System of principles of law policy in the private intrnational law

ПРОБЛЕМИ ЗАКОННОСТІ УДК 341.9 А. А. Степанюк, канд. юрид. наук, доцент Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ Стаття присвячена дослідженню системи принципів правової політики в міжнародному приватному праві, з’ясуванню сутності і значення кожного з них, їх місця серед інших елементів цієї системи. Ключові слова: правова політика, принципи правової політики у міжнародному приватному праві, система принципів правової політики у міжнародному приватному праві. У процесі опрацювання повноцінної побудови теорії правової політики в міжнародному приватному праві однією з найвагоміших наукових проблем постає побудова системи принципів означеної політики, що має стати її орієнтиром, дороговказом у справі правового регулювання приватно-міжнародних відносин, еволюційним напрямком інститутів і норм міжнародного приватного права. На сьогодні теорія правової політики міжнародного приватного права в Україні перебуває на етані становлення, що зумовлює необхідність доведення її значущості, важ ливості для правового регламентування, для подальшого формування механізму впорядкування приватних відносин, пов’язаних з 226 і н о з е м н и м п р а в о п о ря д к о м. Система принципів цієї політики є тією першоосновою, на якій повинна ґрунтуватися як сама правова політика в міжнародному приватному праві, так її основна частина − правове регламентування приватноміжнародних відносин, а також інші види діяльності, що охоплюються поняттям «правова політика». Зазначене зумовлює нагальну потребу відповідного наукового опрацювання системи принципів правової політики в міжнародному приватному праві, тим більше, що в сучасній правовій науці цьому питанню увага майже не приділяється. Не буде вважатись утрируваним зауваження, що в Україні єдиною науковою роботою, в 2013/123 Питання міжнародного публічного та приватного права якій розглядалася ця система, є монографія А. А. Степанюк «Правова політика у міжнародному приватному праві» [7]. Іншого наукового дослідження системи цих принципів в Україні не існує, що негативно позначається на правотворчості і правозастосуванні, оскільки якість норм та інститутів, загальний механізм упорядкування приватноміжнародних відносин прямо залежить від правового регулювання – ядра правової політики в міжнародному приватному праві. Існують ґрунтовні дослідження, присвячені принципам права, в яких нечисленне коло науковців зверталось до проблеми принципів саме міжнародного приватного права (Л. П. Ануфрієва, Т. Н. Нешат а є в а, А . А . С т е п а н ю к), д о аналізу деяких з них (В. М. Корецький, А. А. Степанюк); окремі правники вивчали принципи правової політики (Є. В. Куманін, О. В. Малько, Н. І. Матузов, В. А. Р удьковс ьк ий, К. В. Шундіков). Проте системі принципів правової політики в міжнародному приватному праві увага майже не приділялась. Ситуація загальної занедбаності міжнародного приватного права – як науки й навчальної дисципліни – негативно позначається на теоретич- 2013/123 ному рівні дослідження концептуальних засад правової політики міжнародного приватного права, на вдосконаленні їх правової регламентації, на підготовці вис ококваліфікованих фахівців. Тому метою цієї статті є окреслення системи принципів правової політики в міжнародному приватному праві, вивчення їх системної сутності і структури, що є первинним основоположним кроком для подальшого теоретичного опрацювання порушеної проблеми, й поліпшення засад правового регулювання приватноміжнародних відносин. Система принципів правової політики міжнародного приватного права складається передовсім із загальних принципів, притаманних будь-яким різновидам правової політики, які, п от р а п и в ш и н а у н і к а л ь н и й ґрунт правової політики в міжнародному приватному праві, отримали свою специфіку і стали визначальними саме для цього виду політико-правової діяльності. Розглянемо їх детальніше. Принцип справедливості має першочергове значення для правової політики в міжнародному приватному праві, пок ликаної впорядковувати протиріччя й конфлікти різних правопорядків, які безпосередньо стосуються прав та інтере- 227 ПРОБЛЕМИ ЗАКОННОСТІ сів приватних осіб – учасників приватноміжнародних суспільних відносин. Тут указаний принцип залучається для морально -юридичної відповіднос ті створюваних і використовуваних правових настанов міжнародного приватного права. Він втілюється у всій сукупності цієї нормативної системи, її окремих інститутах і нормах, принципах, внутрішній і зовнішній структурі, визначає їх зміст і сутність. Принцип справедливості поєднує моральні, правові й політичні атрибути міжнародного приватного права, вимагає, щоб вони здійснювал и с я з а р а д и с п р а в е д л и в ої мети, у справедливій формі, справедливими засобами, заради досягнення справедливих результатів, зумовлює вимоги до змісту правотворчості, правореалізації, організаційної діяльності. Як відзначає О. О. Мережко, справедливість – це рушійна сила права, критерій його жит тєдіяльності, «мета-право», з яким ми щогодинно співвідносимо, постійно звіряємо й коригуємо емпіричне (позитивне) право [5, с. 153]. Цим принципом мають бу ти просякнуті всі види й етапи, внутрішні й зовнішні моменти правової політики в міжнародному приватному праві. Ним пояснюються й інші принципи останньої. Приміром, внутріш- 228 ньою підставою застосування іноземного права називають вимог у справед ливості, як у кожній державі належить виконувати в силу обов’язку покладеного на неї обов’язку по відп р а в л е н н ю п р а в о с уд д я [8 , с. 18, 19]. Принцип прав і свобод людини щодо правової політики в міжнародному приватному праві полягає в тому, що остання повинна бути спрямована на створення й реалізацію можливостей для втілення в життя прав і свобод людини. На думку М. М. Богуславського, відповідно до цього принципу кожна держава зобов’язана забезпечувати всім особам, які проживають на її території, (у тому числі й іноземцям), основні права і свободи [1, с. 93]. На практиці ж це означає, що в усіх видах діяльності, що охоплюються правовою політикою в міжнародному приватному праві, мають існувати гарантії для реалізації цих прав і свобод. Зокрема, у правотворчості це виявляється в неможливості створення норм, які порушували б права і свободи, погіршували б становище окремих соціальних груп, приміром, іноземців стосовно інших. У правозас тосуванні це на дання можливостей для обстоювання своїх прав й законних інтересів. 2013/123 Питання міжнародного публічного та приватного права Загалом же для суб’єктів правової політики в міжнародному приватному праві розглядуваний принцип є конкретною засадою останньої, обов’язок по дотриманню прав і свобод щодо кожного суб’єкта приватно-міжнародних відносин, їх керованість міжнародними актами й конституцією. Керуючись ст. 2 Загальної декларації прав людини, можемо констатувати, що завдання правової політики в міжнародному приватному праві – зважати на те, що права і свободи індивіда не з (...truncated)