THE RELEVANCE OF THE PEDAGOGICAL IDEAS OF THE UKRAINIAN DIASPORA EDUCATOR HRYHORII VASHCHENKO (1878–1967)

СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА УДК 37.013(477)(092)Ващенко DOI 10.31499/2618-0715.2(17).2026.361336 СУЧАСНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ПЕДАГОГА ДІАСПОРИ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА (1878-1967) Федяєва Валентина, докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова Херсонського державного університету. ORCID: 0009-0009-5420-7238 E-mail: У статті проаналізовано актуальність педагогічної спадщини українського педагога діаспори Григорія Ващенка в контексті сучасних викликів, зокрема російсько-української війни, вимушеної еміграції українських дітей та молоді, потреби збереження національної ідентичності, мови, культури й історичної пам’яті. Авторка наголошує, що науковопедагогічні ідеї Г. Ващенка, сформовані в умовах еміграції, залишаються значущими для сучасної української освіти, оскільки спрямовані на виховання особистості, відданої Батьківщині, здатної до громадянської відповідальності, служіння Україні, захисту її незалежності та духовно-культурного розвитку. Авторка доводить, що в сучасних умовах ідеї Г. Ващенка набувають нового змісту: вони можуть бути використані для підтримки українських дітей за кордоном, посилення національно-патріотичного виховання, формування відповідальності за долю держави, готовності до її розбудови й захисту. Зроблено висновок, що педагогічна спадщина Г. Ващенка є важливим джерелом для подальших історико-педагогічних досліджень і практичного оновлення системи виховання в Україні. Ключові слова: національне виховання; виховний ідеал; еміграція; патріотизм; рідна мова; захист Батьківщини; релігійна складова виховання. THE RELEVANCE OF THE PEDAGOGICAL IDEAS OF THE UKRAINIAN DIASPORA EDUCATOR HRYHORII VASHCHENKO (1878–1967) Fediaieva Valentina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy, Psychology, and Educational Management named after Prof. Ye. Petukhov, Kherson State University. ORCID: 0009-0009-5420-7238 E-mail: The article analyzes the relevance of the pedagogical heritage of Hryhorii Vashchenko, a Ukrainian educator of the diaspora, in the context of contemporary challenges, in particular the RussianUkrainian war, the forced emigration of Ukrainian children and youth, and the need to preserve national identity, language, culture, and historical memory. The author emphasizes that H. Vashchenko’s scholarly and pedagogical ideas, formed under the conditions of emigration, remain significant for modern Ukrainian education, as they are aimed at educating a person devoted to the Motherland, capable of civic responsibility, service to Ukraine, defense of its independence, and spiritual and cultural development. Special attention is paid to the concept of national education, in which the leading factors are the family, school, native language, folk traditions, Christian ethics, patriotism, and the formation of strong character. The importance of the native word as a means of the intellectual, moral, and national formation of the child is emphasized, as well as the significance of Ukrainian studies in the education of the younger generation. The article reveals H. Vashchenko’s views on the educational 318 Вип. 2 (17) СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА ideal, which is based on the combination of universal human and national values, love for the Motherland, respect for the family, the people, culture, and the spiritual foundations of life. The author proves that in contemporary conditions H. Vashchenko’s ideas acquire new meaning: they can be used to support Ukrainian children abroad, strengthen national-patriotic education, form responsibility for the fate of the state, and develop readiness for its reconstruction and defense. It is concluded that H. Vashchenko’s pedagogical heritage is an important source for further historical and pedagogical research and for the practical renewal of the system of education in Ukraine. Key words: national education; educational ideal; emigration; patriotism; native language; defense of the Motherland; religious component of education. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Історія розвитку педагогіки й історикопедагогічної науки України з кожним роком наповнюється новими фактами, набуває нового змісту завдяки опрацювання, осмислення, усвідомлення спадщини маловідомих постатей української педагогічної науки, зокрема, вчених, які за об’єктивних причин були змушені покинути Україну й працювати над важливими науковими проблемами виховання дітей та молоді за її межами. Визначенні ними провідні засади національного виховання і на сьогодні мають важливе значення для розбудови української освітньо – виховної системи. Аналіз основних досліджень і публікацій. До кагорти таких постатей відносимо постать Григорія Ващенка, вивчення спадщини якого за дослідженнями сучасних українських вчених з історії освіти , «…почалося лише в останнє десятиліття ХХ століття, тобто після проголошення державної незалежності» [10, С. 365–373]. Його праці, як і праці інших педагогів діаспори розкривають різноманітність підходів й концептуальних положень до питань виховання дітей та молоді, дають змогу розширити й поглибити наукове предметне поле історії педагогіки, зокрема, становлення системи національного виховання. Їхні праці розширили джерелознавчу й джерельну базу наукових праць, стали предметом вивчення не одного покоління сучасних вчених України. В працях Н. Дічек, Л. Березівської, О. Сухомлинської, О. Міхна, В. Федяєвої. та інших розкривається широкий спектр питань з теорії й практики виховання дітей та молоді розкритих в його творчому доробку в умовах еміграції. У своїх дослідженнях вчені наголошують, що науково-творчий спадок вченого визначає основні засади національного виховання , відповідає вимогам часу ї є актуальним в умовах сьогодення [6; 10; 11].У працях А. Бойко, О. Вишневського, О. Гентош, В. Огнев’юка, А. Погрібного, Ю. Руденко та інших розкриваються питання життя, діяльності, педагогічних поглядів вченого [2; 8; 10; 11]. При цьому слід зазначити, що спадщина Григорія Ващенко розглядалася вченими відповідно до конкретного історичного етапу розвитку нашої країни, що, зокрема, відповідало визначеним завданням і шляхам реалізації тогочасної Державної освітньої політики, яка мала свій зміст та особливості її реалізації. Мета та завдання статті – зосередження уваги на актуальності питань, обгрунтованих вченим з позиції сьогодення, зокрема, розкриття питань національного виховання Григорієм Ващенко в сучасних умовах, в умовах російсько-української війни, коли напрацювання з питань захисту Батьківщини набула надзвичайного звучання, а його праці – пронизані національною ідеєю, вірою у майбутнє та мають нові сенси. Виклад основного матеріалу дослідження. Слід наголосити, що спадщина Григорія Ващенка досить широко аспектна, спрямовує на виховання дітей та молоді відповідно до національних традицій, характеру, релігійності», патріотизму, зах (...truncated)