THE PROBLEM OF FORMING PROFESSIONAL MOTIVATION OF FUTURE TEACHERS IN THE MEASUREMENT OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

ISSN (оnline) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Українська професійна освіта. 2019. № 5 УДК 378.011.3-051:37.014.3 ORCID 0000-0003-4869-274X DOI: https://doi.org/10.33989/2519-8254.2019.5.201339 ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИМІРІ РОЗБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ Олена Ільченко Розглянуто проблему формування професійної мотивації майбутніх учителів у вимірі розбудови нової української школи. Застосовано методику «Мотивація навчання студентів педагогічного вишу» (С.О. Пакуліна, С.М. Кетько)» та методику «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів (модифікація А.О. Реана, В.О. Якунінина)». Базою емпіричного дослідження став Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. За результатами проведених опитувань здійснено аналіз провідних мотивів навчання майбутніх учителів, з’ясовано характер домінування мотивів (зовнішні/внутрішні) у їх професійній мотивації. Показано, що провідними мотивами навчання студентів на момент дослідження виявилися внутрішні, які входять до структури професійної мотивації і є її рушійною силою. У ході дослідження виділено умови, необхідні для формування стійких мотивів професійної мотивації студентів (процесуально-змістові, дидактичноосвітні, психологічні). Результати дослідження підтверджують, що ефективність і успішність формування професійної мотивації студентів напряму залежать від рівня сформованості мотивів, серед яких внутрішні, професійно зорієнтовані мотиви (високий пізнавальний інтерес) мають домінувати над зовнішніми, вузько-особистісними (низький пізнавальний інтерес). Для забезпечення такого результату у закладі вищої освіти має бути організована цілеспрямована, систематична робота на основі партнерства і суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників педагогічного процесу. Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо у виявленні й характеристиці чинників позитивного і негативного впливу на навчальну та пізнавальну діяльність студентів педагогічних вишів; у дослідженні розвитку мотивації до навчання в умовах дистанційної форми організації підготовки майбутніх учителів; у вивченні особливостей формування мотивації до навчання й мотивації до професії педагога. Ключові слова: мотиви, професійна мотивація, умови формування стійких мотивів професійної мотивації, майбутній учитель, нова українська школа. Постановка проблеми. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», ухвалена у 2016 р., розкриває стратегічні шляхи її оновлення в Україні до 2029 р. Серед дев’яти ключових компонентів формули нової школи другу позицію по праву займає умотивований учитель, який мусить бути конкурентоспроможним, професійно мобільним, соціально відповідальним, здатним оперативно реагувати й адаптуватися до мінливих умов інформаційно-глобального світу, відкритим для творчого сприйняття нових ідей і готовим їх реалізовувати на практиці і, головне, – здатним постійно дбати про власний особистісний і професійний розвиток. «Школа українська буде успішна, якщо до неї прийде успішний учитель. Він – успішний © І. Ільченко, 2019 50 ISSN (оnline) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Ukrainian professional education. 2019. № 5 вчитель та фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає» – так зазначається у Концепції нової української школи (Концепція «Нова українська школа», 2016: 16). Зрозуміло, що таким учителем може стати лише мотивований до педагогічної діяльності професіонал. У цьому зв’язку, постає нагальна потреба формування стійких мотивів професійної діяльності майбутніх учителів, які мають стати для школи третього тисячоліття реальним «агентом змін» на краще. Аналіз публікацій. З-поміж українських науковців, роботи яких присвячувались проблемі формування мотивів навчальної діяльності студентів у вищій школі, професійної мотивації називаємо: В. Георгієва (Георгієв, 2018) – проаналізовано мотиваційний компонент у структурі професійної компетентності майбутніх офіцерів; І. Зайцеву (Зайцева, 2013, Лузан, 2013) – досліджено пізнавальну активність студентів вищих економічних навчальних закладів; С. Ігнатенко (Ігнатенко, 2016) – розглянуто проблему формування мотивації студентів до самостійних занять фізичною культурою; Т. Клибанівську (Клибанівська, 2015) – проаналізовано мотивацію як детермінанту навчальної діяльності студентів вищих закладів освіти; Г. Костишину (Костишина, 2003) – розглянуто проблему формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльність студентів вищих технічних закладів освіти; П. Лузана (Лузан, 2015) – проаналізовано навчальну активність студентів у сільськогосподарському виші; Ю. Патик (Патик, 2016) – досліджено мотиваційні тенденції майбутніх соціальних працівників; А. Сільвейстра, М. Моклюка (Сільвейстр, 2014, Моклюк, 2014) – розглянуто мотивацію навчання студентів як психолого-педагогічну проблему; Ю. Сербіна (Сербін, 2018) – проаналізовано влив особистісного адаптивного потенціалу студентів-гуманітарії на процес їхньої адаптації до навчання та ін. Окремі аспекти формування стійких мотивів до навчальної діяльності, професійної мотивації, креативної компетентності, мотиваціно-ціннісних детермінант майбутніх учителів досліджували українські вчені: І. Галян (Галян, 2018), Ю. Калюжна (Калюжна, 2016), А. Мельник (Мельник, 2017), Л. Перетятько (Перетятько, 2016), В. Фрицюк (Фрицюк, 2016), В. Черній (Черній, 2017), С. Яланська (Яланська, 2017) та ін. Проблематика досліджень закордонними ученими представлена також різними напрямами. Дослідження теорії мотивації крізь призму трьох фундаментальних потреб людини – необхідності автономії, необхідності належності, необхідності компетенції запропонували Lynley H. Anderman, Valerie S. Leake (Lynley H. Anderman & Valerie S. Leake, 2005); вивчення мотиваційних змін студентів університетів шляхом навчання їх з використанням відео-освітнього потоку BLOSSOMS розкрили Hamizan, N., Zaid, N. M. (Hamizan, N. & Zaid, N. M., 2014); зв’язок між мотивацією до навчання і освітніми результатами серед студентів технічних коледжів показали Chan, H., Wang, X. (Chan, H. & Wang, X., 2016); дослідження навичок, мотивів і стратегій навчання студентів коледжу із симптомами СДВГ здійснили Stephanie L. SimonDack, P. Dennis Rodriguez, Geoff D. Marcum (Stephanie L. Simon-Dack, P. Dennis Rodriguez & Geoff D. Marcum, 2016); взаємозв’язок навчання і мотиваційних навчальних стратегій студентів коледжу розкрив Bruce, W. Tuckerman (Bruce, W. Tuckerman, 2003); особливості моделювання вдоволення і мотивації студентів в інтегрованому освітньому середовищі університету проаналізувала Stukalina, Y. (Stukalina, Y., 2016); роль викладача у підготовці людини-професіонала з інтелектуальною, моральною і духовною культурою в сучасній парадигмі університетської освіти висвітлили Charikova, I., Zhadanov, V. (Charikova, I. & Z (...truncated)