Концептосфери фауни і флори в прозових творах для дітей м. Вінграновського

Олена Гоменюк Концептосфери фауни і флори в прозових творах для дітей м. Вінграновського Studia Ukrainica Posnaniensia 3, 79-85 2015 STUDIAUKRAINICAPOSNANEENSIA, vol. III: 2015, pp. 79-85. ISBN 978-83-936654-6-4. ISSN 2300-4754. КОНЦЕПТОСФЕРИ ФАУНИ I ФЛОРИ В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ДЛЯ Д1ТЕЙ М. ВШГРАНОВСЬКОГО ОЛЕНА ГОМЕНЮК Тернопшьський нацюнальний педагопчний ушверситет iмен i Володимира Гнатюка, Тернопшь — Укра'ша KONCEPTOSFERY FAUNY I FLORY W PROZATORSKICH UTWORACH DLA DZIECI MYKOŁY WINHRANOWSKIEGO OLENA HOMENIUK Tarnopolski Narodowy Uniwersytet Pedagogiczny im. W. Hnatiuka, Tarnopol — Ukraina STRESZCZENIE. W artykule poddano analizie faunę i florę jako odrębne konceptosfery w prozatorskich utworach dla dzieci Mykoły Winhranowskiego. Wyodrębniono w ich struk turze mikrokonceptosfery oraz koncepty główne będące reprezentantami autorskiego obrazu świata. Dokonano analizy autorskich konceptów — „wiąz” („berest”) oraz „wrona” („worona”). CONCEPT SPHERE OF FAUNA AND FLORA IN M. VINHRANOWSKYES PROSAIC WORKS FOR CHILDREN OLENA GOMENIUK V. Hnatiuk Temopil National Pedagogical University, Temopil — Ukraine ABSTRACT. The article is dedicated to the analysis of the concept sphere of fauna and flora in M. Vinhranovskyi’s prose for children. The micro concept spheres and core concepts, which are the main representatives of the author’s mapping of the world, have been traced in the structures of the concept sphere of fauna and flora. This article analyzes two individual author’s concepts — ELM and CROW. ослОження концештв акптазувало штерес пауков ui в до таких понять, як „концепту альний анал1з”, ,,концепту ал гзагия”, „концептосфера”. На здаттсть концештв взаемод1ятн та об’еднуватнся в певну систему звертало увагу багато вчених, квал1фжуючи pi3m об’еднання концепйв, як „концеп тосфера”, „концептуальна система”, „концептуалпована дшянка”, „концептуальне поле” та iH„ часто використовуючи под1бш термши як синотм1чш. Ч астш е концептосферу визначають як „складну структуровану цш сш сть”1, „систему думок i знань про свН, що ввдображае тзнавальний досв1д людини, причому як на домовному, так i на мовному етапах, але не зводиться до будьяко! лшгвштично! сутносЕ”2. Д 1В. I. К о н о н е н к о , Концептыукрспнсъкого дискурсу, Кшв-1вано-Франювськ2004, с. 21. 2 М. М. П о л о ж и н , Концепт як базова когттивна суттстъ, [в:] Моет i концептуалът картины ceimy, Кшв 2001, с. 184. 80 О. Гоменюк Думку Д. Лихачова про те, що не Bei мовщ однаково можуть збагачувати концептосферу нацюнально 1 мови й що важлива роль у ïi створенш належить письменникам, насамперед поетам, розвинули автори енциклопедп Укратсъка мова, зауважуючи, що в концептосферу входять навгть назви твор1в, що через CBOÏ значения породжують концепти. „Сукупшсть aiнгвокулыурних концеп тов формуе концептосферу окремо! людини, труп людей, етносу”3. Пор1вняймо з лихачовським: „Концептуальна сфера, в якш живе будь-яка нашональна мова, постшно збагачуеться, якщо е пдна ïï лггература й культурний досвщ. Вона важко пщдаеться скороченню, й то лише тодт коли пропадае культурна пам’ять у широкому розум1нн1 цього слова”4. Специфшу авторських концептосфер вивчали Т. Космеда (Т. Шевченка), К. Голобородько (О. Олеся), Н. Мех (Г. Сковороди), А. Башук (М. Гумшьова), В. Маслова (М. Цветаево!) та багато шших. Про вплив художньо 1 лператури на формування концептосфер пише Т. Впьчинська: „Концептуальна сфера, в якш живе будь-яка Hani опальна мова, постшно зм1нюеться та