HISTORIOGRAPHIC APPROACH IN MODERN PEDAGOGICAL RESEARCH ON THE ACTIVITIES OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (LATE 19TH – 20TH CENTURY)

СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА ОСВІТА. ПЕДАГОГІКА УДК 930.1:37:001.32(477) DOI 10.31499/2618-0715.2(17).2026.361324 ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД У СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (КІНЕЦЬ 19 – ПОЧАТОК 20 СТ.) Бондаренко Сергій, здобувач 1 курсу третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти педагогічного факультету, Херсонський державний університет імені проф. Є. Петухова. ORCID: 0009-0003-7394-5937 E-mail: У статті розкривається значення та сутність історіографічного підходу у дослідженнях в галузі педагогіки, які, зокрема, висвітлюють особливості освітньої, просвітницької та виховної діяльності Наукового товариства імені Шевченка у кінці ХІХ – ХХ ст. На основі опрацювання окремих історико-педагогічних досліджень, інтелектуальних біографій провідних діячів Товариства з’ясовано, що просвітницька, освітня, педагогічна діяльність членів НТШ у кінці ХІХ – ХХ ст. була спрямована на піднесення української національної ідеї, на визнання української науки, культури, освіти та системи виховання в Європі та світі. З’ясовано, що сучасний історіографічний доробок щодо діяльності Наукового товариства імені Шевченка вказує на нові перспективні напрями досліджень, які, в свою чергу, мають більш повно охарактеризувати вплив наукових здобутків НТШ на процес розвитку української педагогічної науки в цілому. Ключові слова: історіографічний підхід, освіта, виховання, педагогіка, Наукове Товариство імені Шевченка, Галичина, еміграція, діаспора. HISTORIOGRAPHIC APPROACH IN MODERN PEDAGOGICAL RESEARCH ON THE ACTIVITIES OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (LATE 19TH – 20TH CENTURY) Bondarenko Serhii, first-year doctoral student (third level of higher education) at the Faculty of Education, Prof. E. Petukhov Kherson State University. ORCID: 0009-0003-7394-5937 E-mail: The article explores the significance and essence of the historiographical approach in research within the field of pedagogy, particularly those highlighting the features of the educational, enlightenment, and upbringing activities of the Shevchenko Scientific Society in the late 19th and 20th centuries. It is noted that the application of historiographical analysis to key contemporary studies devoted to the activities of the Shevchenko Scientific Society during this period makes it possible, first and foremost, to characterize the state of research on the issue, as well as to identify the main directions of scholarly inquiry. Based on the analysis of the scientific contributions of domestic scholars, it has been possible to outline the main results and achievements, as well as the principal obstacles in the Society’s activities, which initially operated in Galicia and, after 1945, in forced emigration in West Germany, the United States, France, and Canada, where it carried out productive work both in the scientific sphere and in the development of the national system of education and upbringing. Contemporary researchers examine a wide variety of aspects of this activity; therefore, their findings are highly important for further study of the role of the Shevchenko Scientific Society in the formation of national science and education. 284 Вип. 2 (17) СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА Based on the analysis of selected historical-pedagogical studies and intellectual biographies of leading members of the Society, it has been established that the educational, pedagogical, and enlightenment activities of members of the Shevchenko Scientific Society in the late 19th and 20th centuries were aimed at promoting the Ukrainian national idea and at achieving recognition of Ukrainian science, culture, education, and the system of upbringing in Europe and worldwide. It has been determined that the contemporary historiographical body of work on the activities of the Shevchenko Scientific Society points to new promising research directions which, in turn, should provide a more comprehensive characterization of the impact of the Society’s scholarly achievements on the overall development of Ukrainian pedagogical science. Keywords: historiographical approach, education, upbringing, pedagogy, Shevchenko Scientific Society, Galicia, emigration, diaspora. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Дослідження у різних галузях педагогіки як науки передбачає використання досить різноманітних підходів. Це дозволяє найбільш повно, обґрунтовано та достатньо об’єктивно розкрити предмет дослідження і визначити сутність наукової проблематики. Одним з головних з них постає саме історіографічний підхід, за допомогою якого можна охарактеризувати ступінь вивченості тієї чи іншої наукової проблеми, а також дослідити, як упродовж часу змінювалася серед дослідників інтерпретація того чи іншого аспекту процесу історичного розвитку педагогічної науки. Це передбачає критичний аналіз наукового доробку, визначення нових напрямів досліджень, зокрема з історії розвитку вітчизняної системи освіти та виховання. Важливим компонентом виступає аналіз сучасних досліджень з історії педагогіки про діяльність наукових установ, організацій, які сприяли піднесенню української освіти, просвітництва та виховання на різних історичних етапах, зокрема у найдраматичніші часи українського національного відродження. У даному контексті вагоме місце посідає історіографічний аналіз основних сучасних досліджень щодо освітньої та просвітницької діяльності Наукового товариства імені Шевченка кінця ХІХ – ХХ ст. Ці дослідження розкривають, як в умовах українського національного культурного та політичного відродження Товариство спочатку в Галичині, а потім у вимушеній еміграції здійснювало плідну роботу і у науковій сфері, і для розвитку системи національної освіти і виховання. Сучасні дослідники розкривають найрізноманітніші аспекти цієї діяльності, тому такі напрацювання потребують постійних узагальнень. Тож тема дослідження є досить актуальною. Аналіз основних досліджень і публікацій. Загальні теоретико-методологічні особливості застосування історіографічного підходу у дослідженнях історії вітчизняної педагогіки обґрунтовали такі сучасні дослідники як: Н.Гупан, Л.Березівська, Н.Коляда, С.Лупаренко, О Голубнича, Т.Дороніна, В.Федяєва. Серед сучасних провідних науковців у педагогічній сфері висвітленням освітньо-просвітницької діяльності Наукового Товариства імені Шевченка у Львові, а згодом в еміграції слід назвати О.Ковалишин, М.Головка, І. Руснака, С.Романюк, М.Левківського, О.Дякову, Р.Кушніра, А Фелонюка. Висвітлення їх напрацювань дає можливість зрозуміти, які існують проблемні питання та перспективи подальших досліджень діяльності НТШ у означені періоди. Мета та завдання статті. Виходячи з позначеної актуальності, метою даної статті є характеристика сучасних вітчизняних досліджень з історії педагогіки щодо освітньої та просвітницької діяльності НТШ у кінці ХІХ – ХХ ст. Відповідно, завданнями є аналіз теоретичних обґрунтувань застосування історіографічного п (...truncated)