Forming Library Image in Youth Environment: Ukrainian and World Experience
Бібліотечна та архівна практика: інформаційні та соціокультурні аспекти
Library and Archive Practice: Informational and Socio-Cultural Aspects
УДК 021.7:316.663]-042.3-053.6:316.422:021(477+100)
DOI: 10.31866/2616-7654.15.2025.335088
ФОРМУВАННЯ
ІМІДЖУ БІБЛІОТЕКИ
В МОЛОДІЖНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ:
УКРАЇНСЬКИЙ ТА
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Олег Гришко,
аспірант,
Київський національний університет
культури і мистецтв
(Київ, Україна)
e-mail:
ORCID ID: 0009-0005-7780-4343
Для цитування:
Гришко, О. (2025). Формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі:
український та світовий досвід. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 15, 164–174. https://doi.org/10.31866/2616-7654.15.2025.335088
Мета статті – здійснити порівняльний аналіз українського та світового досвіду формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі, виявити головні тенденції у трансформації книгозбірні відповідно до потреб та інтересів молодіжної аудиторії.
Методи дослідження. При підготовці статті використані такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу при вивченні досвіду формування іміджу українських і зарубіжних
бібліотек; порівняльний метод для зіставлення вітчизняної та світової практики; контент-аналізу при дослідженні наукової літератури; метод узагальнення для формулювання висновків щодо існуючих тенденцій у сфері формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі.
Наукова новизна. Вперше здійснено порівняльний аналіз українського та світового
досвіду формування іміджу бібліотек у молодіжному середовищі, виявлено спільні й відмінні тенденції у досліджуваній проблемі.
Основні висновки. Встановлено, що сучасний імідж бібліотеки серед молоді створюється завдяки перетворенню її на багатофункціональний простір та поєднанню традиційних функцій бібліотеки з інноваційними формами діяльності. Порівняльний аналіз
українського та світового досвіду формування іміджу бібліотек у молодіжному середовищі дає змогу визначити як загальні тенденції, так і відмінності в роботі сучасних книго
збірень. Виявлено наступні спільні тенденції: зміна бібліотечного простору відповідно до
потреб молодіжної аудиторії; впровадження нових послуг бібліотек, що виходять за межі
традиційного уявлення про бібліотечне обслуговування; посилення цифрової присутності книгозбірень; використання соціальних мереж для взаємодії з молоддю. З’ясовано, що
відмінність українського досвіду формування бібліотечного іміджу від світового полягає
у повільніших темпах трансформації, що зумовлено, зокрема, обмеженістю фінансових
ресурсів, меншою технологічною оснащеністю закладів та нижчим рівнем сформованих
професійних компетенцій бібліотечних фахівців у сфері роботи з молоддю. Запропоновано
здійснювати адаптацію зарубіжного бібліотечного досвіду шляхом винайдення цікавого та
корисного контенту, забезпечення взаємодії з користувачами із застосуванням популярних серед молодіжної аудиторії платформ, впровадження практики співпраці з молоддю
при створенні та вдосконаленні бібліотечних ресурсів, використання простору бібліотеки
для проведення навчальних заходів.
Ключові слова: імідж бібліотеки; молодь; молодіжне середовище; вікові межі; потреби;
бібліотечне обслуговування; цифрова присутність; зарубіжний досвід.
164
ISSN 2616-7654 (Print)
ISSN 2617-8427 (Online)
Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. Випуск 15 (2025)
Ukrainian Journal on Library and Information Science. Issue 15 (2025)
ВСТУП
В результаті сучасної трансформації бібліотеки традиційне сприйняття її як
книгосховища та місця для читання змінюється на бачення бібліотеки як багатофункціонального закладу, який відповідає різноманітним потребам громадськості:
інформаційним, освітнім, творчим, комунікаційним. Сьогодні значну увагу бібліо
тека має приділяти формуванню привабливого іміджу, особливо серед молоді, яка
є найбільш вимогливою категорією користувачів із динамічними потребами.
Молодь вирізняється віковими та соціально-психологічними особливостями.
У п. 17 ст. 1 Закону України «Про основні засади молодіжної політики» зазначено,
що молодь – це особи віком від 14 до 35 років, які є громадянами України, іноземцями і особами без громадянства та які перебувають в Україні на законних
підставах (Верховна Рада України, 2021).
Сучасна молодь відзначається високим рівнем цифрової грамотності, багатозадачністю, прагненням до швидкого доступу до інформації, що формує відповідні очікування від бібліотеки та створює для неї певні виклики.
Проблема формування іміджу бібліотеки серед молодіжної аудиторії набуває
особливої актуальності в контексті наявної тенденції зменшення інтересу молоді
до бібліотечних послуг. Виникає необхідність пошуку ефективних стратегій створення привабливого іміджу бібліотеки серед молодіжної аудиторії, враховуючи
світовий досвід та особливості функціонування бібліотечної системи України.
ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
Проблематика формування іміджу бібліотеки розглядалась у працях багатьох
науковців, зокрема, вивчалась Р. Вороніною (2017), А. Гончар (2016), Т. Костирко (2011). Проблему створення іміджу книгозбірні серед молоді досліджували
Н. Вовк та С. Жаворонко (2021), К. Котенко (2024).
У своїй праці Т. Костирко (2011) акцентує увагу на необхідності розвитку біб
ліотечної іміджелогії, створення іміджу керівника бібліотеки та всіх бібліотечних
фахівців. Як слушно зазначає вчена, позитивний імідж бібліотекарів сприяє
зростанню лояльності громадськості. Водночас для його формування необхідне
підвищення кваліфікації, налагодження співпраці з колегами з різних областей
України та різних країн, проведення роботи над вдосконаленням соціально-психологічного клімату всередині бібліотеки, покращення наявних форм та способів
управління. Такий підхід допомагає підвищити якість обслуговування користувачів, сприяє роботі книгозбірні у розбудові культурного простору.
Т. Кулієва (2017) звертає увагу на зв’язок формування іміджу бібліотеки з її PRдіяльністю, а також акцентує увагу на необхідності активної взаємодії з користувачами завдяки соціальним медіа. Комунікація за допомогою соціальних медіа
робить послуги книгозбірні більш привабливими, а сам заклад – доступним, відкритим для нових користувачів, здатним оперативно адаптуватись до мінливих
потреб цільової аудиторії, зокрема, молоді.
Формування іміджу бібліотеки із застосуванням соціальних мереж досліджувала Р. Вороніна (2017), яка зробила висновок, що вони сприяють створенню групи користувачів за інтересами, допомагають проаналізувати зв’язки між користувачами, поширювати різноманітний контент одночасно на кількох платформах.
ISSN 2616-7654 (Print)
ISSN 2617-8427 (Online)
165
Бібліотечна та архівна практика: інформаційні та соціокультурні аспекти
Library and Archive Practice: Informational and Socio-Cultural Aspects
А. Гончар (2016) проаналізувала рекламу як засіб створення іміджу книгозбірні. Як справедливо зазначає вчена, на ефективність реклами впливає зростання
кількості користувачів закладу, а також те, як часто вони звертаються за бібліо
течними послугами.
Науковці приділяють значну увагу про (...truncated)