збагачуеться завдяки наявносм необхщного культурного досв1ду, зокрема розвитку словесного мистецтва”5. Саме тому актуальним на сьогодш е дослщження не лише окремих концепт iв у творчосА видатних миттпв художнього слова, а й концептосфер, що формують шдивщуально-авторську картину свпу. Мета запропонованого повщомлення полягае в тому, щоб з ’ясувати специф1ку об’ективацй' концептосфер флори й фауни в прозових творах для дн ей М. Вшграновського. Отже, матер1алом дослщження послужили npoaoßi художш тексти цього письменника, написаш ним для дн ей i про дней. За словами украшського юнорежисера Павла Щиритп мова TBopiß М. BiHграновського „створюе ауру дивовижшл музики, що в!длунюе в To6i i бринить повсякчас досконалим сутдн ггям мови, кодом нацюнальшн краси i сили, дотепшстю й правдопод iон iстю нестримно! фантазй' — власне звучаниям украшсько!' земл1”6. Високу ощнку прози М. BiiiipanoBCbKoro дав С. Гуцало: „Людина й земля, свп людини i свИ природи — незнд^илып. вони пнльно змикаються, становлячи iimicHy суппсть. Свгг природи icHye не поза сприйняттям людини, а т1льки в ïï cBi.TOMoci i, цей cbit олюднений, живий, вш начебто над1лений своею загадковою душею, своею специф1чною свщомютю. Читаючи прозу М. В1нграновського, подеколи не можеш позбутися вщчуття, що за таемницями й загадками довколишньо! природи стають, власне, не так таем ни ni. як загадки, як активний п iлеснрямований розум, i людина намагаеться через зовшппй вияви осягнути сокровенш внутрш ш його параметри”7. Одшею i3 найсуттев 1ших ознак прози М. Вшграновського е поетизашя cßiту природи. Поетично схоплеш реалй’ письменник начеб прим1ряе до життя. 1накше кажучи, „накладае” ïx на об’ективну д1йсшсть, проявляючи при цьому велику майстершсть, що читач не ввдчувае ш в чому шяког „тд робки ”. У нього виникае виразне емощйно-ощнне ставлення до всього описуваного8. 3 Укратсъка мова: Енциклопед1я, редкол.: В. М. Русан1вський. О. О. Тараненко та ш., Кш'в 2007, с. 285. 4Д. С. Л и ха ч ев , Концептосфера русского языка, [в:] Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: антология, Москва 1997, с. 286. 5 П. Щ и р и ц я , Материк Втграновсътш: незнаний i незникомий, [в:] „Лггературна Укра1на” 2011, 10 лист, с. 10. б е . Г у ц а л о , / так ми eci родимо, i так ми eci цвт емо, [в:] „Лггературна Украша” 1980, 12 верес, с. 8. 7Т. Ю. С а л иг а , Микола Втграновсътй: лтературно-критичтш нарис, Кш’в 1989, с. 144. 8 Н. С о л о г у б , Шнъ на ве’йрнш 3opi (мова художнъог прози М. Вшграновського), [в:] „Культура слова” 2011, вип. 75, с. 16. Концептосфери фауни i флоры в прозових творах для dimeii М. Втграновського 81 На те, що одним i3 основных концегшв у мовотворчосп М. Вшграновського е природа, звертае увагу Н. Сологуб, яка лексику на позначення садових реалш розглядае як окреме лексико-семантичне поле9. Коли природу розумгги як мегаконцепт, то цшком лопчним виглядае видшення в його межах концеп^ в на позначення рослинних i тваринних образ1в, як i лопчним виглядае об’еднання ïx у дв1 концептосфери — „флора” i „фауна”. У концептосфер1 „флора” розмежовуемо три мжроконцептосфери, розумпочи пщ нею, як Т. Космеда i Н. Плотшкова, „фрагмент ККС, сформований на основ! уявлень та репрезентований сукупг 1!стю одиниць пам 'яп (концепив), що групуються за тематичною ознакою”10, а саме: „дерева”, „трав’яш ю и рослини” i „назви городини”. До nepnioï належать концепти на позначення дерев; друга об’еднуе концептуал1зоваш образи к в т в , трав та злакових культур; третя охоплюе концепти рослин, вирощених на городу баштагн тощо. У кожшй i3 Mi кроко (...truncated)