Model of Digital Competence of Students

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2018, №1 УДК 378.091.212:004‐047.22 DOI: 10.31866/2617‐796x.1.2018.147208 Бородкіна Ірина, кандидат технічних наук, доцент, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000‐0003‐3667‐3728 Бородкін Георгій, старший викладач Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна https://orcid.org/0000‐0002‐6488‐6512 МОДЕЛЬ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ Метою статті є аналіз таких понять як «цифрова грамотність», «цифрові компетентності», «цифрове споживання», «оцифрування суспільства», що дозволить визначити роль і місце сучасних університетів в процесах становлення нової концепції вищої освіти в статті аналізуються передумови, які стали вирішальними факторами для всебічного впровадження цифрової грамотності в навчальний процес університетів, розглядаються питання, пов'язані з цифровими компетенціями студентів і організацією вищої освіти в постіндустріальному суспільстві, розглядається роль цифрового освіти в процесах трансформації економіки країни і формування єдиного цифрового простору, визначаються цілі та завдання університетів при реформуванні вищої освіти, пропонується модель оцінки цифрової компетенції студентів. Методи дослідження: аналіз (поділ загальної концепції «цифрової компетентності» на складові елементи), синтез (об'єднання розділених і досліджених частин), індукція (узагальнений розгляд цифрових технологій і цифрових компетенцій), дедукція (перехід від загального сприйняття цифрових технологій і цифрових компетенцій до визначення властивостей і характеристик індивідуальних компетенцій і навичок), абстракція (визначення особливостей, властивих цифровим компетенціям), конкретизація (вивчення особливостей окремих цифрових компетентностей). Науковою новизною статті є модель цифрової грамотності студентів, розроблена на основі пірамідальної моделі з урахуванням концепції цифрової компетенції. Ця модель заснована на високому рівні розуміння та узагальнення цифрових навичок студентів. Метою використання запропонованої моделі є визначення всіх сфер знань, вмінь та навичок, які слід розглянути для формування та оцінювання цифрової компетенції. Запропонована модель є достатньо гнучкою і може бути адаптована до різних цільових груп студентів та цифрових користувачів. Основними висновками дослідження можна вважати: 1. Впровадження цифрових технологій у вищу освіту для підвищення рівня цифрової грамотності є нагальною вимогою часу. 2. Метою впровадження цифрових технологій у вищу освіту є підготовка висококваліфікованих фахівців для роботи в постіндустріальному суспільстві. 27 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2018, №1 3. Сучасне життя вимагає впровадження цифрових технологій у абсолютно всіх сферах людської діяльності. 4. Сучасні засоби освіти покращать умови рентабельності навчання у всіх навчальних закладах. 5. Швидкість нових знань вимагає від будь‐якої людини постійного підвищення рівня власної цифрової освіти. Ключові слова: цифрові компетенції, постіндустріальна освіта, інформаційне суспільство, цифрова грамотність, медіаграмотність, інформаційна грамотність, ІКТ‐грамотність; цифрові стипендії, вимірювання цифрової компетенції, модель цифрової компетенції. Вступ. Розвиток обчислювальної техніки, комп’ютеризація та використання мережі Інтернет у всіх секторах економіки та у всіх сферах життя переконливо свідчать про те, що людство вступило в принципово нову епоху свого існування – епоху постіндустріального суспільства, характерною ознакою якого є використання зовнішніх інформаційних ресурсів як природного наслідку глобалізації. Ця епоха іноді називається «інформаційним суспільством» або «суспільством знань» з огляду на роль знань та інформації в житті суспільства. Впровадження цифрових технологій у різних сферах економіки істотно змінює стиль життя; умови праці та бізнесу та створює передумови для формування та розвитку цифрової економіки. Останнє вимагає суттєвих змін у цілях, змісті, формах, методах, інструментах та організації навчання в цілому. Стратегія «Європа–2020» (програма ЄС щодо зростання та зайнятості на поточне десятиліття) підкреслює розумне, стійке та всеохоплююче зростання як спосіб подолання структурних недоліків у європейській економіці, підвищення її конкурентоспроможності та продуктивності, а також підтримку стійкої соціальної ринкової економіки (https://ec.europa.eu) Стратегія цифрового єдиного ринку відкриває цифрові можливості для людей та бізнесу і посилює позицію Європи як світового лідера в галузі цифрової економіки. Створення «розумних міст», покращення доступу до електронного урядування, надання послуг електронної охорони здоров'я дозволить по‐ справжньому розвинути цифрове суспільство. Тому дуже актуальною задачею є дослідження цифрової компетенції українського суспільства та розробка деяких шляхів підвищення її рівня відповідно до стратегії «Європа та Україна 2020», особливо у вищій школі. Результати досліджень. Цифрові технології, сервіси та системи сьогодні надзвичайно важливі для соціального розвитку. Вони створюють нові робочі місця та забезпечують зростання всіх галузей економіки. Дані, представлені у (Lindmark, 2008) вказують на те, що сьогодні цифрова економіка є областю з прихованим потенціалом як в Європейському Союзі, так і в Україні. Тому одним з головних пріоритетів на сьогодні є створення протягом наступних кількох років єдиного цифрового ринку. Реалізація цієї ініціативи може призвести до значного покращення економічних показників країн ЄС, склавши 14 трлн. євро або 415 млрд. євро на рік, а також допомогти створити сотні тисяч нових робочих місць (Lindmark, 2008). 28 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2018, №1 Все більше і більше цифрових технологій використовуються у всіх галузях економіки. Вивчення цих технологій повинно бути включено в навчальний процес університетів. Було обґрунтовано, що розвиток стратегії цифрової освіти вимагає розвитку інформаційного та освітнього простору, створення інформаційно‐ освітнього середовища для підтримки безперервного розвитку цифрової компетентності викладачів та студентів (http://linked‐project.wikispaces.com). Міжнародні дослідження (Новиков А. М., 2008) свідчать, що Україна значно відстає від розвинутих країн у питаннях цифровізації та інформатизації суспільства. Реалізація сучасних цифрових технологій відбувається зі значною затримкою, відсутня консолідована державна стратегія розвитку цифрових технологій у суспільстві. Це уповільнює темпи створення та обміну інформацією, знаннями, досвідом та технологіями. Цифрова освіта є одним з основних факторів її реформи, головним і пріоритетнім завданням ефективного розвитку інформаційного суспільства в Україні (https://ucci.org.ua). Інчхонська декларація (http://unesdoc.unesco.org) підготовлена та прийнята на Всесвітньому освітньому форумі, який відбувся в Інчхоні (Республіка Корея) /в травні 2015 року відображає загаль (...truncated)