Artificial intelligence in modern film production: possibilities and risks

УДК 791.62/.63(100)’’20’’:004.8](045) ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1443-4646 DOI: 10.34026/1997-4264.34.2024.305203 Печеранський Ігор Петрович, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та педагогіки. Київський національний університет культури і мистецтв. Київ, Україна Igor Pecheranskyi, Doctor of Philosophy, Professor of Philosophy and Pedagology Department. I. K. Karpenko-Karyі Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television. Kyiv, Ukraine ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СУЧАСНОМУ КІНОВИРОБНИЦТВІ: МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ Анотація. У статті з’ясовано можливості та ризики застосування штучного інтелекту в кіновиробництві як приклад цифрової трансформації галузі у першій чверті ХХІ ст. Доводиться, що застосування технології та алгоритмів штучного інтелекту на всіх етапах кіновиробництва (препродакшн, виробництво на знімальному майданчику та постпродакшн) швидкими темпами змінює не лише кіноіндустрію, а й саму філософію кіно, зумовлюючи чимало ризиків і етичних дилем, які актуалізують людиноцентричний підхід у роботі зі штучним інтелектом над створенням фільму. Ключові слова: сучасне кіновиробництво, штучний інтелект, сторітелінг, алгоритми машинного навчання, світ візуальних ефектів, художнє бачення, ризики та етичні дилеми, людиноцентризм. Постановка проблеми та її актуальність. Якщо у Google ввести слова «штучний інтелект» (далі в тексті – ШІ) і «кіно» різними мовами (українською, англійською, німецькою тощо), то можна знайти чимало публікацій наступного характеру: «Штучний інтелект проти документального кіно», «Розвиток штучного інтелекту в кіно: від наукової фантастики до реальності», «Штучний інтелект та майбутнє кінематографа», «Світло, камера, дія: як штучний інтелект змінює ландшафт кіновиробництва», «Добірка фільмів, де штучний інтелект “переграв” людину», «Як ШІ революціонізує кіноіндустрію – і що це означає для майбутнього», «Кіно та штучний інтелект. Як голлівудські спецефекти стали реальністю в Україні» та ін. Бачимо, що зазначена тематика є доволі популярною сьогодні, її обговорюють на різних пабліках, платформах, у ЗМІ, соціальних мережах, і це свідчить лише про одне – подальша цифровізація креативних й аудіовізуальних індустрій у першій чверті ХХІ ст. не просто триває, а й набирає обертів. 122 Пропорційно до вказаної тенденції зростає інтерес експертів, критиків і науковців до цієї тематики, які вбачають у ШІ як позитивні, так і негативні впливи, намагаючись осмислити його активне «зближення» з кіноіндустрією в останнє десятиліття. З огляду на те, що межа між цифровими технологіями та аудіовізуальною творчістю продовжує стиратися, кінематографісти, студії та продюсери відкривають дедалі нові способи вдосконалити свою майстерність, оптимізувати виробничі процеси та генерувати імерсивний досвід, міркуючи над викликами й перспективами застосування ШІ у своїй роботі, тоді як вчені рефлексують і фіксують ці процеси, їхній глобальний масштаб, актуалізуючи подальші розвідки та пошуки у цьому напрямку. Метою дослідження є з’ясувати можливості та ризики застосування ШІ в кіновиробництві як приклад цифрової трансформації галузі у першій чверті ХХІ ст. Методологія дослідження передбачає медіа-археологічний підхід, який ґрунтується на ЕКРАННІ МИСТЕЦТВА Штучний інтелект у сучасному кіновиробництві: можливості та ризики аналізі технічно-операційних особливостей застосування ШІ у кіноіндустрії, враховуючи теоретичні засади цифрової трансформації останньої під впливом Industry 4.0 і реальні практичні напрацювання. Також використано метод історичної реконструкції впливу технології ШІ в рамках зазначеної галузі, що базується на систематизації та узагальненні технічних досягнень й емпіричних даних у першій чверті ХХІ ст. Застосовується також філософська рефлексія для критичного осмислення впливу ШІ на кіновиробничий процес, пов’язаних з ним ризиків і етичних дилем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні чимало дослідників звертають увагу та вивчають технологічний потенціал Industry 4.0, а також сфери його застосування. ШІ як одна з провідних технологій Industry 4.0 вже певний час активно застосовується у кінематографі на різних його етапах, що стимулює вчених й експертів-практиків до системного вивчення цього нового досвіду. Так, П. Ч. Парих у праці «Естетика ШІ-фільмів: створення нової медіа-ідентичності для ШІ-фільмів» систематизує розвідки і спроби осмислити оптимізаційний вплив ШІ на процес кіновиробництва, вважаючи, що унікальний синтез кіно і цієї технології, по-перше, проблематизує концепт та функції авторства й естетики «нових медіа», а по-друге, лежить біля витоків конструювання нової ідентичності та кіноформи – ШІ-фільм (Parikh, 2019). Ю. Лі розкриває проблему виробництва кіно- та телеанімації на основі AlphaGd (Li, 2021). На революційному впливі ШІ у галузі кіновиробництва наполягає Б. Грем у праці «Як ШІ революціонізує кіноіндустрію – і що це означає для майбутнього» (Graham, 2022). Я. Лі вивчає застосування ШІ під час написання сценарію, виробництва спецефектів і реставрації відео на прикладі Benjamin, Flux system и ESRGAN (Li, 2022). А. Гош у статті «ШІ як інновація в кіноіндустрії» акцентує увагу на, як він зазначає, агресивному використанні провідними кінокомпаніями впродовж останніх десяти років ШІ, які постійно інвестували та експериментували з подібними передовими технологіями, що врешті-решт змінило й продовжує змінювати ландшафт кіноіндустрії (Ghosh, 2023). Або «Нове дослідження художників ШІ для зміни кіноіндустрії», присвячене специфіці роботи митців у царині ШІ, які трансформують кіноіндустрію сьогодні (Sookhom, Klinthai, A-masiri & Kerdvibulvech, 2023). На жаль, в українському мистецтвознавстві ЕКРАННІ МИСТЕЦТВА чи в рамках аудіовізуального дискурсу поки що немає комплексних і ґрунтовних наукових розвідок, присвячених проблемам використання технології ШІ у кіноіндустрії, що лише наголошує важливість і актуальність даної статті. Виклад основного матеріалу. У першій чверті ХХІ століття багатьом, включаючи не лише експертів у галузі та кінокритиків, а й масового глядача, вже очевидно, що ШІ швидко змінює правила в кіноіндустрії від написання сценарію та кастингу до спецефектів й дистрибуції, а тому має як свої переваги, так і потенційні недоліки, які слід враховувати. Так, у 2016 р. експерт із ШІ Енді Герд розробив автоматизоване програмне забезпечення для написання сценаріїв за допомогою набору інструментів Google для машинного навчання з відкритим кодом tensorflow, куди він завантажив увесь сценарій «Друзів», і, як наслідок, програма зібрала, проаналізувала його та автоматично згенерувала новий епізод (Li, 2022). Частинами логіка все ще була трохи заплутаною, а також траплялася погано сформульована думка. У червні того ж року вийшов експериментальний короткометражний науково-фантастичний фільм «Сонячна весна» («Sunspring»), знятий режисером Оскаром Шарпом і написаний програмою ШІ «Benjamin», яка була розроблена Шарпом у співпраці з дослідником ШІ Россом Гудвіном. Як модель ШІ використана рекурентна нейронна мережа з lo (...truncated)