Conceptual bases of the term «identity» (ethnopolitical aspect)

ISSN 2077-1800 ГРАНІ POLITICAL SCIENCE УДК 323.1.001.1 (045) Концептуальні основи терміну «ідентичність» (етнополітичний аспект) С.Б. КОСТІНА Маріупольський державний університет, м. Маріуполь, Україна, Е-mail: Авторське резюме Сучасні процеси глобалізації, уніфікуючи суспільні цінності та національні культури, породжують одну з головних проблем сьогодення – проблему ідентичності. Ця тема активно досліджується паралельно з вивченням суспільних трансформацій, спричинених глобалізацією. За мету поставлено обґрунтувати використання терміну «ідентичність» як фундаментального при оцінці етнонаціональної складової суспільства. Окреслено етапи набуття наукової значимості терміну «ідентичність». На основі результатів досліджень в інших сферах наукового пізнання зроблено порівняльний аналіз з іншими видами ідентичностей та виявлено особливості становлення етнічної ідентичності – вони схожі, адже формуються на основі визначення диспозицій індивіда «свій» - «чужий». Визначено, що досліджуване явище не є статичним, а постійно змінюється під впливом соціальних, економічних, політичних або культурних факторів у суспільстві. Підкреслюється, що й сам феномен ідентичності в свою чергу є причиною тих чи інших суспільних трансформацій. Особлива увага приділяється двом видам ідентичностей – індивідуальним та колективним, які за своєю природою несуть діаметрально протилежне функціональне значення. Обґрунтовано необхідність зняття смислового навантаження з полісемантичної категорії «ідентичність» шляхом виокремлення більш конкретних понять, що входять до її складу, як-то: «саморозуміння», «схожість», «групова належність» та ін. Ключові слова: поліпарадигмальність, національна ідентичність, етнічна ідентичність, індивідуальна ідентичність, колективна ідентичність, інгрупа, аутгрупа. Conceptual bases of the term «identity» (ethnopolitical aspect) S.B. KOSTINA Mariupol state university, Mariupol, Ukraine, E-mail: Abstract Modern globalization processes unify social values and national cultures from the one hand, but from the other – produce one of the main problems of contemporaneity – the problem of identity. This issue is extensively studied at one time with the study of social transformations the globalization caused to. The research goal is to justify the use of the term «identity» as fundamental one when analyzing the ethnonational component of society. The history of the emergence of scientific interest in the term «identity» is marked. The comparative analysis is implemented and the peculiarities of formation of ethnic identity are revealed on the basis of the research results in other fields of science. The main principle in this process is determination of an individual’s dispositions «own» – «other». Special attention is paid to two types of identity – personal and collective identities, which by nature have opposite function. The necessity of semantic distinction of the concepts that are the parts of the multivalued category «identity» is justified. Keywords: multiparadigmatic, national identity, ethnic identity, personal identity, collective identity, in-group, out-group. Постановка проблеми. Сьогодні важко знайти державу, яка прямо або побічно не була б залучена до уніфікуючих всі сфери суспільства заходів, інтеграційних процесів, спровокованих світовою глобалізацією. Це явище за останні десятиліття набуло планетарного характеру і вважається об’єктивним процесом сьогодення. Незважаючи на численні дослідження в цій галузі, і зараз існують наукові дискусії стосовно оцінок і змін, спричинених глобалізацією в світі в цілому та особливо в національних спільнотах. Хоча зазначений термін використовується в науковому обігу ще з середини ХХ ст., але й по сьогодні він, безперечно, залишається фундаментальним при оцінці та аналізі будь-якого суспільно-політичного або економіч- ного явища. Глобалізація, як процес уніфікації суспільних цінностей та національних культур, породжує одну з головних проблем сьогодення – проблему ідентичності. Для України питання ідентичності суспільства є неабияким важливим, особливо з погляду на інтеграційні плани держави. Окремої уваги потребує проблема формування української загальнонаціональної ідентичності, адже перед Україною постає завдання забезпечення власних національних інтересів, першочергове з яких – збереження унікальних етнічних ідентичностей в контексті цілісної загальноукраїнської ідентичності. Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою ідентичності людини та суспільства займаються дослідники різних сфер наукового пізнання. © С.Б. Костіна, 2014 № 2 (106) лютий 2014 89 ПОЛІТОЛОГІЯ ISSN 2077-1800 Нас цікавить термін «ідентичність» у контексті етнополітичних досліджень. В працях віт чизняних науковців М. Вівчарика [1], О. Картунова [4], І. Кресіної [3], Ю. Римаренка [5] та інших обґрунтовано необхідність вичленовування нової дисципліни, яка б залучала аналіз державотворчого аспекту при оцінці етнонаціональних процесів – етнодержавознавство. Актуальність зазначеної проблеми підтверджується великою кількістю досліджень українських науковців. Так, наприклад, М. Шульга, український етносоціолог, наголошує на необхідності дослідження етнічної ідентичності особистості, адже визначає проблему етносу як одну з основ них в етнополітології [9]. В свою чергу етноісторик Л. Нагорна наполягає, що, зважаючи на необхідність консолідації українського суспільства, більше уваги треба приділяти дослідженню національної ідентичності [7]. А політолог М. Обушний, поєднуючи дві зазначені категорії, досліджує етнонаціональну ідентичність в контексті формування української нації [8]. Мета дослідження – обґрунтувати використання в етнополітичному аспекті терміну «ідентичність», як такого, що є фундаментальним при оцінці етнонаціональної складової сучасного суспільства. Виклад основного матеріалу. Всебічно досліджувати феномен ідентичності вчені починають практично одночасно з вивченням глобалізаційних процесів. Російська дослідниця Г. Хамнаєва підкреслює: «Пошуки ідентичності стають підготовкою до освоєння нового світу, пошуками форм, смислів, підстав для подальшого розвитку та формування іншої перспективи як людини, так і суспільства в цілому» [14]. Вперше на існування проблеми навколо ідентичності людини звернув увагу з наукової точки зору американський соціолог, один з засновників символічного інтеракіонізму Дж. Мід. Але замість терміну «ідентичність» він вживає поняття самості людини (the Self). Дж. Мід також описує феномен, який згодом назвуть «колективною ідентичністю». Він наголошує, що в процесі взаємовідносин (interactions) людини з іншими відбувається соціалізація самості. Соціальну групу, представником якої є індивід, соціолог називає «узагальненим іншим» (the Generalized Other). Установки «узагальненого іншого» автоматично стають установками кожного члена цієї спільності. Тобто під тим, що ми зараз називаємо «ідентичність», Дж. Мід в 30-ті роки ХХ ст. розумів здатність викликати в собі якийсь комплекс певних установок, якими володіють інші члени груп (...truncated)