Economic effects of Russian-Ukrainian conflict 2014

ФІЛОСОФІЯ 129 УДК 355 ГРОЗНИЙ ІГОР, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу стратегій глобальної адаптації Українського інституту глобальних досліджень і адаптації ПРОКОПЕНКО РОМАН, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний спеціаліст відділу стратегій глобальної адаптації Українського інституту глобальних досліджень і адаптації ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ 2014 року У статті розглянуто результати російсько-українського конфлікту та його вплив на знецінення національної валюти, поглиблення банківської кризи, неможливості виконання Державного Бюджету та подолання енергетичної кризи. Дано оцінку та прогноз економічного стану країни в залежності від ефективності дій Уряду щодо подолання наслідків конфлікту. Визначено перспективні напрямки розвитку економіки України та окупованих територій в умовах політичної нестабільності. Ключові слова: економіка; криза; очікування; політика. Постановка проблеми. Нинішня ситуація у російсько-українських відносинах потребує формування принципово інших концептуальних, стратегічних підходів до співіснування, перегляду системи міждержавних контактів, запровадження конкретних заходів щодо протидії економічній кризі, що супроводжує російсько-українське протистояння. Російсько-український конфлікт на сході України має безліч економічних наслідків, обумовлених як погіршенням стосунків між країнами, так і безпосередньо бойовими діями. Найсуттєвішими наслідками є: - девальвація гривні; - банківська криза; - провал виконання Державного бюджету; - енергетична криза; Не зважаючи на те, що перемир'я укладалося і легітимізувалося на світовому рівні вже декілька разів, конфлікт триває, що в свою чергу, тільки поглиблює наслідки економічної кризи. Мета статті - визначити основні економічні наслідки російсько-українського конфлікту, дати оцінку та прогноз розвитку економіки країни в умовах політичної нестабільності. Виклад основного матеріалу. Детальніше кожен з виділених наслідків конфлікту та його вплив на економічний стан країни та окупованих територій охарактеризуємо нижче. Девальвація гривні. У 2014 році гривня в середньорічному численні девальвувала в 1,47 разів або в 1,97 разів за підсумками року. Разом з об'єктивними причинами девальвації гривні, такими як падіння економіки і зростання кризових очікувань, а також загальносвітового зростання курсу долара (за 2014 р. долар зміцнився на 12,3%, ставши лідером серед валют економічно розвинених країн) багато в чому глибина падіння курсу гривні обумовлена саме діями НБУ. Обсяг рефінансування НБУ склав у 2014 році майже 200 млрд грн, що більш ніж у 4 рази перевищує відповідний показник 2013 р. Значна частина рефінансування була направлена комерційними банками на валютний ринок. Рефінансування часто надавалося банкам, що не мали реальних проблем із ліквідністю. При цьому контроль рефінансування був відсутній, а заходи з адміністрування валютного ринку не здійснювалися або запізнювалися. Усе це стало причиною розкручування девальваційної спіралі. Разом з тим, поряд з основними негативними наслідками девальвація дозволила отримати другорядні позитивні. Так, сталося зниження дефіциту зовнішньоторговельного балансу. Введення збору з операцій на придбання іноземної валюти, девальвація гривні, збільшення митних зборів, окрім інших завдань, мали на меті зниження обсягів імпорту й вирівнювання зовнішньоторговельного балансу. Обсяг імпорту в 2014 році знизився на 28%. У результаті українські підприємства дістали можливість імпортозаміщення - виробництво ряду товарів в Україні суттєво зросло: цукру на 93%, соняшникової олії на 33%, замороженої свинини на 40%, косметичних засобів на 40%, пневматичних і гідравлічних інструментів і апаратури на 64%, конвеєрних стрічок на 90%, термостатів на 47% тощо. Негативним результатом при цьому є істотне зниження купівельної спроможності населення на імпортні товари, що не мають українських аналогів. Також девальвація гривні спільно з підписанням угоди про асоціацію з ЄС забезпечила зростання експорту в країни ЄС на 10% або на 1,3$ млрд (за підсумками 11 місяців 2014 р.). Водночас, експорт у країни Митного союзу впав на 30 % або 4,8 $ млрд, в основному за рахунок РФ, експорт в яку скоротився на 3,7$ млрд. Загальне падіння експорту за підсумками 11 місяців 2014 р. склало 9,4 % або 4,8 $ млрд. Враховуючи девальвацію гривні, є підстави передбачати, що в 2015 р. об'єм українського експорту істотно зросте. В цілому негативні наслідки від девальвації гривні на даний момент істотно перевищили всі позитивні. № 2 (134), спецвипуск, лютий 2015 р. 130 БУТТЯ НА МЕЖІ: ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ В УМОВАХ СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ Девальвація, що продовжується, не має ніяких економічних підстав, а розкручується спекулятивними діями окремих банків та експортерів, а також кризовими очікуваннями. Банківська криза. У 2014 році в Україні збанкрутіли 33 банки і ще десятки опинилися в групі ризику. Враховуючи складну ситуацію у банківській системі, НБУ розширив підстави для введення кураторів для нагляду за банками, але зроблено це було дещо запізно. Частина банків належить оточенню Януковича і збанкрутіла штучно. Інші виявилися очікувано нестійкими в умовах загальноекономічної кризи. При цьому близько 14 млрд грн втратили фізичні особи, які тримали на депозитах більше 200 тис. грн і не мають шансів отримати компенсацію з Фонду гарантування вкладів. Приблизно таку ж суму заборгували збанкрутілі банки юридичним особам. У результаті фінансово-економічної і політичної криз стався масштабний відтік депозитів. З початку 2014 року обсяг депозитів зменшився на 30% або на 60 млрд грн та на 9 млрд $. Загальні активи (за порівнянним курсом) при цьому скоротилися на 17%, фінансові результати склали більше 30 млрд гривень збитку, регулятивний капітал зменшився на 18%. Однією з головних причин збитків крупні банки вважають окупацію АР Крим. В умовах падіння довіри до банківської системи, диверсійних дій російських банків, девальвації гривні й масового відтоку депозитів НБУ запізнювався із заходами щодо зниження масштабів відтоку капіталу. Уведення тимчасових адміністрацій в банки з групи ризику здійснювалось з великою затримкою або взагалі не здійснювалося (наприклад, "Дельта-банк", проблеми в якого виникли ще на початку року, в останні місяці 2014 припинив виконувати свої зобов'язання, проте жодних заходів до нього не було прийнято). Наприкінці 2014 року НБУ затвердив методику визначення системно важливих банків, згідно з якою до переліку системних потрапили вісім банків. Діяльність цих банків впливає на стабільність банківської системи. У випадку відмови акціонерів додатково капіталізувати ці банки у разі потреби, держава може їх націоналізувати. Враховуючи, що прийняте рішення щодо рекапіталізації за рахунок державних коштів стосується лише тих банків, активи або депозити яких складають більше 2% від загальних по банківській системі, очікується подальше розкручування кризи й масове банк (...truncated)