TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS FOR THE PROVISION OF REHABILITATION SERVICES IN THE COMMUNITY

СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА УДК 378.018.8-051:364-786]:352(045) ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО НАДАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У ГРОМАДІ Кравченко Оксана, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної та психологічної освіти, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ORCID 0000-0002-9732-6546 E-mail: Салата Назар, аспірант, Уманський імені Павла Тичини ORCID 0000-0002-0194-8480 E-mail: державний педагогічний університет У статті здійснено аналіз стану підготовки фахівців до надання реабілітаційних послуг в громаді, визначено унікальність з реалізації відповідних освітніх програм в умовах конкретного закладу вищої освіти (УДПУ імені Павла Тичини) та визначено перспективні напрями для удосконалення. Схарактеризовано напрями, які забезпечують змістову складову у процесі підготовки фахівців, готових до надання реабілітаційних послуг в громаді: врахування вимог міжнародного і українського законодавства; дотримання вимог відповідності освітніх програм стандартам вищої освіти з відповідних спеціальностей; врахування вимог професійних стандартів професій соціальної сфери у змісті освітніх програм; наявність освітніх компонентів, які забезпечують формування програмних результатів навчання з надання реабілітаційної допомоги; практична підготовка фахівців; науково-дослідна діяльність з питання соціально-психологічної реабілітації; проєктна діяльність в громаді; членство у міжнародних та українських професійних об’єднаннях за тематикою реабілітації. Ключові слова: заклад вищої освіти, підготовка фахівців, психолог, соціальний працівник, соціальний педагог, соціальні послуги, реабілітація, громада. TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS FOR THE PROVISION OF REHABILITATION SERVICES IN THE COMMUNITY Kravchenko Oksana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Social Pedagogy and Social Work Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University ORCID 0000-0002-9732-6546 E-mail: Salata Nazar, PhD student, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University ORCID 0000-0002-0194-8480 E-mail: The article analyses the state of training of specialists for the provision of rehabilitation services in the community, identifies the uniqueness of the implementation of relevant educational programmes in a particular higher education institution (Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University), and identifies promising areas for improvement. The author describes the areas that provide a content component in the process of training specialists ready to provide rehabilitation services in the community: taking into account the 94 Вип. 1 (10) СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА requirements of international and Ukrainian legislation that determine the policy, standards, and mechanism for the provision of rehabilitation services; meeting the requirements of compliance of educational programmes with the standards of higher education in the relevant specialities; taking into account the requirements of professional standards of social sphere professions in the content of educational programmes; the availability of educational components that ensure the formation of programmatic results of training in the provision of rehabilitation assistance; practical training of specialists on the basis of social sphere institutions that provide rehabilitation services; research activities on social and psychological rehabilitation; project activities in the community, which allows searching for and implementing creative ideas, attracting additional funding, providing additional services for the rehabilitation of vulnerable categories of citizens, attracting higher education seekers to such activities; membership in international and Ukrainian professional associations on the subject of rehabilitation, in particular in the Association of Inclusive Rehabilitation and Social Tourism. Along with theoretical and methodological developments, longrange objectives are identified according to the requirements of our time and reforms in the fields of education, social sphere, and health care. Keywords: higher education institution, training of specialists, psychologist, social worker, social teacher, social services, rehabilitation, community. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. У 2020 році держави-учасниці Болонського процесу ухвалили Римське міністерське комюніке щодо розвитку вищої освіти до 2030 року. З огляду на входження України до Європейського простору вищої освіти доцільно закладам вищої освіти враховувати «Принципи та настанови для посилення соціального виміру вищої освіти в ЄПВО», які визначені у комюніке: 1. Соціальний вимір повинен бути центральним для стратегій вищої освіти на системному та інституційному рівнях, а також на рівні ЄПВО та ЄС. 2. Нормативно-правові акти або політичні документи повинні дозволяти та давати змогу закладам вищої освіти розробляти власні стратегії для виконання свого громадського обов’язку щодо розширення доступу до вищої освіти, участі в навчальному процесі та його завершенні. 3. Інклюзивність усієї системи освіти повинна бути покращена шляхом вироблення послідовної політики від дошкільної освіти через шкільну освіту до вищої освіти та навчання протягом усього життя. 4. Достовірні дані є необхідною передумовою вдосконалення соціального виміру вищої освіти на основі фактичних даних. 5. Органи державної влади повинні здійснювати політику, яка дозволяє закладам вищої освіти забезпечувати ефективне консультування та методичну допомогу для потенційних і зарахованих студентів з метою розширення їхнього доступу до участі в процесі здобуття вищої освіти та його завершенні. 6. Органи державної влади повинні забезпечити достатнє та стійке фінансування й фінансову автономію закладам вищої освіти, що дозволить їм створити адекватний потенціал для охоплення різноманітності та сприяти рівності й інклюзивності вищої освіти. 7. Органи державної влади повинні допомагати закладам вищої освіти зміцнювати свою спроможність реагувати на потреби студентського та викладацького складу, а також створювати інклюзивне середовище навчання та інклюзивну інституційну культуру. 8. Програми міжнародної мобільності у вищій освіті повинні бути структуровані та реалізовуватися таким чином, щоб сприяти різноманіттю, справедливості, інклюзії, зокрема, сприяти участі в них студентів і працівників з уразливих, неблагополучних або недостатньо представлених верств населення. 9. Заклади вищої освіти повинні забезпечити, щоб участь спільноти у вищій освіті сприяла різноманіттю, справедливості та інклюзії. 10. Органи державної влади повинні вести політичний діалог із закладами вищої освіти й іншими відповідними зацікавленими сторонами для того, щоб зазначені принципи й настанови були перекладені та впроваджені як у національній системі, так і на інституційному рівні [9]. У 2022 р. уряд схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки, відповідно до якої бачення вищої освіти Украї (...truncated)