INTERIORIZATION OF POLITICAL AND LEGAL VALUES IN POLITICAL CONSCIOUSNESS OF PERSONALITY

СОЦІОЛОГІЯ УДК 316.334.3:124.5 DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.35.119605 Герасіна Л. М., доктор соціологічних наук, професор ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ЦІННОСТЕЙ В ПОЛІТИЧНІЙ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ У статті здійснюється соціолого-правове обґрунтування тези, що в структурі політичної свідомості відбувається гармонійне поєднання та інтеріоризація політико-правових цінностей на об’єктивному підґрунті взаємозалежності політики і права; визначено їх зміст і органічний зв’язок з політичною культурою та правовою мораллю. Ключові слова: політико-правові цінності, політична свідомість, суспільно-політичний ідеал, правова держава, свобода, рівність, справедливість, політико-правові універсалії. Актуальність проблеми. Цінності становлять смисловий фундамент людської цивілізації, вони здатні наділяти сенсом будь-які дії та взаємодії людей. Система цінностей, як підкреслював М. Вебер, відіграє роль певних «ідеальних конструктів», за допомогою яких здійснюється пізнання політики і права. Це – «найважливіші компоненти людської культури, які мають вищу значущість для людини та людства, у різні історичні періоди наповнюються конкретним змістом і обумовлюють зразки та стандарти поведінки» [1, с. 787–788]. Актуальність досліджень проблеми інтеріоризації (вкорінення) політико-правових цінностей у політичній свідомості людини за умов демократизації України обумовлена тим, по-перше, що її розкриття надає орієнтири для реалізації дієвих стратегій з реформування політичної та правової сфер соціуму; по-друге, цінності можуть виступати як критерії (стандарти) вибору з наявних альтернатив, що притаманні різним ситуаціям життєдіяль8 © Герасіна Л. М., 2017 Соціологія ності. У складному і мінливому світі політики цінності виконують роль провідних критеріїв й ідейних маркерів, що визначають орієнтири для політичної консолідації громадян і зміст їх політичної діяльності. Поняття «політичні цінності» відображає найвищі ідеали та принципи, які формують єдність і згоду в суспільстві, соціально-політичних групах стосовно головних цілей і проблем розвитку. Водночас цінності можуть характеризувати не тільки згуртованість соціуму, але і його неоднорідність, розшарування, ієрархію та здатні бути джерелом латентних ціннісних конфліктів. Значення ціннісних феноменів, що кореспондують і релевантні праву, як належному, як джерелу правових сенсів, як суспільній меті, не менш вагоме. Формально-правове трактування фундаментальних цінностей людського буття – свободи, соціальної рівності, справедливості, демократії – основних аспектів розуміння права і компонентів правової форми суспільних відносин, чітко обкреслює і фіксує ціннісний статус права у сфері сущого (потенціал права як цінності, його роль як підстави вимог у загальній системі ціннісно-належного тощо). Аналіз основних джерел і публікацій. Теоретичні дослідження ціннісних явищ на початку ХХ ст. розпочав П. Новгородцев, який у контексті історії політико-правових ідей вивчав проблему суспільного ідеалу («Криза сучасної правосвідомості» і «Про суспільний ідеал»). Їх продовжив М. Алексєєв, конструюючи політичний і правовий ідеали як модифікацію суспільного ідеалу [2]. Вони відстоювали безумовну цінність права у боротьбі з правовим нігілізмом та, водночас, не ідеалізували віру в універсальну «місію» права, тобто в ілюзію, що лише завдяки праву суспільство і держава стають взірцем соціальної досконалості. У сучасній науці проблему соціально-правових цінностей і «правових максим» підіймали Ф. Х. Альверсон, Дж. Б. БанахГутьєррес, Р. Булл, А. Ванденбогадерде, М. Гедеген, Е. Герлін-Карнелл, Л. Гіс, П.-А. Гранхаг, Р. Дворкін, О. Дозорцева, Б. ван Клінк, Д. Коченов, Ч. Б. Кравер, К. Матера, А. Скаліа, С. Таекема, Г. Ферріс, О. Фісс, М. Флетчер, К. Хардінг, А. Шадольташ, А. Якаб [3–17]; місце правових норм і цінностей в історико-політичному прогресі розглядали В. Шаповал, С. Максимов, Т. Суходуб, К. Горобець [18–20]; до сутності й ролі політико-правових цінностей звертались В. Нерсесянц, В. Графський, Л. Лаптєва, Л. Мамут [21], Л. Лясота [22], І. Воронов [23]; дослідження «політичного ідеалу» в сучасній Україні продовжили В. Корнієнко [24], Г. Дашутін [25], М. Михальченко [26]. Мета даної статті – в соціолого-правовій парадигмі обґрунтувати, що в структурі особистісної свідомості відбувається гармонійне поєднання та вкорінення (інтеріоризація) політико-правових цінностей на об’єктивному підґрунті взаємозалежності політики і права; показати їх зміст та органічний зв’язок з політичною культурою, етикою і правовою мораллю. Ключова дослідницька гіпотеза має розкрити, які політико-правові цінності модернізують 9 Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 4 (35) 2017 суспільну свідомість, поєднуючи загальнолюдські й національні пріоритети, і сприятимуть Україні в побудові держави європейського зразка? Виклад основного матеріалу. Політична свідомість, як відомо, є духовним утворенням, що містить політичні погляди, ідеї, цінності, знання, уявлення, орієнтації, переконання, оцінки, звичаї, традиції, норми, установки і соціально-політичні настрої, які відбивають найбільш суттєві економічні, соціальні, політичні та духовні інтереси людей, та можуть реалізовуватися в межах політичної системи. Важливим компонентом цієї свідомості є загальні ціннісні орієнтації й політико-правові цінності – це ті уявлення й настанови, котрі розглядаються людиною, як невід’ємні від її існування, що надають сенсу і значущості її вчинкам, орієнтують у політичній діяльності. Політична свідомість стає притаманною людині тоді, коли вона усвідомлює свій соціальний статус, громадянську позицію, і разом з тим реальну потребу (чи необхідність) впливати на владу [27, с. 127–130]. Її формування здійснюється шляхом критичного осмислення соціально-політичної дійсності, узагальнення актуальної інформації через приєднання до сформованих норм громадянської поведінки, чи шляхом емоційного прилучення до віри у ті або інші політичні ідеали. Політична соціологія трактує і політико-правові цінності, як сукупність ідей, еталонних уявлень, стійких соціопсихологічних установок (орієнтацій, стереотипів, переживань), що визначають стратегію і тактику, спрямованість політичної діяльності людей [13, с. 292–293]. Вони відтворюють у своїй сутності політичні ідеали, бажання та інтереси соціальних суб’єктів. До політико-правових цінностей відносять передусім демократію, політичну свободу, соціальну рівність і справедливість, права людини та їх гарантії. Такі цінності виконують функцію сприяння інтеграції групи в систему соціальної цілісності; визначають ієрархію політичних цілей та впливають на обрання правових засобів і політтехнологій з їх досягнення та реалізації; мотивують політичну і правову участь індивідів завдяки тому, що суспільно-політичні цілі стають безпосередніми стимулами діяльності в політико-правовому полі. Водночас усвідомлені цінності сприяють стандартизації оцінок щодо кожної політико-правової дії та її наслідків; вони орієнтують учасників політич (...truncated)