Institutional principles of green banks functioning

ISSN 2304-1692 ФІНАНСОВИЙ ПРОСТІР 2022 No 4 (48) DOI: https://doi.org/10.18371/fp.4(44).2022.596667 УДК 336.02:330.3 ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ БАНКІВ ХУТОРНА Мирослава Емілівна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів та обліку, ТВСП «Черкаське навчально-наукове відділення Львівського національного університету імені Івана Франка» ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0761-3021 АНДРЕЙКІВ Тетяна Ярославівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, економічної безпеки, банківської справи та страхового бізнесу, Львівський торговельно-економічний університет ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5353-248X ВИСОКА Марина Анатоліївна, головний фахівець відділу роздрібних продажів, АБ «УКРГАЗБАНК» МАРУХА Олександра Юріївна, здобувач вищої освіти освітнього рівня «бакалавр», ТВСП «Черкаське навчально-наукове відділення Львівського національного університету імені Івана Франка» Анотація. Досліджено світовий досвід особливостей формування інституційного середовища зеленого банкінгу. Обґрунтовано, що формування міжнародного інституційного середовища більшою мірою базується на досягненнях національних фінансових секторів. Окреслено основі аспекти становлення інституційного середовища розвитку зеленого фінансового посередництво в Україні. Розвинено принципи функціонування зеленого банкінгу. Ключові слова: зелені банки, інституційне середовище, сталий розвиток, принципи. Аннотация. Исследован мировой опыт особенностей формирования институциональной среды зеленого банкинга. Обосновано, что формирование международной институциональной среды в большей степени основывается на достижениях национальных финансовых секторов. Обозначены на основе аспекты становления институциональной среды развития зеленого финансового посредничества в Украине. Развиты принципы функционирования зеленого банкинга. Ключевые слова: зеленые банки; институ-ционная среда; устойчивое развитие; принципы. Постановка проблеми. Однією з визначальних рис сучасної економіч- ної системи є її соціальна та екологічна спрямованість, тобто орієнтація на 59 ISSN 2304-1692 ФІНАНСОВИЙ ПРОСТІР 2022 No 4 (48) забезпечення передумов сталого розвитку суспільства. При цьому у реалізації проєктів соціо-екологічного спрямування саме фінансовокредитний сектор, насамперед, в особі банків, здатний зайняти провідне місце. Наголосимо, що екологічна відповідальність суб’єктів господарювання наразі стає не лише іміджевою характеристикою бізнесу, а й способом створення «переваг майбутнього». Цей тренд не оминув і сферу фінансового посередництва. Так, емпіричний досвід розвитку фінансового сектору розвинених економік засвідчує факт формування сегменту зелених фінансів, які своєю чергою, характеризуються сукупністю специфічних інструментів, механізмів та інституцій, як спеціалізованих суб’єктів таких відносин. При цьому повноцінний розвиток таких інституцій неможливий без розвитку відповідного інституційного середовища, без формування якого, на нашу думку, неможливо стимулювати виникнення зелених, а тим паче сталих банків. Вважаємо, що покладатися у цьому питанні виключно на банки з традиційними бізнесмоделями в очікуванні їх ініціативності у розвитку сегменту зелених банків є надоптимістичним. У найкращому випадку банки у відповідь на сучасні екотренди будуть розвивати зелений банкінг як один з багатьох бізнеснапрямів, але не основний. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед досліджень, присвячених розвитку «зеленого інвестування», доречно виділити наукові статті Н.А. Хуторової [1], Т.Н. Седаш [2], М. М. Яшалової [3], в яких розглядається еколого-орієнтоване кредитування, операції з екологічними цінними паперами та лізинг. Проблематика зеле- ного банкінгу активно вивчається зарубіжними науковцями, а саме, це розкрито у працях M.D. Miah, S.M. Rahman і M. Mamoon [4]. Серед досліджень українських учених, присвячених розвитку зеленого банкінгу, слід виокремити роботу О. Веклич, у якій розкрито сутність зеленого банкінгу, механізми та інструменти його реалізації, ситуацію щодо його активізації в українському банківському секторі [5]. Також на увагу заслуговують наукові напрацювання Л.Ю. Кучер, А.В. Кучер [6]. Високо оцінюючи вагомий внесок зарубіжних і вітчизняних учених, зауважимо, що проблема становлення зеленого банкінгу в Україні лише набуває розвитку, а тому важливими є наукові дослідження, присвячені пошуку ефективних інструментам та формуванню дієвих механізмів функціонування зеленого банкінгу. Методологія дослідження. Представлене у цій науковій статті дослідження спирається на такі наукові методи пізнання: метод критеріального групування (для обґрунтування змісту відмінностей пріоритетів діяльності стабільних банків та з традиційною бізнес-моделлю); компаративний підхід для дослідження зарубіжного досвіду становлення інституційного середовища зеленого банкінгу. З огляду на вищезазначене метою цієї наукової статті є дослідження зарубіжного досвіду становлення інституційного середовища зеленого банкінгу та окреслення ключових позицій, які мають бути враховані у вітчизняній практиці. Виклад основних результатів. Наголосимо, що достатньо тривалий час індустрія бізнесу банків та ідеї сталого розвитку визначалися як 60 ISSN 2304-1692 ФІНАНСОВИЙ ПРОСТІР 2022 No 4 (48) несумісні та неможливі до імплементації в їх діяльність (табл. 1). Більше того, бізнес-логіка фінансового посередництва відокремлювала індивідуальні дії та відповідальність за можливі шкідливі результати в економічному, соціальному та екологічному контексті. Здавалося б, що спроби створити стимули для відповідальної та довгостроково орієнтованої поведінки стосовно сталого розвитку суперечать реальним ринковим стимулам, спрямованим на отримання короткострокових, індивідуальних та максимальних вигод. Таблиця 1 Невідповідність між превалюючою філософією бізнесу банків та ідеями концепції сталого розвитку Критерій Мета Час Екологічний ефект Соціальний ефект Відкритість Бізнес-орієнтири банків (у рамках традиційних бізнес-моделей) Концепція сталого розвитку Системний погляд на мету сталого розвитку (багатовимірність): збере-ження довкілля, соціальна справед-ливість, економічний розвиток Довгостроковий часовий інтервал; основний критерій для прийняття рішень – забезпечення позитивного ефекту у майбутньому (коротко-строковий ефект не визначається як достатня умова прийнятності певних заходів) Поточне та перспективне збереження довкілля Пріоритет забезпечення рівних можливостей для всіх індивідуумів, доступність та рівність між поколіннями Широке залучення громадськості заохочується Одновимірність цільових орієнтирів: максимізація прибутку Короткострокова перспектива; забезпечення достатньої економічної віддачі від реалізації певних заходів кредитними установами у поточних періодах сприймається як достатня умова для їх прийнятності Нікчемна увага до екологічних ефектів від діяльності Нікчемна увага до соціальних ефектів для економічних агентів від діяльності кредитних установ Обмежена прозорість та підзвітніс (...truncated)