THE INNER GAME CONCEPT AS A METHOD OF MUSIC COACHING

ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2020. Вип. 22 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2020. Issue 22 Krutii, K. L., Kulynych, O. P., & Pohribniak, N. V. (2009). Konspekty zaniat iz khudozhnomovlennievoi diialnosti ditei starshoho doshkilnoho viku [Summaries of classes on art and speech activities of older preschool children]. Zaporizhzhia: LIPS LTD [in Ukrainian]. Naumenko, V. (2010). Modeliuvannia na urokakh chytannia [Simulation in reading lessons]. Pochatkova osvita. Metodychnyi poradnyk, 48, 4-5 [in Ukrainian]. Propp, V. Ja. (1986) Istoricheskie korni volshebnoj skazki [Historical roots of a fairy tale]. Moskva: Izd-vo LGU [in Russian]. Rohachko-Ostrovska, M. S. (2018). Pidhotovlenist maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity do pedahohichnoi diialnosti [Preparedness of future specialists of preschool education for pedagogical activity]. In Innovatsii ta yikh mistse v modernizatsii doshkilnoi ta profesiinoi osvity, Materialy Mizhnarodnoi nauk.-prakt.konf. Odesa [in Ukrainian]. Zdanevych, L. V., & Pohribniak, N. V. (2009). Rozvytok zv’iaznoho movlennia ditei doshkilnoho viku zasobamy tvoriv zhyvopysu [Development of preschool children’s coherent speech of by means of paintings]. Zaporizhzhia: LIPS LTD [in Ukrainian]. Одержано 12.10.2020 р. УДК 78.071.5 Дмитро Петренюк, м. Кропивницький DOI: 10.33989/2226-4051.2020.22.222023 ORCID: 0000-0002-8566-0256 КОНЦЕПЦІЯ ВНУТРІШНЬОЇ ГРИ ЯК ЗАСІБ МУЗИЧНОГО КОУЧИНГУ У статті автор констатує, що для максимального розкриття власного потенціалу музиканта в процесі навчання та під час публічних виступів важливе значення має здатність виконавця мінімізувати вплив ментальних внутрішніх перешкод, таких як: втрата концентрації, нервозність і сумніви щодо власних можливостей; доводить, що концепція внутрішньої гри – це метод коучингу, спрямований на подолання таких перешкод; визначає, що характерною особливістю методики внутрішньої гри є використання формулювань і завдань, які не вимагають вербальної відповіді студента, а скоріше стимулюють його прислухатися до власних відчуттів та експериментувати; акцентує увагу на психологічних механізмах внутрішньої гри. Ключові слова: коучинг; внутрішня гра; музичний коучинг, Перше Я; Друге Я; само-втручання; розслаблена концентрація. © Д. Петренюк, 2020 189 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2020. Вип. 22 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2020. Issue 22 Постановка проблеми. Максимальне розкриття власного потенціалу та формування ефективних виконавських навичок у процесі навчання музиці та подальшого професійного становлення музиканта, а також подолання власних страхів, сумнівів та обмежуючих переконань, зокрема під час публічних виступів, продовжують залишатися актуальними завданнями як для самих музикантів, так і для їх викладачів, що спонукає їх до пошуку методів, які сприяють їх вирішенню. Ефективним підходом до розвитку творчого потенціалу особистості є коучинг. Джон Вітмор так описує сутність коучингу: «Коучинг розкриває потенціал людей із метою максимального підвищення їх ефективності» (Вітмор, 2019). Коучинг є добровільною співпрацею коуча та його підопічного з метою розвитку в останнього здатності самостійно та свідомо змінювати своє життя на бажаний і прийнятний для нього спосіб. В основі коучингу лежить діалог у формі послідовної постановки коучем питань, що дають можливість підопічному самостійно знаходити рішення тих чи інших проблем (Петренюк, 2018). Давно відомо, що внутрішній стан людини суттєво впливає на ефективність її дій. Будді приписують такий вислів: «Отримай перемогу над собою, і виграєш тисячі битв» (Крюк, 2014). Подібні думки протягом останніх десятиліть висловлювалися різними людьми, зокрема славетний майстер бойових мистецтв і актор Брюс Лі заявив: «Мій найголовніший ворог – я сам» (Будьте аморфними). Внутрішня гра – це метод коучингу, спрямований на подолання внутрішніх перешкод на шляху до поставленої мети. Концепція внутрішньої гри може бути використана викладачем музики для допомоги студентові як в опануванні й покращенні технічних аспектів гри на інструменті або співу, так і в подоланні психологічних труднощів, пов’язаних із публічними виступами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Суттєвий внесок в усвідомлення важливості внутрішньої (духовної, психічної, інтелектуальної) складової у спорті, бізнесі та інших видах людської діяльності зробила книга Тіма Голві (Gallwey) «Теніс як внутрішня гра» («The Inner Game of Tennis»), уперше видана 1974 року. В ній автор запропонував революційну на той час 190 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2020. Вип. 22 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2020. Issue 22 концепцію Внутрішньої Гри (англ. Inner Game) для навчання грі в теніс (Голві, 2010). Книга стала бестселером, і Голві розвинув концепцію внутрішньої гри, застосувавши її до інших сфер. Згодом він оприлюднив низку книг – «Лижі як внутрішня гра» (1977), «Гольф як внутрішня гра» (1981), «Перемога як внутрішня гра» (1985), «Робота як внутрішня гра» (2000), «Стрес як внутрішня гра» (2009). У 1986 році американський контрабасист та викладач музики Барі Грін (Green) у співавторстві з Т. Голві опублікував книгу «Внутрішня гра музиканта» («The Inner Game of Music»), у якій виклав шляхи застосування принципів внутрішньої гри до виконання та викладання музики. Ідеї Т. Голві та Б. Гріна ефективно використовуються сьогодні викладачами музики, зокрема американським викладачем гітари та музичном коучем Томом Хессом та австралійським викладачем фортепіано та блогером Томом Тофамом. Т. Голві назвав грою будь-яку активність, у якій присутні перешкоди та існують шляхи їх подолання, наприклад, спорт, бізнес, виконання музики тощо. Голві ввів поняття внутрішньої та зовнішньої гри. Зовнішня гра ведеться в зовнішньому світі проти зовнішніх супротивників і перешкод, метою її є очевидні досягнення – перемога у спорті, заробітки у бізнесі, успішний музичний концерт тощо. Зовнішній грі присвячені численні самоучителі та відеокурси, зокрема гри на музичному інструменті. Головним відкриттям Т. Голві стало те, що кожного разу, коли людина грає в зовнішню гру, вона водночас грає й у внутрішню гру. Остання є ледь помітною і про неї легко забути. Місцем гри є розум людини. Перешкоди тут мають ментальний характер, до них належать: втрата концентрації, нервозність і сумніви у своїх можливостях. Мета полягає в тому, щоб реалізувати потенціал людини повною мірою. На думку Т. Голві, до виходу його книги спортивна психологія не була в пошані й розмови про інтелектуальний бік тренерської роботи, «внутрішній світ» у спортивних колах, як правило, не сприймалися всерйоз (Голві, 2010). Дві гри, зовнішня та внутрішня, суттєво впливають одна на одну. Т. Голві вважав, що неможливо займатися будь-якою людською активністю без того, 191 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2020. Вип. 22 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2020. Issue 22 щоб грати в об (...truncated)