ETHNO-PEDAGOGICAL COMPONENT IN THE STRUCTURE OF TRAINING FUTURE TEACHERS OF HUMANITARIAN SUBJECTS

ISSN (online) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Українська професійна освіта. 2022. № 12 УДК 378.011.3-051:[37.035:39(=161.2) DOI https://doi.org/10.33989/2519-8254.2022.12.279015 ORCID 0000-0002-7602-8005 ЕТНОПЕДАГОГІЧНИЙ СКЛАДНИК У СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ Леся Петренко, докторка педагогічних наук, професорка, доцентка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки; Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка У досліджені висвітлено місце і роль етнопедагогічного складника в структурі компетентнісної підготовки фахівців; підкреслено вплив проголошення незалежності України (1991 р.) на прояв характерних тенденцій, серед яких чільне місце належить відродженню етнопедагогічних традицій та етнокультурної діяльності. Розглянуто історико-педагогічний контекст етнопедагогічного компоненту змісту шкільної освіти в Україні. Вказано на специфічні особливості етнопедагогічного складника у програмі підготовки майбутніх учителів; визначено й схарактеризовано педагогічні умови їх підготовки з питань формування основ етнопедагогічної культури. Метою статті обрано розкрити та з’ясувати перспективи застосування етнопедагогічних знань як інтегрального компоненту українознавства для мотивованого ставлення майбутніх учителів гуманітарних предметів до етнокультурної діяльності у процесі професійної освіти та праці в закладах середньої освіти. Проведено висновок стосовно того, що підготовка майбутніх учителів до етнокультурної діяльності має базуватися на таких засадах: усвідомлення важливості етнопедагогічної складової у загальному рівні їхньої професійної підготовки, яке ми пов’язуємо з вивченням майбутніми фахівцями культурно-історичної спадщини українського народу, зразків матеріальної та духовної народної культури, що становитиме фундамент їхньої етнокультури; основоположною ідеєю слугує розуміння, що етнопедагогіка є не лише теоретичною наукою, але й комплексом практичних пошуків, заходів із вивчення, знаходження та збереження культурної спадщини українського народу шляхом залучення здобувачів до збору зразків, наприклад, народного фольклору: пісень, билин, міфології, легенд, ігор, обрядів тощо; це сприятиме появі зацікавленості у вивченні історії країни, свого краю, культури, побуту, збагатить здобувачів основами етнокультурних знань; долучення майбутніх учителів гуманітарних предметів у фаховій підготовці до участі в різних видах творчих колективів для формування емоційного компонента свідомості кожного здобувача; орієнтування здобувачів на створення етнопедагогічного середовища в середньому закладі освіти для формування основ етнокультури у молоді. Ключові слова: професійна підготовка, етнопедагогічна культура, фахова освіта вчителів гуманітарних предметів, духовний розвиток, основи етнопедагогіки, українознавчо-культурологічні дисципліни, етнокультурна діяльність. Постановка проблеми. Суспільно-політичні події в Україні обумовлюють соціально-економічні зміни, які, в свою чергу, вимагають реформування системи освіти на гуманістичних та демократичних засадах. У відповідності до стану суспільства, його пріоритетних ідей і мети формується система підготовки майбутніх фахівців, корелюється пошук шляхів її подальшого вдосконалення. Особистості майбутнього фахівця в концепції професійної підготовки надається ключове значення, оскільки від духовного наповнення, моральної гармонії, демократичності його педагогічних впливів залежить формування 96 ISSN (online) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Ukrainian professional education. 2022. № 12 молодих громадян України, як особистостей, стратегії їхньої поведінки як у закладах середньої освіти, так і в закладах вищої освіти, в суспільстві загалом. Функціонування українського етносу здавна базується на багатьох чинниках духовності, серед яких етнопедагогічний, до прикладу, як складник етнічної культури робить етнос цілісним, соціальним та біологічним організм. Інтерес до феномену етнічної культури на різних етапах розвитку народу визначається в наш час багатьма складними як внутрішніми, так і зовнішніми обставинами, звідси – прагнення виявити потенціал етнопедагогічного складника у структурі підготовки майбутніх фахівців. Уміння забезпечити наукове середовище, яке сприяє розумінню процесів, що відбуваються в етнічній культурі на різних етапах розвитку народу, усвідомлення їх ключової ролі в етнопедагогічному полі діяльності є визначальним для формування внутрішнього світу майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та їх готовності до формування основ етнокультури у вихованців закладів освіти всіх рівнів. Реформування системи освіти нині зумовлене тими тенденціями, які з’явилися в результаті проголошення незалежності України: демократизація всіх ланок суспільного життя, відродження національного складника в системі освіти, оновлення змісту освіти, навчального матеріалу з урахуванням етнопедагогічних особливостей, структурування системи українознавчих предметів тощо. Одним із ключових завдань держави є формування громадянського суспільства як спільноти, яка має високу, свідому готовність до збереження та примноження цінностей національної культури. Ці завдання в процесі підготовки майбутніх фахівців вирішуються шляхом формування світогляду вчителів гуманітарних предметів за умови зреалізації етнопедагогічного складника. Суспільно-політичні події в Україні загострили питання якості підготовки майбутніх викладачів, необхідності зосередження уваги на вихованні гуманістичних життєвих принципів, національної гідності, розуміння витоків та етапів розвитку України, формування нації та держави як історичного феномену. Аналіз досліджень і публікацій. Питаннями формування складників етнічної культури займалися в різні часи відомі теоретики українського етносу та культурології Д. Антонович, М. Грушевський, О. Забужко, С. Макаров, М. Попович, В. Скуратівський, Д. Чижевський; значну кількість праць Г. Ващенка присвячено виділенню певних характеристик етносу та його культури, розвитку культури українців на різних стадіях становлення. Фундаментальні дослідження присвячені педагогічному, виховному, пізнавальному потенціалові народознавства й української етнопедагогіки. Українознавчий компонент змісту шкільної освіти і виховання дітей представлено в працях Т. Воропаєва, С. Гончаренка, П. Кононенка, Ю. Мальованого, К. Чорної. До проблеми виокремлення етнопедагогічного складника в народознавчій галузі науки для гуманітаризації підготовки майбутніх фахівців зверталися Д. Тхоржевський, В. Шарко, Г. Шах та ін.; значний інтерес становить дослідження Н. Заячківською, В. Зелюком, М. Стельмаховичем елементів етнознавства у науковій системі народознавства та його використання у навчальновиховному процесі. Не зважаючи на широкий доробок вищеназваних дослідників, проблема етнопедагогічного складника у структурі підготовки майбутніх фахівців закладів освіти недостатньо вивчена, методика викладання вимагає оновлення, пошуку нових підходів та засобів. Формулювання цілей статті. Вважаємо за необхідне в умовах оно (...truncated)