Underground anti-Soviet activities of students of National University 'Lviv Politekhnika' over the first postwar years (1944-1953)

Економічні науки Історичні науки 77 21. 1944-47: The Red Terror despises his leg in Hungary, available at: http://harcunk.info/index.php/archiv/1179-1944-47-a-vorosterror-megveti-labat-magyarorszagon 22. Hungary launched an investigation into the «atrocities» of the Red Army, available at: http://svpressa.ru/society/article/47538/ 23. The arrival of the Red Army, available at: http://betiltva.com/files/csonka_forradalom_oknyomozo_ tortenete2.php 24. The horrors of Soviet soldiers, available at: https://szebbjovo.hu/szovjet-katonak-remtettei-eros-idegzetueknek/ 25. Kalantari, A. Hungary: from Fascism to Communism: [Conversation with the Associate Professor of Kaposvar University A. Kalantari / Presenter V. Dymarsky] available at: http://echo.msk.ru/programs/victory/833172-echo/#element-text. 26. The Soviet soldier in the den of the fascist beast, The site «Forgotten pages of the war», available at: http://amnesia.pavelbers.com/ Straniza%20istorii%20voyni%2042.htm 27. Tarjan, Thomas M. Hungary officially ends in Annex II. world war II, available at: http://www.rubicon.hu/magyar/ oldalak/ 1945_aprilis_4_magyarorszagon_hivatalosan_veget_er_a_masodik_vilaghaboru © Куцька Олеся Надійшла до редакції 08.02.2017 УДК 94(477.83/.86)"1944/1953" ЛЕВИК БОГДАН, доктор історичних наук, доцент, Національний університет "Львівська політехніка" ПІДПІЛЬНА АНТИРАДЯНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1944-1953 рр.) У статті проаналізовано останні наукові дослідження та фактичні матеріали з питань підпільної антирадянської боротьби студентів Національного університету "Львівська політехніка" в 1944-1953 рр. Наведено перелік студентів, які були репресовані радянськими органами НКВС за антирадянські виступи під час навчання у ВНЗ. Розглянуто антирадянську діяльність підпільних студентських груп, учасниками яких були студенти Львівського політехнічного інституту, заарештовані НКВС і засуджені на різні терміни (10-25 років) у виправнотрудових колоніях ГУЛАГу. Ключові слова: Львівський політехнічний інститут; Національний університет "Львівська політехніка"; студенти Політехніки; 1944-1953 рр.; антирадянське студентське підпілля у Львові. Постановка проблеми та стан її вивчення. Львів по праву можна назвати студентським містом, освітньонауковим центром України, таким він був у довоєнній Польщі, таким він залишався й у радянську добу 19441991 рр. Історія вищих навчальних закладів (ВНЗ) Львова достатньо вивчена й відома завдяки роботам І. Патера [2], Р. Генеги [3], В. Кубіва [7], В. Трофимовича [12], Р. Ковалюка [15]. Однак тільки незалежність принесла реальну можливість дослідникам ознайомитись із архівами СБУ у Львівській області та зафіксованими спогадами очевидців та учасників зазначених подій, які відкривають завісу підпільної боротьби львівського студентства проти радянського тоталітарного режиму. Метою статті є введення в науковий обіг нових фактів ідеологічного протистояння між молоддю, студентами Львівської політехніки, і репресивним апаратом радянської влади. Виклад основного матеріалу. Львівська вища школа в повоєнні роки. Після звільнення Львова від гітлерівських військ 27 липня 1944 р. ВНЗ міста у вересні відновили свою роботу. До початку Другої світової війни у Львові діяло сім ВНЗ, у яких навчалось 7 178 студентів. У повоєнні роки свою роботу відновили: Університет, Політехнічний, Медичний, Ветеринарний, Педагогічний, Учительський інститути та Інститут торгівлі. З творчих вишів запрацювала Львівська музична консерваторія, яка нараховувала 6 факультетів, була очолювана одним деканом. Кількість студентів тут становила 62 на 63 особи професорськовикладацького складу. 1944/1945 н. р. та перший семестр 1945/1946 н. р. уважалися організаційними. На 20 листопада 1944 р. у Львові навчалось 3 277 студентів, із них 1 132 українці. Станом на березень 1945 р. у Львові було 3 687 студентів, із них 1 677 українці, але 1 577 були вихідцями зі Східної України. У Політехнічному інституті на початку 1945/46 н. р. навчалися 2 403 студенти, під кінець семестру їх залишилось тільки 1 779. Станом на 1944/1945 н. р. у ВНЗ нараховувалось 100 студентів зі Східної Галичини, а 1946/47 рр. - 120. Заняття проводились в аудиторіях, які не освітлювались, СХІД № 1 (147) січень-лютий 2017 р. 78 не опалювались, а вікна аудиторій не мали шибок. На кінець 1946 р. у Львові вже діяло 15 ВНЗ, де навчалося 10 953 студенти. Заново були створені Львівський державний інститут фізичної культури, Інститут прикладного і декоративного мистецтва, виокремлені зі складу Львівської політехніки Сільськогосподарський та Лісотехнічний інститути. На початок 1953 р. після об'єднань і реорганізацій у Львові нараховувалась усталена кількість ВНЗ - дванадцять. У Києві в липні 1944 р. було створено Управління у справах вищої школи при Раді Народних Комісарів (РНК) УРСР із підпорядкуванням відповідному Комітетові в РНК СРСР. У квітні 1946 р. Управління було реорганізовано в Міністерство вищої освіти УРСР. Вищі навчальні заклади Львова поділялись на дві категорії: союзного та республіканського значення. Університет, Політехнічний, Лісотехнічний та Сільськогосподарські інститути отримали статус ВНЗ союзного підпорядкування. На навчання демобілізованих військових 1919-1929 р. н. зараховували протягом усього навчального року, таких абітурієнтів було до 42 %. 4-5-й повоєнні курси були малочисельними. Перші курси укомплектовувались молоддю зі східних областей, підготовка яких була низькою. Також сюди були переведені студенти Київського університету та Харківського педінституту. Віковий ценз вступників не обмежувався, тільки для студентів медичного інституту був встановлений ценз у 17-35 років. Про результати кожного навчального року до обкому КП(б)У подавались звіти ректора університету та директорів інститутів. У той час першим секретарем Львівського обкому КП(б) України був І. Грушецький. Львівський політехнічний інститут очолював професор економіки Степан Ямпольський. Львівська політехніка. Політехнічний інститут у післявоєнний період нараховував 10 факультетів: геодезичний, електротехнічний, енергомашинобудівний, механічний, інженерно-будівельний, хіміко-технологічний, харчовий, лісогосподарський, сільськогосподарський (два останні 1945 р. реорганізовані в самостійні інститути), нафтовий. У 1945 р. до ЛПІ увійшла філія Московського інституту нафти і газу. Термін навчання на денній формі становив 5 років, за винятком нафтового (5,5 років) та лісогосподарського (4 роки). Нафтовий факультет (організований 2 жовтня 1944 р.) вважався провідним, тут у 1950 р. навчалось 1 800 студентів, з усіх 5 000 студентів-політехніків. Факультет готував спеціалістів 6 спеціальностей: "Геологія та розвідка корисних копалин", "Геофізичні методи розвідки", "Нафтова справа, механіка обладнання нафтових промислів", "Технологія нафти і газу", "Економіка та організація виробництва". На старших курсах можна було отримати дві додаткові спеціальності: спеціаліст газової справи та контрольно-вимірюва (...truncated)