Historical Dynamics of Developing Decorative and Applied Arts: Culturological Aspects

56 ISSN 2410-5325 (print), ISSN 2522-1140 (online) Культура України. Випуск 64. 2019 https://doi.org/10.31516/2410-5325.064.06 УДК 689:930.85](045) В. Г. Савченко, аспірант, Харківська державна академія культури, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-6621-2992 КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІСТОРИЧНОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА У межах культурологічного підходу розглянуто історичну динаміку розвитку декоративно-ужиткового мистецтва. Особливу увагу приділено тим культурологічним аспектам, які впливали на формування декоративноужиткового мистецтва в певний історичний період. Розглянуто практику handmade як сучасну форму побутування декоративно-ужиткового мистецтва. Ключові слова: декоративно-ужиткове мистецтво, історична динаміка, handmade, культурологічні аспекти. В. Г. Савченко, аспирант, Харьковская государственная академия культуры, г. Харьков КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИСТОРИЧЕСКОЙ ДИНАМИКИ РАЗВИТИЯ ДЕКОРА-ТИВНО-ПРИКЛАДНОГО ИСКУССТВА В рамках культурологического подхода рассмотрена историческая динамика развития декоративно-прикладного искусства. Особое внимание уделено тем культурологическим аспектам, которые влияли на формирование декоративно-прикладного искусства в определенный исторический период. Рассмотрена практика handmade как современная форма бытования декоративно-прикладного искусства. Ключевые слова: декоративно-прикладное искусство, историческая динамика, handmade, культурологические аспекты. V. G. Savchenko, postgraduate student, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv HISTORICAL DYNAMICS OF DEVELOPING DECORATIVE AND APPLIED ARTS: CULTUROLOGICAL ASPECTS The aim of this paper is to retrace the historical dynamics of the development of arts and crafts as a cultural phenomenon. Research methodology. The article used a historical approach to study the dynamics of development of decorative and applied arts. In analyzing the role of arts and crafts in different historical periods, a cultural approach has been used. Results. The historical dynamics of developing decorative and applied arts is considered in the context of cultural approach. Particular attention is paid to those cultural aspects that have the formation of decorative and applied arts in a given historical period. The handmade practice is considered as a modern form 57 of the existence of arts and crafts. The development of arts and crafts is closely linked to the changes in the cultural paradigm of the society. At the initial stage of development, the main feature of creativity is syncretism. The main categories of arts and crafts are formed in antiquity during the transition to the philosophical worldview. At the age of the Middle Ages, social functions of decorative and applied arts are more clearly distinguished, the conditions for the development of machine production are emerging, which predetermines the antithesis of arts and crafts and mass production in the historical process. Novelty. Cultural approach to the study of decorative and applied art has not been used yet. Under the conditions of total seriality and virtual reproducibility of any material objects offered by the society of consumption, unique things become a special value, which makes the research of handmade practice relevant. The practical significance. The paper may be of a particular interest to the specialists in cultural studies. Keywords: decorative and applied arts (arts and crafts), historical dynamics, handmade, cultural aspects. Постановка проблеми. Актуальність дослідження декоративноужиткового мистецтва як соціокультурного комплексного явища зумовлена тим, що предмети цієї категорії мистецтва формували побутове поле буття протягом всієї історії людства. Сучасну еволюцію суспільства дослідники визначають як інформаційну, яка характеризується домінуванням інтелектуальної праці, залученням інформаційних технологій у виробничі та побутові сфери, віртуалізацією життя. Виникає побоювання, що багато традиційних видів діяльності поступово зникнуть. Однак навіть у сучасних умовах декоративно-ужиткове мистецтво є актуальним, набуває таких нових форм побутування, як практики handmade. Сприйняття людиною предметів декоративно-ужиткового мистецтва, надання їм змістів, формування побутового індивідуалізованого середовища є одним із провідних питань у рамках культурології, філософської антропології та філософії повсякденності. Історичний розвиток декоративно-ужиткового мистецтва тривалий час розроблявся в межах мистецтвознавчих дисциплін та мав переважно технологічне й описове спрямування. Однак у сучасних умовах постіндустріального суспільства виникає потреба комплексного аналізу соціокультурних явищ. За допомогою культурологічного підходу виможливлюється дослідження декоративно-ужиткового мистецтва в рамках детермінованості зі світоглядною парадигмою певного історичного періоду, що є метою цього дослідження. Виклад основного матеріалу дослідження. Декоративно-ужиткове мистецтво було одним із перших інструментів вираження світогляду. Воно виникає на ранніх етапах становлення людини, історично перебу- 58 ISSN 2410-5325 (print), ISSN 2522-1140 (online) Культура України. Випуск 64. 2019 ває поряд із міфологією та релігією, є результатом формування людського суспільства. Декоративно-ужиткове мистецтво долає різноманітні етапи розвитку та у своїх новітніх формах зберігається в сучасності. Важливо простежити процес динаміки його історичного розвитку як такого, що формує поле повсякденного буття людини. Оскільки мистецтво — це специфічний вид людської діяльності, який відображає навколишню дійсність і людську свідомість у художніх образах та є одним із засобів естетичного оволодіння світом (Передерій, 2015), то особливий інтерес викликає детермінованість декоративно-ужиткового мистецтва зі світоглядом людини на різних етапах розвитку людства. Однією з головних ознак первісного суспільства є синкретизм — цілісність буття та свідомості людини (Лилов, 1981, с. 21). Саме в цей період виникає декоративно-ужиткове мистецтво, яке, відповідно, є повністю синкретичним. Поєднання ужиткових і декоративних елементів у побутових речах виникає одночасно з появою самих речей; водночас утилітарні функції повністю залежать від потреб людей, а декоративні елементи відображають світогляд того часу. Синкретизм цього першого історичного стану культури закономірний, тому що на початковому рівні цілісність системи проявляється в її аморфності, нерозчленованості. Синкретизм виявляється в нерозчленованих матеріальній, духовній та художній підсистемах культури. Духовне (ідеальне) в первісній культурі представлено двома типами людської свідомості: міфологічним і реалістичним. Міфологічний — це несвідомо-художній спосіб роботи свідомості. Міфологічне мислення виразилося в практиці обожнювання тварин (тотемізм). Реалістичний — у стихійно-матеріалістичній свідомості. Завдяки йому первісна людина розрізняла властивості природних реалій (каменю, дерева, глини, корисних і отруйних рослин тощо). Такий тип свідомості називають так само (...truncated)