POLITICAL AND LEGAL MECHANISMS OF INFLUENCE POlISH STATE NATURE IN ETHNIC AREAS OF WESTERN EDUCATION UKRAINE (1919-1939 years)

Політологія Політологія Бульбенюк С. С. 7. Крыжановская О.А. Свобода, воля, власть (философские проблемы социальной и политической воли): Монография / О.А. Крыжановская. – Ростов-на-Дону: СКНЦ ВШ, 1996. – 163 с. 8. Левенець Ю. Політична влада: інституціональні трансформації / Ю. Левенець // Історичний журнал. – 2008. – № 3. – С. 3–8. 9. Ротар Н.Ю. Теорія політичної участі: Навчальний посібник / Н.Ю. Ротар. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. – 168 с. 10. Lukes S. Power: A Radical View / S. Lukes. – London; N.Y.: Macmillan, 1974. – 64 р. 11. Ильин В.В. Власть (статья 1) / В.В. Ильин // Вестник Московского университета. – Серия 12. Социально-политические исследования. – 1992. – № 3. – С. 10–23. 12. Куц Г.М. Трансформаційний потенціал лібералізму в політичному просторі: Автореф. дис. на здобуття наук. ст. д. політ. н.: 23.00.02 – політичні інститути і процеси / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича / Г.М. Куц. – Чернівці, 2011. – 36 с. 13.Рудницька Н.О. Еволюція ідеї раціональної бюрократії в неоконсервативних політичних концепціях: Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. політ. н.: 23.00.01 – теорія та історія політичної науки / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова / Н.О. Рудницька. – К., 2012. – 20 с. 14. Диалектика политической деятельности и политических отношений: Монография / А.А. Лузан [и др.]. – Краматорск: ДГМА, 2008. – 88 с. УДК 323.1 (94(477.8)) Василь Васильович Гулай© кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Львівська політехніка" ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ НА ЕТНІЧНИЙ ХАРАКТЕР ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (1919-1939 рр.) У статті розкриваються політико-правові механізми впливу відновленої Польської держави на функціонування початкової, середньої та вищої школи в Східній Галичині та Західній Волині в міжвоєнний період. Основну увагу автор звертає на зміни структури освітніх закладів та вчительських й викладацьких кадрів краю у процесі реалізації асиміляційної політики Другої Речі Посполитої. Окремо показано інституційно-процедурні механізми протидії, передовсім українською етнічною спільнотою, реалізації державної полонізаційної політики в освітній галузі. Ключові слова: Західна Україна, Друга Річ Посполита, етнічні спільноти, освіта, вчительство. The paper reveals the political and legal mechanisms of action of restored Polish state on the functioning of primary, secondary and higher education in Eastern Galicia and Western Volhynia in the interwar period. The main attention author pays to structure's changes of educational institutions and teachers and lecturers staff in the region during the process of Rich Pospolita II assimilation policies. It is separately shown institutional and procedural mechanisms of opposition, especially by Ukrainian ethnic community, of realization of state polonization policy in educational sphere. Keywords: Western Ukraine, Rich Pospolita II, ethnic communities, education, teachering. Важливу роль у процесу міжетнічної комунікативної взаємодії відіграє освітня сфера. Особливо виразним конфліктно-конфронтаційний характер цієї інтеракції стає в кризові періоду життєдіяльності етносів та їхніх структурних підрозділів, яким, без сумніву, для найчисельніших української, польської, єврейської, німецької та чеської спільнот Західної України був період існування Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.). Окремою об’єкт-предметною ділянкою етнополітологічних студій може стати феномен етнополітичної мобілізації загалом та її ресурсне забезпечення зокрема. В даному контексті саме освітня сфера стала полем змагання за відстоювання власних етнополітичних позицій вказаними спільнотами у протидії державній, виразно асиміляційній та дискримінацій освітній політиці. Практична значущість пропонованої теми зумовлена потребами подолання рецидивів міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії в Західній Україні, утвердження засад міжетнічної толерантності, забезпечення вільного доступу етнічних спільнот до здобуття й засвоєння освітнього ресурсу власною мовою в сучасній Українській державі. Серед розвідок, присвячених проблематиці освіти як частини культури, її інституційній структурі та процедурних механізмам здобуття того чи іншого її рівня мешканцями Східної Галичини та Волині міжвоєнного періоду, вирізняються праці Л. Алексієвич [1], І. Зуляка [7], К. Кондратюка [8], В. Панасюка [12-13], В. Чоповського [20], С. Шульги [22] та ін. Пропонована стаття є спробою аналізу актуальних і невирішених раніше питань, що порушувалися в попередній публікації автора [5]. Метою статті є етнополітологічний аналіз механізмів державного впливу на етнічний характер освітньої сфери Західної України в 1919-1939 рр. © Гулай В. В., 2013 248 Вісник ДАКККіМ 1’2013 Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: охарактеризувати організаційну структуру початкової, загальної середньої та вищої освіти Східної Галичини та Західної Волині в міжвоєнний період; проаналізувати динаміку розвитку освітніх закладів різного рівня за мовою викладання та контингентом учнів й студентів та вчителів й викладачів; показати механізми протидії українською, єврейською, німецькою та чеськими етнічними спільнотами полонізаційній державній політиці; виявити характер та форми міжетнічної комунікативної взаємодії української, польської, єврейської, німецької та чеської спільнот навколо доступу до освітнього ресурсу етнополітичної мобілізації. Вітчизняний політолог М. Головатий розглядає освіту як: складову культури, сукупність систематизованих знань, умінь, поглядів і переконань, набутих у різних навчальних закладах або шляхом самоосвіти; систему освіти і культурноосвітніх закладів у країні; процес і результат засвоєння особою певної системи наук, знань, практичних умінь і навичок, певного рівня розвитку її розумовопізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особи[10, 349] Також варто окремо акцентувати увагу на тому, що такий соціальний ресурс як освіта, включає в себе і матеріальну, і нематеріальну символічну складову. З одного боку, доступ до освіти безпосередньо пов’язаний з можливістю підвищення соціального статусу членів групи. З іншого, – сам факт наявності національних шкіл та університетів є важливим для етнічної спільноти в символічному плані як предмет гордості [14, 71]. Голова польського уряду В. Вітос у програмі дій уряду, викладеній на засіданні сейму 9 жовтня 1923 р., вказував на необхідність прискореного розвитку польського шкільництва на західноукраїнських землях, обмеження вживання української мови в школах та урядуванні [9, 242]. На той час у Західній Україні налічувалось 2945 державних українських шкіл, зокрема, у Східній Галичині – 2576 та на Волині – 369 [19, арк. 3]. При цьому, якщо в центральних і західних воєводствах на середину 20-х років до школи ходило 95-100 % дітей, то у східних – 70 % [1, 117]. Чільним інстр (...truncated)