SUSTAINABLE DEVELOPMENT INDICATORS REGIONS OF UKRAINE

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 4 (20), 2019 ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ УДК.332.146.2 DOI: 10.25140/2411-5215-2019-4(20)-265-277 Лілія Оліфіренко, Крістіна Коваль ІНДИКАТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Лилия Олифиренко, Кристина Коваль ИНДИКАТОРЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ Liliia Olifirenko, Kristina Koval SUSTAINABLE DEVELOPMENT INDICATORS REGIONS OF UKRAINE Розглянуто основні положення концепції сталого регіонального розвитку, окреслено цілі та завдання розвитку в контексті державної регіональної політики. Проведено аналіз низки факторів регіональних ризиків, що слугують індикаторами сталого стратегічного розвитку регіонів України в економічній та соціальній площині як за власною оцінкою громадян, так і за офіційними даними Державної служби статистики України. За допомогою запропонованих індикаторів виявлено нагальні проблеми економічної та соціальної детермінант сталого розвитку територій з актуалізацією потреби у вирівнюванні пропорцій регіонального розвитку, а також запропоновані заходи щодо прискорення економічного зростання добробуту населення та сприяння справедливому соціальному розвитку. Ключові слова: сталий розвиток; індикатори сталого розвитку; економічна активність населення; неформальна зайнятість; грошові витрати домогосподарств. Табл.: 6. Бібл.: 9. Рассмотрены основные положения концепции устойчивого развития и определены задачи целей такого развития исходя из направленности. Проведен анализ факторов региональных рисков, которые служат индикаторами устойчивого развития ближайшего десятилетия регионов Украины в экономической и социальной сферах как исходя из собственной оценки граждан, так и в соответствии с официальными данными Государственной службы статистики Украины. На основании соответствующих индикаторов выявлены неотложные проблемы экономической и социальной составляющих устойчивого развития страны. Ключевые слова: устойчивое развитие; индикаторы устойчивого развития; экономическая активность населения; неформальная занятость; денежные расходы домохозяйств. Табл.: 6. Библ.: 9. The main conditions of the concept of sustainable development are considered and the objectives of the goals of such development are determined on the basis of orientation. The analysis of regional risk factors, which serve as indicators of sustainable development of the next decade of the regions of Ukraine in the economic and social spheres, is carried out both on the basis of personal assessment of citizens and on the basis of official data of the State Statistics Service of Ukraine. Based on relevant indicators, urgent problems of the economic and social components of the country's sustainable development are identified. Keywords: sustainable development; indicators of sustainable development; economic activity of the population; informal employment; cash consumption of households. Table: 6. References: 9. JEL Classіfіcatіon: D31; Е24; I38 Постановка проблеми. Концепція сталого розвитку у 90-і роки ХХ століття прийшла на зміну концепції економічного зростання та передбачає облік не лише економічних, а й соціальних та екологічних аспектів розвитку. Такий підхід поширюється не лише на розвиток економіки загалом, а й на її характеристики: структуру, темп та тенденції розвитку в розрізі регіональної, галузевої, муніципальної, корпоративної складових. Базовим принципом Декларації з навколишнього середовища та розвитку, що прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-деЖанейро в липні 1992 року [2], є прагнення досягти такого ступеня узгодженого та збалансованого розвитку економічної, соціальної та екологічної складових функціонування суспільства, що дасть змогу не лише задовольняти потреби сьогодення, а й не впливатиме на ступінь задоволення потреб майбутніх поколінь. При цьому ключові зусилля щодо забезпечення сталого розвитку мають бути спрямовані на турботу про людські потреби, тобто викоренення бідності, зменшення диференціації доходів, рівня життя та більш ефективне задоволення потреб населення на основі соціальної справедливості. Досягнення сталого розвитку, як і покращення якості життя, неможливе без удосконалення або заміни наявних на більш ефективні моделі виробництва товарів і послуг, управління зайнятістю, соціальним захистом, забезпечення демографічної безпеки країни.  Оліфіренко Л. Д., Коваль К. П., 2019 265 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ № 4 (20), 2019 ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція сталого розвитку загалом і визначення критеріїв та індикаторів перебуває в зоні підвищеної уваги таких міжнародних організацій, як Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світовий банк, Організація країн економічного співробітництва та розвитку, Європейська комісія, Науковий комітет з проблем навколишнього середовища та інші. Висвітлення соціальних проблем, теоретичні аспекти, практичні питання розроблення та реалізації соціальної політики розкрито в публікаціях таких провідних вітчизняних учених, як Е. Лібанова, С. Полякова, Л. Черенько, З. Галушка, О. Длугопольський, Д. Богиня, П. Шевчук та інші. Механізми подолання нерівності та формування шляхів щодо зменшення впливу негативних соціально-економічних явищ відображені в працях економістів-науковців, серед яких праці Дж.-Р. Хікса та К. Ерроу, Г. Мюрделя та Ф. Хайєка, А. Сена, А. Дітона, Л. Ерхарда, У. Беверіджа, П. Самуельсона, В. Радаєва, В. Мандибури, І. Гибіденка та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основними індикаторами, що мають вирішальне значення для оцінювання добробуту громадянина та суспільства загалом, є економічне зростання, соціальна інтеграція та охорона навколишнього середовища. Для досягнення сталості регіонального розвитку всі ці взаємопов’язані компоненти мають бути гармонізовані. Для досягнення зазначеної мети першочерговим завданням є викорінення бідності в усіх її формах та прошарках населення, необхідність інституціонального забезпечення пропорційного економічного зростання добробуту населення та справедливого соціального забезпечення, яке надавало би більше можливостей та рівний доступ до соціальних благ для всіх громадян, зменшувало розшарування суспільства, підвищувало базові стандарти життя, сприяло справедливому соціальному розвитку та реалізації потенціалу особистості, а також інтегрованому й розумному управлінню природними ресурсами. Територіальні індикатори сталого розвитку належать до найбільш суттєвих ознак, що визначають специфіку розвитку всіх сфер діяльності суспільства. Недооцінка територіального чиннику провокує ризики прийняття необґрунтованих політичних та господарських рішень, що знижує ефективність публічної політики щодо дотримання соціальних стандартів, спрямованих на забезпечення сталого регіонального розвитку. Метою статті є аналіз низки індикаторів сталого розвитку регіонів України з метою виявлення факторів регіональних ризиків в економічній та (...truncated)