Digital Storytelling Practices for Specialists in Information Affairs

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 УДК 001.102:02:004:378.4 DOI: 10.31866/2617-796X.5.1.2022.261303 Толмач Марина, заступник декана факультету дистанційної освіти, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7020-1348 ПРАКТИКИ ЦИФРОВОГО СТОРІТЕЛІНГУ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СПРАВИ Одним з напрямів Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року визначено розвиток ефективних комунікацій, що потребує застосування сучасних методів комунікації. Сторітелінг як один з методів представлення інформації вже понад десятиліття застосовують у маркетингу, рекламі, копірайтингу, педагогіці, журналістиці. Мета дослідження полягає в окресленні застосування цифрового сторітелінгу як нової форми комунікації з користувачами, аналізі впровадження вибіркової компоненти «Цифровий сторітелінг» до програми підготовки фахівців інформаційної справи. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: аналіз наукових публікацій з теми дослідження; ознайомлення з досвідом використання цифрового сторітелінгу в діяльності фахівців з інформаційної справи, презентацію досвіду впровадження вибіркової освітньої компоненти в освітній процес та формування компетентностей, що відповідають професійній діяльності фахівців інформаційної справи. Методологія дослідження базується на загальнонаукових і спеціальних методах. Зокрема, використано загальнонаукові принципи системності та всебічності пізнання, єдності теорії та практики. Застосовано методи аналізу, синтезу й узагальнення, контент-аналізу, спостереження, прогнозування. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності використання методів цифрового сторітелінгу в діяльності бібліотек, що стало підґрунтям для впровадження дисципліни «Цифровий сторітелінг» для здобувачів освіти за спеціальністю «Інформаційна, архівна та бібліотечна справа» у Київському національному університеті культури і мистецтв. Висновки. Наголошено на важливості ефективної комунікації бібліотек і застосуванні інноваційних методів роботи з користувачами, зокрема запропоновано використовувати сторітелінг. Досліджено застосування цифрового сторітелінгу для реалізації комунікаційної функції бібліотек в умовах віртуалізації бібліотечного простору. Презентовано досвід упровадження дисципліни «Цифровий сторітелінг» в освітній процес, окреслено компетентності, що формуються дисципліною, проаналізовано їх відповідність професійній діяльності фахівців інформаційної справи. Ключові слова: інформаційна освіта; інформаційна справа; бібліотечна справа; архівна справа; цифровий сторітелінг; цифрова компетентність. © Толмач М. С. 185 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 Вступ. Одним з напрямів Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» (2016) визначено розвиток ефективних комунікацій, що передбачає створення системи ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікації для розвитку партнерства, просування спільних цінностей і досягнення стратегічних результатів. Це передбачає налагодження комунікації на різних рівнях (внутрішньому, міжвідомчому, зовнішньому з територіальними громадами та суспільством у цілому). Бібліотека має функціонувати як комунікаційний майданчик суспільства, просувати спільні цінності та створення нових партнерств. Соціальні мережі стають майданчиком для неформальної комунікації, залучення ширшої аудиторії користувачів мережі, формування та покращення бренду бібліотек. Вироблення нових форм комунікації для покращення взаємодії з окремим користувачем і суспільством загалом дасть змогу збільшити вплив бібліотек на інформаційне поле суспільства. Розроблення організації, форм і методів взаємодії бібліотекаря з віртуальним читачем є необхідною умовою адаптації діяльності бібліотеки до цифрової культури. В умовах віртуалізації бібліотечного простору й активного використання соціальних медіа цифровий сторітелінг може бути використаний як нова форма взаємодії з користувачами, як засіб реалізації освітньої, комунікативної, культурної та дозвіллєвої функції бібліотек. Мета дослідження полягає в окресленні застосування цифрового сторітелінгу як нової форми комунікації з користувачами, аналізі впровадження вибіркової компоненти «Цифровий сторітелінг» до програми підготовки фахівців інформаційної справи. Загальні завдання зі зміни діяльності бібліотек в умовах цифровізації відображено в працях О. Онищенко, І. Давидової, О. Мар’їної. Питанню цифрових трансформацій спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та розробці інноваційних освітніх програм, модернізації змістового наповнення освіти в компоненті інформаційної справи присвячено праці Т. Новальської, В. Касьяна, Н. Бачинської, О. Матвієнко, М. Цивіна та ін. Використання сторітелінгу в бібліотечній освіті аналізує Г. Єрмолаєва (2021) на досвіді викладання фахових дисциплін для бакалаврів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Технологію сторітелінгу вперше використав наприкінці минулого століття керівник корпорації Armstrong International американець Девід Армстронг для ефективного навчання нових працівників своєї компанії. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує помітний інтерес вітчизняних і зарубіжних науковців до застосування сторітелінгу в маркетингу та побудові образу бренду (І. Ущаповська, О. Павлова, О. Тертиця), інтернет-журналістиці (А. Градюшко, О. Харитоненко, Т. Гордієнко, К. Толокольнікова, М. Дорош, М. Короленко), освіті (праці Н. Бондаренко, М. Василишиної, Н. Гущиної, В. Грушевської, О. Карманової, Ю. Меркулової, О. П’ятецької, С. Микитюка, К. Симоненко) тощо. Наприклад, Н. Бондаренко (2019) наголошує, що сторітелінг – сучасний комунікаційний тренд, а розповіді про визначних діячів з різних галузей знань, історії їх успіху природно імплементуються в зміст усіх без винятку предметів як шкіль186 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 ного курсу, так і курсу закладу вищої освіти, тому обґрунтовує використання сторітелінгу як усепредметного якісно нового методу навчання й виховання. Дослідник Я. Яненко розглядає сторітелінг як комунікаційну технологію та звертає увагу, що особливістю комунікації з аудиторією в нових медіа є використання людиноцентричних технологій, таких як сторітелінг, інфографіка, нативна реклама. Контент-аналіз сайтів зарубіжних бібліотек, установ пам’яті свідчить про активне застосування методу сторітелінгу як інструменту залучення аудиторії, комунікації та просвіти. Питання включення цифрового сторітелінгу до інструментарію сучасного фахівця інформаційної справи потребує подальших досліджень. Результати дослідження. Цифровізація збагачує функції бібліотеки, змінює співвідношення між ними. О. Онищенко (2021) визначає чотири напрями цифровізації бібліотечної сфери: 1) створення та розвиток моделі цифровізованої бібліотеки; 2) формування фондів цифрових інформаці (...truncated)