту твору. Ключові слова: емоційна програма, виконавське мислення, виконавський тонус, виконавська виразність, темпометроритм, туше, тембродинаміка. А. Ю. Румянцева, кандидат искусствоведения, доцент, Харьковская государственная академия культуры, г. Харьков ВЫРАЗИТЕЛЬНОСТЬ КАК КАТЕГОРИЯ ФОРТЕПИАННОИСПОЛНИТЕЛЬСКОГО МУЗЫКОЗНАНИЯ На основании системного анализа феномена «выразительность» в музыкальном и, в частности фортепианном исполнительстве выявлены суть и структура обозначенного явления. Определены его компоненты, раскрыта их специфика. Предоставлено авторское определение понятия «выразительность» в контексте фортепианного исполнительства. Обозначено, что его основу составляют взаимодополняющие и взаимовлияющие компоненты системы средств выразительности: темпометроритм, мелодико-интонационные средства, туше и педализация, тембродинамика. Доказано, что только использование всех компонентов системы исполнительской выразительности дает возможность воплотить эмоциональную программу и раскрыть художественное содержание произведения. Ключевые слова: эмоциональная программа, исполнительское мышление, исполнительский тонус, исполнительская выразительность, темпометроритм, туше, тембродинамика. 180 ISSN 2410-5325 (print), ISSN 2522-1140 (online) Культура України. Випуск 61. 2018 A. Yu. Rumyantseva, Candidate of Art Criticism, Associate Professor, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv EXPRESSIVENESS AS A CATEGORY OF PIANO-PERFORMANCE MUSICOLOGY The aim of the paper is to substantiate the author’s definition of “expressiveness” in the context of piano art based on the system analysis of the “performer’s expressiveness” phenomenon. Research methodology. The article uses the fundamental, general scientific methods and the principles of scientific knowledge, in particular, dialectical, culturological ones, as well as the methods of objectivity, analysis and synthesis, deduction and induction, the methods of systemic, terminological and comparative analysis. Results. Based on the systematic analysis of the “expressiveness” phenomenon in the musical, and particularly, in the piano performance, the essence and structure of the mentioned phenomenon have been discovered. Its components have been defined and the specific features have been developed. The paper suggests the author’s definition of “expressiveness” phenomenon in the context of the piano performance. It has been noted that it is based on the mutually combining and influencing components of the means of expressiveness system: tempo metro-rhythm, melodic intonation means, carcass and pedalization, timbre dynamics. It has been proven that only cohesive use of all the components of the system of the performer’s expressiveness makes it possible to show the emotional programme and display the artistic contents of the composition. It has been concluded that the expressiveness in the piano performance is a complex of individual piano tricks that, when using in the interpretation, helps unfold the emotional program and artistic content of the composition, as well as show the artistic thought of the composer most accurately. Novelty. An attempt is made to present a systematic analysis of “expressiveness” phenomenon in the music performance art. The author’s definition of “expressiveness” phenomenon is given in the context of the piano performance. The practical significance. The information contained in the article can be used in the lectures of the piano classes, as well as in the courses of lectures in “Theory of Music” and “Music Interpretation”. Key words: emotional program, performing thinking, performance tone, performance expressiveness, tempo metro-rhythm, carcass, timbre dynamics. Постановка проблеми. Основною метою будь-якого музикантавиконавця є розкриття художньо-образного задуму композитора, що зумовлює необхідність детального опрацювання твору й упровадження тих засобів виразності, які найбільше сприятимуть проникливому й ефектному виконанню. Виразність — важлива проблема виконавського мистецтва, адже рівень володіння палітрою тих чи інших засобів виразності відрізняє інтерпретацію одного виконавця від іншого, визначає ступінь індивідуальної майстерності музиканта, впливає на 181 емоційний стан слухача. У царині фортепіанного мистецтва виразність характеризує рівень володіння інструментом і є одним з критеріїв оцінювання піанізму виконавця. Роль виразності в процесі інтерпретації музичних творів величезна, що зумовлює зацікавленість музикознавців цим феноменом утім, незважаючи на численну наукову літературу, присвячену вивченню різних аспектів цього явища, нині бракує досліджень, у яких структуровані всі компоненти виконавської виразності. Значимість і недостатня вивченість такого явища, як виконавська виразність і зумовлює актуальність проблематики статті. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багатогранність феномену «виконавська виразність» зумовлює численність контекстів його вивчення й різноманіття дефініцій. Кожен з аспектів дослідження зазначеного феномену є доцільним, оскільки тією чи іншою мірою сприяє розвиткові виконавської майстерності. Літературу, у якій репрезентуються різні підходи до вивчення виконавської виразності, можна класифікувати відповідно до вектора досліджень. Так, дисертаційне дослідження І. Андрієвського висвітлює засоби музичної виразності в скрипковому виконавстві; Ф. Валєєвої — розвиток артикуляційної майстерності музиканта-інструменталіста; різні аспекти формування виконавської виразності означені в статтях Ф. Валєєвої; науковий інтерес М. Давидова спрямований на виконавське мислення баяніста. Література з проблем фортепіанного виконавства висвітлює весь спектр проблем виразності. Фундаментальні праці О. Алексєєва, Л. Баренбойма, Є. Бодки, І. Браудо, Н. Голубовської, Г. Когана, Н. Корихалової, Б. Кременштейна, Є. Лібермана, Н. Любомудрової, С. Ляховицької, С. Майкапара, А. Малинковської, К. Мартінсена, Г. Нейгауза, Д. Рабиновича, С. Савшинського, Є. Тимакіна, М. Фейгіна, С. Фейнберга, Г. Ципіна та ін. стали основою сучасного фортепіанного виконавства. Мета статті — надати автор (...truncated)