AXIOLOGICAL DIMENSION OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE AND THE IMPACT IT MAKES ON ITS DEVELOPMENT

Advanced Linguistics, 11, 2023 ISSN 2617-5339 (Print) ISSN 2663-6646 (Online) DOI: 10.20535/2617-5339.2023.11.277998 Світлана Коломієць кандидат педагогічних наук, професор Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Київ, Україна ORCID ID 0000-0003-1070-6907 Маслова Тетяна старший викладач Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Київ, Україна ORCID ID 0000-0003-4058-9131 АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА ЇЇ РОЗВИТОК ____________________________________________________________ У статті висвітлено основні положення аксіологічного підходу до формування змісту вищої освіти в умовах сучасних глобальних тенденцій та викликів, які виникають в результаті модернізації освітнього простору в Україні та країнах ЄС. Соціально-економічні, політичні, технологічні та культурні перетворення, які відбуваються у світі в останні десятиліття, значною мірою позначаються на розвитку освіти. У 2018 році в країнах ЄС був прийнятий перелік компетентностей для навчання впродовж життя, серед яких цифрова компетентність та підприємливість були представлені вперше, що свідчить про потребу університетів швидко реагувати на нові вимоги ринку праці і заради успішного працевлаштування своїх випускників сприяти становленню конкурентоспроможної особистості із добре сформованими навчальними, життєвими та кар’єрними навичкам. З моменту підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р. помітним стало пожвавлення у співпраці між українськими та європейськими навчальними закладами і наразі актуальними є аксіологічні аспекти вищої школи та визначення ціннісних орієнтирів, які закладаються у зміст та критерії якісної освіти. За визначенням, аксіологічний підхід проголошує людину як найвищу цінність суспільства і дозволяє інтегрувати загальнолюдські, національні, професійно-особистісні цінності в освітньому процесі. Університет спроможний бути тим середовищем, де відбувається формування й усталення ціннісної сфери особистості. Формування змісту ціннісного компоненту освіти відбувається на державному рівні у форматі нормативно-правових документів та на університетському рівні у межах освітньо-професійних програм, навчальних курсів, дисциплін із обов’язкового та вибіркового блоку. Проте формальне копіювання ціннісних засад освіти інших країн не може принести бажаних результатів, оскільки чинники, які зумовлюють на яких саме цінностях базується зміст вищої освіти в європейських країнах, певним чином відрізняються від українських. Порівняльний аналіз ціннісного компоненту змісту університетської освіти в Україні та країнах ЄС показує, що для розвитку освіти визначальними є загальнонаціональні традиції способу життя, виробництва, політики і культури. Ключові слова: аксіологічний підхід; зміст освіти; вища освіта; університет; загальнолюдські цінності; ціннісні орієнтації; становлення особистості. _____________________________________________________________________________________ 1. ВСТУП Стрімкі соціально-економічні, політичні, технологічні та культурні перетворення, які відбуваються у світі в останні десятиліття, значною мірою позначаються на розвитку освіти. Зокрема, серед останніх глобальних тенденцій у сфері вищої освіти зазначають такі: глобалізація та зростання міжнародної мобільності, впровадження уніфікованих стандартів і формування єдиного освітнього простору в результаті конвергенції та інтеграції національних ________________________________________________________________________________________________ © Svitlana Kolomiiets, Tetiana Maslova. 2023. Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. This is an Open Access article distributed under the terms of the licence CC BY 4.0 161 Advanced Linguistics, 11, 2023 ISSN 2617-5339 (Print) ISSN 2663-6646 (Online) систем, маркетизація вищої освіти та посилення конкуренції між навчальними закладами в умовах зменшення державного регулювання і пошуків нових механізмів фінансування, створення цифрового навчального середовища наступного покоління, розширення доступу до вищої освіти, в тому числі за рахунок он-лайн освіти, для широких верств населення, зокрема для людей різних національностей, вікових та соціальних груп, які раніше були позбавлені такої можливості. Всі ці зміни вимагають перегляду змісту освітніх програм та навчальних планів і, відповідно, привертають увагу до поняття якості сучасної вищої освіти (Рилова, 2021). Однак, для розвитку освіти в будь-якій країні визначальними є не лише світові тенденції та зрушення, але в першу чергу загальнонаціональні традиції способу життя, виробництва, політики і культури (Андрущенко, 2015). Таким чином, виникає потреба корелювати у системі освіти національні цінності із загальнолюдським, так щоб рухатися із розвитком історії та цивілізації без нівелювання унікального обличчя та характеру власного народу і виховувати нові покоління, які здатні до толерантного сприйняття, поважання і налагодження ефективної співпраці різних народів і культур. У цьому контексті особливого значення набувають аксіологічні аспекти вищої школи і визначення ціннісних орієнтирів, які закладаються у зміст та критерії якісної освіти. З моменту підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р. стало помітним пожвавлення співпраці між українськими та європейськими закладами вищої освіти, зокрема у сфері академічної мобільності студентів і викладачів, організації дистанційного навчання та науково-дослідницької діяльності. Проте важливо усвідомлювати, що європеїзація освіти в Україні також передбачає дотримання спільних пріоритетів, серед яких, наприклад, розвиток компетентностей для навчання впродовж життя, перелік яких був офіційно затверджений в Європейському Парламенті у 2018 р. До таких компетентностей належить писемна грамотність та міждисциплінарна обізнаність, знання рідної та іноземних мов, математична грамотність та базові науково-технічні знання, цифрова компетентність, особистісний розвиток (внутрішня мотивація, самоусвідомлення, емоційний інтелект тощо), культурна обізнаність та самовираження, соціальна та громадянська компетентність, а також ініціативність та підприємливість. Наразі закордоном розробляються шляхи та інструменти розвитку цих компетентностей як в межах вже існуючих навчальних програм, так і за рахунок новостворених дисциплін. Цікаво, що на момент затвердження переліку дві із зазначених компетентностей, обов’язкових для впровадження у навчально-виховну практику, були представлені вперше на найвищому рівні європейської освіти. Мова йде про цифрову компетентність, тобто ефективне використання цифрових технологій для навчальних та професійних цілей і для активної участі у житті суспільства, та підприємливість, під якою розуміється широкий спектр особистих характеристик, які потрібні, щоб планувати й успішно управляти проєктами, які мають культурну, соціальну або комерційну цінність (критичне мислення, креативність, наполегливість, вмінн (...truncated)