Remote data in the process of architectural monuments restoration

Управління розвитком складних систем (59 – 2024) ISSN 2219-5300 DOI: 10.32347/2412-9933.2024.59.138-147 УДК 721:004.9 Даншина Світлана Юріївна Доктор технічних наук, доцент, професор кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі, https://orcid.org/0000-0001-7354-4146 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків Андрєєв Сергій Михайлович Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі, https://orcid.org/0000-0003-4256-2637 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків ДИСТАНЦІЙНІ ДАНІ В ПРОЦЕСІ РЕСТАВРАЦІЇ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ Анотація. Аналіз статистичних даних підтверджує, що збереження культурної спадщини – це не лише питання національної автентичності, це завдання, вдале вирішення якого сприяє економічному добробуту та конкурентній перевазі країни в світі. Отже, метою дослідження є підвищення ефективності процесу реставрації пам’яток архітектури шляхом застосування сучасних засобів збирання й опрацювання інформації про їхній стан. Відбудова, реставрація й утримання об’єктів культурної спадщини потребують значних коштів, зменшення яких можливе з використанням сучасних досягнень науки і техніки. Тому, на етапі розроблення планів реконструкції та реставрації перспективним стає створення систем моніторингу за станом об’єктів культурної спадщини, наприклад інтерактивних мап із застосуванням сучасних ГІСінструментів. Розроблено Data Flow Diagram як графічну модель інформаційного процесу, яка узагальнює і формалізує процедуру інтеграції розрізнених даних, отриманих з різних джерел, до загальної бази даних пам’яток історії, археології та архітектури під час створення мапи. Наведено приклад практичної реалізації розробленої моделі – фрагмент інтерактивної мапи пам’яток історії, археології та архітектури Харківської області, яка широко застосовує дистанційні дані і спирається на дані, отримані на засадах краудсорсингу. Узагальнюючи вимоги чинного законодавства у сфері реставрації пам’яток архітектури, визначено і проаналізовано етапи, де є можливими полегшення та пришвидшення процесу створення проєкту реставрації шляхом застосування тут даних дистанційного зондування та ГІС. Спираючись на досвід їх використання, показано, на яких роботах, за рахунок яких даних з’являється можливість підвищити якість проєктної документації, мінімізувати кількість виїздів спеціалістів на об’єкт реставрації, пришвидшити створення основних креслень. Ключові слова: культурна спадщина; інтерактивна мапа; діаграма потоків даних; історикоархеологічні та натурні дослідження; проєктна документація Вступ Культурно-історична спадщина – це фундамент для формування світогляду національних, гуманітарних цінностей і спадкоємності та збереження традицій. Збереження культурної спадщини – це основа розвитку суспільства, що поєднує заходи, спрямовані не лише на підтримання, а й на одночасне зміцнення та довгострокову стійкість історичних і культурних цінностей [1]. Конвенція про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, прийнята ООН у 1972 р., як об'єкти захисту визначає культурну (архітектурні, монументальні скульптурні та мальовничі твори, конструкції та елементи археологічних пам'яток і печерного житла) і природну (природні пам’ятки та цікаві місця) спадщини. Вона зобов'язує країни, де 138 розташовані ці об'єкти, забезпечувати їх виявлення, охорону, збереження, популяризацію і передачу майбутнім поколінням [2]. Збереження історичної спадщини – концепція, пов’язана з відновленням і реставрацією історичних будівель, результати реалізації якої сприяють сталому розвитку країн світу в контексті соціальної інтеграції, економічного зростання та захисту навколишнього середовища. Ця концепція стає основою створення почуття одночасної ідентичності та глобальної спільності [3; 4]. У цьому контексті культурний туризм розглядають як ефективну стратегію, яка в поєднанні зі спільною діяльністю не лише підвищує туристичне сприйняття і сприяє набуттю знань, пов'язаних із культурною спадщиною, а й водночас створює нові робочі місця та відкриває нові можливості для бізнесу, зміцнюючи © С. Ю. Даншина, С. М. Андрєєв Інформаційні технології проєктування місцеву економіку. Основна ідея цього виду туризму – сприяти захисту і збереженню історичної спадщини та культури, ділитися культурним спадком з відвідувачами країни, поряд з цим отримувати економічні вигоди, покращувати якість життя мешканців і відвідувачів країни та ін. [3 – 5]. Аналізуючи дані Всесвітньої туристичної організації (https://www.unwto.org/tourism-data/) за 2022 р. (у звіті 2023 р. надано лише проміжні відомості для регіонів), зазначимо, що наявна додатна кореляція з коефіцієнтом r  0,7 між кількістю туристів, що відвідали країну, і загальними надходженнями від туризму. За підсумками аналізу звіту 2022 р. у топ туристичних країн світу ввійшли (рис. 1): Франція (загальна кількість туристів, що відвідали країну, – 79,4 млн, прибуток від туризму – 59,7 млрд $), Іспанія (загальна кількість туристів, що відвідали країну, – 71,66 млн, прибуток від туризму – 72,9 млрд $), Сполучені Штати Америки (загальна кількість туристів, що відвідали країну, – 50,87 млн, прибуток від туризму – 136,9 млрд $), Туреччина (загальна кількість туристів, що відвідали країну, – 50,45 млн, прибуток від туризму – 41,4 млрд $), Італія (загальна кількість туристів, що відвідали країну, – 49,94 млн, прибуток від туризму – 46,6 млрд $). Рисунок 1 – Діаграма розсіювання, яка показує статистичний зв'язок між кількістю туристів, що відвідали країну, та прибутком, отриманим від туризму, для 20 країн-лідерів у сфері туризму Отже, економічний підхід до збереження культурної спадщини, заснований на туризмі, може використовуватися як один із ключових елементів моделі стратегічного розвитку країни [6]. Розуміючи ці світові тенденції, керівництво України ще в 2021 р. затвердило програму «Велика реставрація», спрямовану на збереження об'єктів української культурної спадщини та модернізацію туристичної інфраструктури країни. Бойові дії, що відбуваються на території України, внесли свої корективи. Станом на 26.07.2023 р. ЮНЕСКО підтвердило знищення або пошкодження 281 об'єкта культурної спадщини України: 118 релігійних споруд, 103 історичних будівель та культурних закладів, 19 пам'ятників, 27 музеїв, 13 бібліотек та одного архіву. За даними Міністерства культури та інформаційної політики від початку вторгнення до 25.03.2024 р. зруйновано або пошкоджено 1 046 пам’яток культурної спадщини у 17 областях: з них пам’яток національного значення – 121, місцевого значення – 852, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини – 73. Найбільше, за даними уряду постраждали об’єкти Харківської області (294), на Херсонщині (136) і Донеччині (125) [7]. Аналіз останніх досліджень і публікацій Відбудова, реставрація й утримання об’єктів культурної спадщини потребують значних коштів [2; 6]. Навіть у довоєнні ча (...truncated)