Cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art (on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting)

Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 4’2021_____ УДК 130.2:7.041:7.044 Цитування: Гончарова О. М. Культурологічна методологія гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва (на прикладі сюжету «Юдит і Олоферн» у європейському живописі). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. № 4. С. 9-19. Goncharova O. (2021). Cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art (on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting). National Academy of Culture and Arts Management Нerald: Science journal, 4, 9-19 [in Ukrainian]. Гончарова Олена Миколаївна, доктор культурології, професор, професор кафедри івент менеджменту та індустрії дозвілля Київського національного університету культури і мистецтв ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-8649-9361 Researcher ID F-6473-2015 Scopus 57217102458 © КУЛЬТУРОЛОГІЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ГЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ СЮЖЕТУ «ЮДИТ І ОЛОФЕРН» У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ) Мета дослідження. Виходячи із узагальненого об’єкта гендерних досліджень як взаємодії чоловіків і жінок у суспільстві, апробувати культурологічну методологію гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва на прикладі сюжету «Юдит і Олоферн» у європейському живописі. Методологія складається з поєднання низки загальнотеоретичних: аналізу і синтезу – і спеціальних методів наукового дослідження: хронологічного, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, іконологічного, іконографічного методів, методу формально-стильового аналізу, методу семантичного аналізу візуального ряду, а також біографічного і ретроспективного методів. Враховувався принцип психоаналітичної інтерпретації мистецтва як форми сублімації підсвідомого. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволяє отримати нове знання щодо специфіки гендерного аналізу в царині мистецтвознавства та застосування його культурологічної методології до аналізу творів образотворчого мистецтва. Висновки. Застосуванням описаної методології аналізу до картин на гендерно релевантний сюжет «Юдит і Олоферн», створених жінками-художницями і художникамичоловіками, дозволив дійти висновків: 1) у кількісному відношенні картини, авторами яких є чоловіки, на порядок перевищує картини, написані жінками-художницями; 2) за виключенням двох картин авторства Артемізії Джентілескі, композиція яких детермінована не тільки прикладом аналогічної картини Караваджо, але й драматичними подіями в житті художниці, на картинах, написаних жінками, композиція будується за принципом пост фактум, що дозволяє уникнути зображення моменту відсікання голови Олоферна; 3) серед картин авторства художників-чоловіків виділяється кількісно значна група творів, в яких, починаючи з «Юдити» Джорджоне, відбувається еротизація образу головної героїні, об’єктивуючи таким чином еротичні фантазії і бажання чоловіків; 4) паралельно еротизації формується танатологічна об’єктивація: «еротизована смерть» (R. W. Whalen) та підсвідомий страх чоловіків перед «владою жінки». Ключові слова: культурологічна методологія гендерного аналізу, живопис, європейський живопис, «Юдит і Олоферн», Артемізія Джентілескі, Елізабетта Сірані, Феде Галіція, Вірджінія Веццо, еротизація образу, танатологічна об’єктивація, гендерно релевантні сюжети. Goncharova Olena, Doctor of Science in Cultural Studies, professor, professor of the Event Management and Leisure Industry Department, Kyiv National University of Culture and Arts Cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art (on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting) The purpose of the Article. Based on the generalized object of gender research as the interaction of men and women in society, to test the cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting. The methodology consists of a combination of a number of general theoretical: analysis and synthesis – and special methods of scientific research: chronological, problemchronological, historical-comparative, iconological, iconographic methods, method of formal-stylistic analysis, method of semantic analysis of visual series, and biographical and retrospective methods. The principle of psychoanalytic interpretation of art as a form of sublimation of the subconscious was taken into account. Scientific novelty. The study allows gaining new knowledge about the specifics of gender analysis in the field of art history and the application of its ©Гончарова О. М., 2021 9 Культурологія Гончарова О. М. cultural studies methodology to the analysis of works of fine art. Conclusions. Applying the described methodology of analysis to the paintings on the gender-relevant plot "Judith and Holofernes", created by women artists and male artists, allowed us to conclude: 1) in quantitative terms, paintings by men are an order of magnitude higher than paintings by women artists; 2) with the exception of two paintings by Artemisia Gentileschi, whose composition is determined not only by an example of a similar painting by Caravaggio but also by dramatic events in the artist's life, the composition is based on the post-factum principle, 3) among the paintings by male artists stands out a quantitatively significant group of works in which, starting with "Judith" by Giorgione, there is an eroticization of the image of the protagonist, thus objectifying the erotic fantasies and desires of men; 4) in parallel with eroticism, thanatological objectification is formed: "eroticized death" (R. W. Whalen) and men's subconscious fear of "women's power". Keywords: cultural studies methodology of gender analysis, painting, European painting, "Judith and Holofernes", Artemisia Gentileschi, Elisabetta Sirani, Fede Galizia, Virginia Vezzo, eroticization of the image, thanatological objectification, gender-relevant plots. Актуальність теми дослідження. Починаючи з останньої третини ХХ століття у низці наукових галузей під впливом феміністичних ідей сформувався потужний дискурс гендерних досліджень. Гендерні дослідження визначаються як дослідження, що спираються на феміністичну методологію або взагалі є новим етапом її розвитку [6, 38-47]. Водночас, відмінність між ними полягає у тому, що гендерні дослідження спрямовані на взаємодію чоловіків і жінок у суспільстві, «систему відносин, яка є основою стратифікації суспільства за ознакою статі» [6, 43], у той час як феміністичні мають своїм об’єктом лише жінку і здійснюються «з позицій жіночого досвіду» [6, 41]. В Україні ідеї гендерного аналізу застосовуються в психології (Л. Заграй), у політичному і політологічному контекстах, при дослідженнях системи державного управління (В. В. Черняхівська), економіки (Н. Куцмус), юриспруденції (Д. Я. Войтюк), тощо. У деяких науках сформувались цілі підгалузі, що використовують гендерний підхід, наприклад, гендерне літературознавство (О. Шаф та ін.). Водночас, у царині вітч (...truncated)